
- •1. Об'єкт і предмет етнологічної науки.
- •2. Історія назви науки "етнологія".
- •3. Становлення української народознавчої науки (кінець XVIII - перша половина XIX ст.).
- •4.Етнологічна діяльність нтш.(кін.19-пер.Третина 20 ст.)
- •5. Етнологічна діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
- •6. Етнологічна д-сть ф.Вовка
- •7.Етнологічна наука на західноукраїнських землях у 20-30-х рр. ХХст.
- •8.Етнологічна наука в Радянській Україні у 20-30-х рр. ХХст.
- •9.Українська етнологія на сучасному етапі розвитку.
- •10. Етнографічні групи укр. Народу
- •11. Українське Полісся
- •13. Покуття .
- •14. Гуцульщина.
- •15. Лемківщина
- •16. Бойківщина
- •17. Волинь
- •19. Слобожанщина
- •20. Середнє Подніпров'я
- •21. Історико-етнографічне районування
- •22 .Закарпаття.
- •23. Північна Буковина
- •27.Південнй історико-етнографічний район
- •28.Зарубіжні українці: загальна характеристика
- •29.Українська діаспора:загальна характеристика.
- •33.Ремесла й промисли українців.
- •34. Традиційні знаряддя обробітку грунту в укр.
- •35.Традиційне тваринництво в українців.
- •36. Історичний розвиток бджільництва в Україні.
- •37. Чумацький промисел в українців.
- •39. Соціально-культурні типи і форми сільських поселень.
- •40. Традиційні типи забудов дворів в укр. Варіанти типів забудови дворів
- •41.Народне житло
- •42.Сухопутний транспорт
- •43. Водний транспорт
- •44. Ритуальні страви календарної обрядовості
- •45. Ритуальні страви в родинній обрядовості укр.
- •46. Функції о д я г у
- •47.Класифікація народного одягу
- •48.Натільний одяг
- •49. Функції сімї
- •50.Історичні форми сім’ї українців
- •51. Організація та функції української сільської громади
- •52. Звичаї трудової взаємодопомоги
- •53. Традиційна календарна обрядовість зимового циклу
- •54. Традиційна календарна обрядовість весняного циклу.
- •55.Традиційна календарна обрядовість літнього циклу.
- •56. Традиційна календарна обрядовість осіннього циклу.
- •58. Родильна обрядовість — складова сімейної обрядовості.
- •59. Поховальна обрядовість
- •60. Житлова обрядовість.
- •61. Традиційні народні знання
- •63. Народна метеорологія
40. Традиційні типи забудов дворів в укр. Варіанти типів забудови дворів
Двір - загороджене на садибі місце, зайняте будівлями. Двір був центром госпо¬дарського і побутового життя селянства. Основна увага при будівництві садиби приділялася розміщенню житлового бу¬динку, причому бік його з найбільшою кількістю віконних прорізів повинен був орієнтуватися на південні румби (пів¬денний схід та південний захід), що забезпечувало хату соняч¬ним освітленням. На Поліссі, в Карпатах та поселеннях, роз¬ташованих у басейнах рік, річок, враховувався такий важли-вий фактор, як рівень води під час паводків.
Розташування житлових і господарських будинків на при¬садибних ділянках залежало від розміру площі, місця розташу¬вання вулиці, ріки, ландшафту і т. д.
На Україні існувало три форми забудови дворів: віль¬ний, зімкнутий та замкнутий.
За твердженням деяких дослідників, до найдавнішого типу забудови належить замкнутий. Ці двори, так звані підварки, побутували на Поліссі, де господарські та житлові примі¬щення споруджували компактно чотирикутником, об'єднані стінами і дахом. Для підварків характерні двоє воріт. У да¬ному регіоні побутував ще один варіант замкнутих госпо¬дарських будівель (клуні, стайні тощо), які розміщались окремо від хати. У гуцулів такий замкнутий чотирикутник з будівель, куди входили і житлові приміщення, називався хата у брамах, брами, гражда, хата з граждою, причому з тиль¬ного та обох торцевих боків були холодні прибудови, часто під низькозвисаючим дахом.
Зімкнутий тип двору- всі будівлі розташовані під одним дахом, поширений майже на всій Україні. Зімкнутий тип забудови двору має однорядні або видов¬жені — Г-подібні, П-подібні варіанти. При однорядній забудо¬ві житло частіше знаходиться ближче до вулиці, а господар¬ські будівлі — за ним, під одним дахом. Найпоширенішим варіантом є: хата -|- сіни + комора + стайня + стодола + шопа. Були й такі варіанти: хата + сіни -+- хата+комора + стайня 4-стодола. Такий однорядний тип побутував на Бойківщині, менше — в інших регіонах України. Окремий варіант цього типу забудови двору знаходився на Лемківщині: хата + сіни+ + комора 4- стодола+стайня.
Чимало варіантів було у вільного типу забудови, найпоши¬ренішого на Поліссі, у степовій частині України. Коло хати без відповідної системи ставили будівлі двору, але при цьому враховувався функціональний зв'язок між хатою та спорудами двору. Біля житла намагалися помістити споруди, де зберіга¬лись цінні господарські речі. Безпосередньо перед хатою бу¬дували комори-шпихліри, щоб їх було видно з вікна. Всі інші будівлі розміщувались окремо. Побутував на півдні України наступний варіант: коло хати розміщались господарські будівлі більш-менш регулярно за периметром чотирикутного подвір'я, створюючи комплекс споруд з двором у центрі.
У деяких регіонах Полісся, Волині та Поділля житло розта¬шовували з одного боку вулиці, а господарські споруди — з іншого. При різноманітних варіантах житлові приміщення завжди орієнтували на сонячну сторону. На Україні всі двори, а також сади були огороджені. Спе¬ціально перед хатою виділяли місце на город — невеликий клаптик землі для квітів, що теж огороджували. Найстаріші форми огорож — частоколи — збереглися на Поліссі до кінця XIX ст.. У де¬яких районах огорожі мали стовпову конфігурацію в щули (вкопані стовпи з пазами) і заповнювалися дилями або круг¬лим деревом. Ворота та калитки були на бігунах, робились за конструкцією дверей. На Поліссі, у Карпатах та в лісистих районах бідніше населення ставило паркани (загородки з «штахетника»), пліт з ліщини, плетений горизонтально.
На півдні України та на' Поділлі переважали огорожі з гли¬носоломи та каменю. Вони були невисокі. В районах очеретяних заростів для виготовлення огорожі широко застосовували очерет.
На Поділлі, Покутті, у деяких районах Карпат огорожі робили з каменю, влаштовуючи дерев'яні ворота, стовпи яких багато орнаментовані геометричною різьбою (рідше — рослинною). Над вершиною та воротами розташовували дашок з ґонтів і т. д.