- •1.Організаційне забезпечення інвестиційного менеджменту на підприємстві.
- •2.Порядок розробки інвестиційної стратегії.
- •3.Задачі та функції інвестиційного менеджменту.
- •4.Основні методи фінансування реальних інвестицій.
- •5.Інвестиційна привабливість окремих галузей економіки.
- •6. Головні та локальні цілі ім
- •7. Критерії оцінки інвест. Привабливості підприємства
- •8. Напрями державного регулювання ід
- •9. Структура побудови інвестиційного контролінгу (ст. 72-76 Лігоненко, Бланк)
- •10. Цілі та етапи розробки стратегії формування інвестиційних ресурсів підприємства (ст. 226,232-233)
- •11. Розробка бюджету капітальних вкладень
- •12. Основні відміни у методичному підході до планування та оцінки інвестиційної та фінансово-господарської діяльності
- •13. Формування оптимальної програми (реальних інвестицій)
- •14. Зв'язок між моделлю економічного розвитку підприємства та інвестиційної стратегії
- •15. Найважливіші чинники, які повинні враховуватись при виборі підприємством форм інвестування
- •16. Які особливості ,що притаманні інвестиційній діяльності підприємства слід враховувати при формуванні його інвестиційної політики
- •17. У відповідності до портфельної теорії інвестиційний фінансовий портфель підприємства має формуватись
- •18. Модель формування доходу від інвестицій може бути побудована як
- •19. Інформаційне забезпечення інвестиційного менеджменту
- •20. Найважливіші принципи інвестиційного менеджменту
- •21.Сегменти розвинутого інвестиційного ринку
- •22. Політика управління фінансовими інвестиціями може бути розроблена таким чином
- •1 Етап. Аналіз стану фінансового інвестування в попередньому періоді.
- •2 Етап. Визначення обсягу фінансових інвестицій у плановому періоді.
- •3 Етап. Визначення форм фінансового інвестування.
- •4 Етап. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів.
- •5 Етап. Формування портфеля фінансових інвестицій.
- •23. Інвестиційна привабливість окремих регіонів може бути оцінена по таких параметрах (ст. 218-219)
- •25 Які ризики повинен враховувати в своїй діяльності інвестиційний менеджер
- •26. Економічна сутність та класифікація інвестицій (ст20, 25-30 Лігоненко, Бланк)
5.Інвестиційна привабливість окремих галузей економіки.
Привабливість держав розраховується міжнародними організаціями та установами за різними ознаками, однак математичний підхід є однаковим, — це розрахунок рейтингової системи оцінок держави. Ранжування країн світу за цим показником характеризує інвестиційну привабливість країни і слугує своєрідним "барометром" для іноземних інвесторів. Наступним кроком є оцінка інвестиційної привабливості на мезоекономічному рівні, тобто оцінка перспектив і можливостей галузей промисловості та регіонів, що полягає в забезпеченні найбільш високої ефективності використання інвестицій.
Виходячи з досвіду роботи з вітчизняними та іноземними інвесторами, можна констатувати, що стратегічного інвестора завжди цікавить привабливе підприємство в інвестиційно-привабливій галузі та регіоні. Інвестор не буде вкладати кошти у привабливе підприємство галузі, яка знаходиться у кризовому стані, або розташоване в непривабливому регіоні. Інакше кажучи, для інвестора не будуть досить переконливими аргументи інвестування коштів, наприклад, у металургійний комбінат, якщо ця галузь у масштабах міжнародної економіки у кризовому стані. Незважаючи на всю фінансову вигідність інвестування, ризик політичної й економічної нестабільності в державі також зведе нанівець будь-які зусилля і з залученням інвестора.
На мезоекономічному рівні інвестиційна привабливість, на думку фахівців, є інтегральною характеристикою окремих галузей і регіонів країни в цілому з позиції інвестиційного клімату, розвитку продуктивних сил, інвестиційної структури, можливості залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які суттєво впливають на формування дохідності інвестицій і зменшення інвестиційних ризиків.
Для оцінки інвестиційної привабливості галузі може бути використана система з трьох груп показників, які відображають рівень прибутковості діяльності галузі, перспективності її розвитку та інвестиційних ризиків.
Рівень прибутковості враховує всі використовувані і власні активи, реалізацію продукції й витрати на її виробництво.
Рівень перспективності відображає значення галузі в економіці, стійкість галузі до спаду виробництва, забезпеченість перспектив зростання власних фінансових ресурсів і ступінь державної підтримки розвитку галузі.
Рівень інвестиційних ризиків ураховує рівень конкуренції, інфляційної стійкості продукції галузі та рівень соціальної напруженості.
Інтегральний показник розраховується на підставі трьох Груп синтетичних показників з урахуванням пропорційності їх рівня: рентабельність діяльності — 65 %; перспективи розвитку — 20; інвестиційні ризики — 15 %. За цією методикою було проведене дослідження 44 підгалузей і відповідний аналіз за двома варіантами, тобто співвідношення прибутку від реалізації продукції (товарів і послуг) до суми використовуваних активів; балансового прибутку до суми використовуваних активів. Розрахунки були проведені з урахуванням впливу інфляції, оподаткування, цін й інших факторів, що дозволило визначити рангову значимість галузі за пріоритетами: на першому місці — будівництво, на другому — промисловість та ін. А це означає, що найбільшу інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі для здійснення реальних і фінансових інвестицій мають галузі будівництва та промисловості.