
- •1. Об'єкт і предмет етнологічної науки.
- •2. Історія назви науки "етнологія".
- •3. Становлення української народознавчої науки (кінець XVIII - перша половина XIX ст.).
- •4.Етнологічна діяльність нтш.(кін.19-пер.Третина 20 ст.)
- •5. Етнологічна діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
- •6. Етнологічна д-сть ф.Вовка
- •7.Етнологічна наука на західноукраїнських землях у 20-30-х рр. ХХст.
- •8.Етнологічна наука в Радянській Україні у 20-30-х рр. ХХст.
- •9.Українська етнологія на сучасному етапі розвитку.
- •10. Етнографічні групи укр. Народу
- •11. Українське Полісся
- •13. Покуття .
- •14. Гуцульщина.
- •15. Лемківщина
- •16. Бойківщина
- •17. Волинь
- •19. Слобожанщина
- •20. Середнє Подніпров'я
- •21. Історико-етнографічне районування
- •22 .Закарпаття.
- •23. Північна Буковина
- •27.Південнй історико-етнографічний район
- •28.Зарубіжні українці: загальна характеристика
- •29.Українська діаспора:загальна характеристика.
- •33.Ремесла й промисли українців.
- •34. Традиційні знаряддя обробітку грунту в укр.
- •35.Традиційне тваринництво в українців.
- •36. Історичний розвиток бджільництва в Україні.
- •37. Чумацький промисел в українців.
- •39. Соціально-культурні типи і форми сільських поселень.
- •40. Традиційні типи забудов дворів в укр. Варіанти типів забудови дворів
- •41.Народне житло
- •42.Сухопутний транспорт
- •43. Водний транспорт
- •44. Ритуальні страви календарної обрядовості
- •45. Ритуальні страви в родинній обрядовості укр.
- •46. Функції о д я г у
- •47.Класифікація народного одягу
- •48.Натільний одяг
- •49. Функції сімї
- •50.Історичні форми сім’ї українців
- •51. Організація та функції української сільської громади
- •52. Звичаї трудової взаємодопомоги
- •53. Традиційна календарна обрядовість зимового циклу
- •54. Традиційна календарна обрядовість весняного циклу.
- •55.Традиційна календарна обрядовість літнього циклу.
- •56. Традиційна календарна обрядовість осіннього циклу.
- •58. Родильна обрядовість — складова сімейної обрядовості.
- •59. Поховальна обрядовість
- •60. Житлова обрядовість.
- •61. Традиційні народні знання
- •63. Народна метеорологія
9.Українська етнологія на сучасному етапі розвитку.
У 1994 р. працівники Інституту народознавства (М. Глушко, Раїса Захарчук-Чугай, Корнелій Кутельмах, Р. Сілецький, Людмила Булгакова, Ярослав Тарас, Стефанія Гвоздевич) разом із викладачами та студентами вищих навчальних закладів, науковцями провідних етнографічних музеїв України (Валентина Борисенко, Володимир Галайчук, Ярослав Гарасим, Микола Гладкий, Євген Єфремов, Роман Радович, А. Шкарбан та ін.) розпочали довготривалий науково-пошуковий проект "Комплексне історико-етнографічне дослідження та фіксація матеріальної і духовної культури радіоактивно забруднених зон Полісся". Головне завдання дослідників різного гуманітарного профілю (етнографів, фольклористів, антропологів, мистецтвознавців, музикознавців та музеєзнавців) полягало в тому, щоб виявити, максимально достовірно і повно зафіксувати, а згодом систематизувати та опрацювати зібрані під час комплексних історико-етнографічних експедицій первинні дані про окремі структурні компоненти традиційно-побутової культури автохтонів Середнього Полісся, які після Чорнобильської катастрофи 1986 р. опинилися в радіоактивно забруднених зонах. Експедиційний загін під керівництвом М. Глушка провів дві експедиції, обстеживши упродовж серпня та вересня 52 населені пункти: 46 Поліського і 6 Іванківського районів Київської області. Значна частина цих поселень (Буда-Варовичі, Вільча, Грезля, Денисовичі, Діброва та ін.) належала до Зони відчуження, тобто за своїм статусом прирівнювалася до населених пунктів 30-кілометрової зони. У наступні роки польовими етнографічними дослідженням^ були охоплені інші райони Середнього Полісся. Загалом упродовж чотирьох років інтенсивної експедиційної роботи львівські дослідники охопили більшу частину Середнього Полісся - від річки Дніпра до річки Уборті, обстеживши 246 населених пунктів. З 2005 р. львівські етнологи проводять наукові мандрівки у місцях компактного проживання українців у Молдові, а в 1999 — 2001 і 2006 роках також обстежують українські поселення на території Холмщини, Підляшшя та Надсяння (Республіка Польща).
За роки незалежності активізували чи зовсім поновили збирацьку роботу працівники інших наукових та освітньо-культурних осередків. Зокрема, починаючи з 1999 р. члени Рівненського фольклорно-етнографічного товариства й Етнокультурного центру "Веснянка" Рівненського міського Палацу дітей та молоді на чолі з Віктором Ковальчуком щорічно виїжджають у різні куточки Рівненської області, а зафіксовані матеріали публікують на сторінках серійного видання "Етнокультурна спадщина Полісся" (Рівне, 2001— 2006. — Вип. 1 — 7). Велику збирацьку роботу проводять науковці Інституту керамології НАН України (смт Опішня Полтавської обл.), які впродовж 1994 — 2007 рр. неодноразово вивчали традиційне гончарство як промисел у різних районах Середнього Подніпров'я та Слобожанщини.
Відкриття в національних університетах України спеціалізації та спеціальності "етнологія" сприяло організації і проведенню етнографічно-краєзнавчих та етнографічних студентських експедицій-практик. Скажімо, зусиллями викладачів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка (М. Глушка, Р. Сілецького, В. Галайчука та Григорія Рачковського) вже здійснено понад десять виїздів етнологів-початківців у різні історико-етнографічні райони України: на терени Надсяння (2003 - 2007), Західного Полісся (2002, 2004), Бойківщини (2003, 2005), Волині (2002, 2006, 2007). Георгія Кожолянка (Чернівці, 1999-2004. - Т. 1-3), "Народознавство Одещини" В'ячеслава Кушніра (Одеса, 1998) таін.).
Основні наукові осередки і фахівці у сфері етнології:
Львів – кафедра етнології (Глушко М. С., Сілецький Р. Б., Рачковський Г. В., Франко О. О., Макарчук С. А., Галайчук В. В.), Інститут народознавства НАН України (Чмелик Р., Радович Р., Гонтар Т., Сапеляк О., Павлюк С.)
Київ – ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України + кафедра етнології та українознавства (В. Борисенко, Г. Скрипник, О. Курочкін, Гаврилюк Н., Горленко В., Несен І., Артюх Л. та ін.)
Одеса – кафедра етнології, стародавньої та середньовічної історії (Петрова Н., Кушнір В.)
Чернівці – кафедра етнології (Кожолянко Г., Мойсей А.)