40. Традиційні типи забудов дворів в укр. Варіанти типів забудови дворів

Двір - загороджене на садибі місце, зайняте будівлями. Двір був центром госпо¬дарського і побутового життя селянства. Основна увага при будівництві садиби приділялася розміщенню житлового бу¬динку, причому бік його з найбільшою кількістю віконних прорізів повинен був орієнтуватися на південні румби (пів¬денний схід та південний захід), що забезпечувало хату соняч¬ним освітленням. На Поліссі, в Карпатах та поселеннях, роз¬ташованих у басейнах рік, річок, враховувався такий важли-вий фактор, як рівень води під час паводків.

Розташування житлових і господарських будинків на при¬садибних ділянках залежало від розміру площі, місця розташу¬вання вулиці, ріки, ландшафту і т. д.

На Україні існувало три форми забудови дворів: віль¬ний, зімкнутий та замкнутий.

За твердженням деяких дослідників, до найдавнішого типу забудови належить замкнутий. Ці двори, так звані підварки, побутували на Поліссі, де господарські та житлові примі¬щення споруджували компактно чотирикутником, об'єднані стінами і дахом. Для підварків характерні двоє воріт. У да¬ному регіоні побутував ще один варіант замкнутих госпо¬дарських будівель (клуні, стайні тощо), які розміщались окремо від хати. У гуцулів такий замкнутий чотирикутник з будівель, куди входили і житлові приміщення, називався хата у брамах, брами, гражда, хата з граждою, причому з тиль¬ного та обох торцевих боків були холодні прибудови, часто під низькозвисаючим дахом.

Зімкнутий тип двору- всі будівлі розташовані під одним дахом, поширений майже на всій Україні. Зімкнутий тип забудови двору має однорядні або видов¬жені — Г-подібні, П-подібні варіанти. При однорядній забудо¬ві житло частіше знаходиться ближче до вулиці, а господар¬ські будівлі — за ним, під одним дахом. Найпоширенішим варіантом є: хата -|- сіни + комора + стайня + стодола + шопа. Були й такі варіанти: хата + сіни -+- хата+комора + стайня 4-стодола. Такий однорядний тип побутував на Бойківщині, менше — в інших регіонах України. Окремий варіант цього типу забудови двору знаходився на Лемківщині: хата + сіни+ + комора 4- стодола+стайня.

Чимало варіантів було у вільного типу забудови, найпоши¬ренішого на Поліссі, у степовій частині України. Коло хати без відповідної системи ставили будівлі двору, але при цьому враховувався функціональний зв'язок між хатою та спорудами двору. Біля житла намагалися помістити споруди, де зберіга¬лись цінні господарські речі. Безпосередньо перед хатою бу¬дували комори-шпихліри, щоб їх було видно з вікна. Всі інші будівлі розміщувались окремо. Побутував на півдні України наступний варіант: коло хати розміщались господарські будівлі більш-менш регулярно за периметром чотирикутного подвір'я, створюючи комплекс споруд з двором у центрі.

У деяких регіонах Полісся, Волині та Поділля житло розта¬шовували з одного боку вулиці, а господарські споруди — з іншого. При різноманітних варіантах житлові приміщення завжди орієнтували на сонячну сторону. На Україні всі двори, а також сади були огороджені. Спе¬ціально перед хатою виділяли місце на город — невеликий клаптик землі для квітів, що теж огороджували. Найстаріші форми огорож — частоколи — збереглися на Поліссі до кінця XIX ст.. У де¬яких районах огорожі мали стовпову конфігурацію в щули (вкопані стовпи з пазами) і заповнювалися дилями або круг¬лим деревом. Ворота та калитки були на бігунах, робились за конструкцією дверей. На Поліссі, у Карпатах та в лісистих районах бідніше населення ставило паркани (загородки з «штахетника»), пліт з ліщини, плетений горизонтально.

На півдні України та на' Поділлі переважали огорожі з гли¬носоломи та каменю. Вони були невисокі. В районах очеретяних заростів для виготовлення огорожі широко застосовували очерет.

На Поділлі, Покутті, у деяких районах Карпат огорожі робили з каменю, влаштовуючи дерев'яні ворота, стовпи яких багато орнаментовані геометричною різьбою (рідше — рослинною). Над вершиною та воротами розташовували дашок з ґонтів і т. д.