3. Становлення української народознавчої науки (кінець XVIII - перша половина XIX ст.).

В останні десятиліття 18 ст. істотно посилилося спеціальне вивчення України у складі російської та австрійської імперій.

Інтереси до укр. наукових осередків Петербурга, Москви, Відня, Будапешта мали здебільшого характер пізнання маловідомих новопридбаних провінцій з метою їх ефективного освоєння імпер. структурами. Індивідуальність народу часто залишалась позаувагою. Відомості з етнографії укр. в тогочасних публікаціях (топографічні описи Чернігівського намісництва Шафонського) мають заг-іст геогр фіз та країзнавчий зміст.

Розпочинання народознавчої роботи – показник нац.-культ відродження в Укр. Творення літературної мови на основі народної ознаменоване появою 1798 р «Енеїди» Котляревського. На противагу офіційній науці, яка не визнавала укр. окремим народом у середовищі передових укр. вчених зростає інтерес до вивч походження укр. народу і його мови.

Важливе знач для активіз інтересу до нар укр. культ мала праця видатного народознавця Зоріана Доленги-Ходаковського, зокрема його дослідницькі мандрівки по Укр та трактат «про дохристиянську слов’янщину» (1818). Його заклики вивчати і збирати пам’ятки з-під сільської стріхи захопили багатьох сучасників.

У 20-30х рр. склались 3 осн. осередки наук-літ руху в Укр: Львів, Київ, Харків.

Харківський у-тет – 1805 – центр збир і дослідж мат і дух культ укр.. Гліб Успенський «Опит повествования о древностях руских» (1811-1812) – висунув пит. Про необхідність збир місцевих етногр матер. Готували альбом укр. одягу , збир колекції старов речей для музею. Журнал « Укр весник». Харк гурток «любителів укр. народності» - д-сть І.Срезневського, де він напис іст-етногр та фольклористичні праці. Гурток пропагував праці Миколи Костомарова, К.Сементовського, Вадима Пасика(дослідж Слобожанщини), художні твори П.Гулака-Артемовського і Гр.Квітки-Основяненко. Видав 6 випусків журналу «Запорожская Старина»(1833-1838).

Київський у-тет (1834) інтерес до українознавства пропагував Михайло Максимович, також діяли ін. орг.:тимчасовий ком для пошуків старожитностей у Києві(1835), музей старожитностей про у-теті, київ тимчасові комісії для розбору давніх актів(1843). участь Костомарова, Куліша, О.Марковича і Т.Шевченка. Журнал «Основа» 1861-1862 рр.

Львівський українозн. осередок – поч. 30х рр.19 ст. навколо Руської Трійці (м.Шашкевич, Я.Головацький, І.Вагилевич) започаткував на зх.-укр. землях нову укр. літ на нар основі (1837, Русалка Дністовая), залучали інтелігенцію для збору матеріалу, видавали підручники, розгляд пит. Етногенезу, іст, класиф памяток.

Відсутність укр. періодики – причина того, що більшість укр. праць у 1й пол. 19 ст. залишалися в рукописах, або публік на рос, пол., чес мовах. В укр. етногр 20-30х рр. переважав метод безпосередньої спостереження, фіксації збирання й опису. Водночас простежується виразне посилення дослідницького зацікавлення звертанням до порівняльно-історичного вивчення матеріалу, розгляду його в загально-історичному контексті.

Так, діячі «Руської трійці» в своїх народознавчих дослідженнях намагались різні місцеві явища зх.-укр регіону в широкому порівняльному зв’язку з іншими регіонами укр., усвідомлюючи їх етнічну єдність.

Активізується розробка проблеми етногенезу, а в зв’язку з цим – вивчення різних локальних груп її нас.

Народознавчі видання:1) «Записки о Южной Руси» П.Куліша 1856-57рр – 2 томи; 2) дослідження І.Данилевського про укр. чумаків 1857; 3) М.Маркевич про укр. нар звичаї та їжу 1860. 4) О.Торонський про лемків 1860; 5)І.Галько «Нар звичаї і обряди з-над Збруча» 1861; 6) монографія Г.Бідермана про закарпатських українців 1863; 7)Праця О.Потебні «О мифическом значении некоторих обрядов и поверий»1865

Згодом на зх.-укр замлях зявляється періодика : гезета – «Слово», Журнали – «Вечорниці», «Мета», «Ластівка», «Буковинська зоря». На їх сторінках друкуються описи нар звичаїв, обрядів, повірїв і присвячені їм дослідження – пожвавилось вивч нар побуту і культ.