- •3.) Поясніть принцип економії мислення у. Оккама.
- •4.) Доведіть, що м. Кузанський є одним з засновників діалектики.
- •5.) Як співвідносяться поняття “мудрець”, “філософ”, “вчений”. Якого мислителя можна вважати еталоном філософа, чому?
- •1.)Знайдіть зайве: громадянське суспільство, суспільство ризику, інформаційне суспільство, постіндустріальне суспільство.
- •2.)Які риси, поняття та прізвища належать класичній філософії, а які некласичній думці:
- •3.) Проаналізуйте аргумент на користь релігійної віри, відомий під назвою «парі Паскаля». Наскільки він переконливий?
- •4.)Вкажіть спільне та відмінне в філософії стоїцизму та епікуреїзму.
- •5.) Проаналізуйте співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Які відомі досягнення сучасної науки змінюють сприйняття релігії?
- •1.)Знайдіть зайве:
- •2.)Назвіть основні категорії діалектики, використовуючи їх визначення надані у таблиці:
- •3.) Сформулюйте один з законів логіки Аристотеля та поясніть його значення.
- •4.) Поясніть, чому в античній філософії матеріалістичні концепції виникли раніше, ніж ідеалістичні?
- •5.) Представники скептицизму вважають істинну картину світу недосяжною для розуму людини. Чим можна пояснити таку позицію? Чи згодні Ви з нею
- •2.)Співвіднесіть філософські школи та напрямки з іменами їхніх попередників
- •3.)Наведіть приклад софізму та розкрийте помилки, які він містить. Яке місце має софістика у сучасному соціальному дискурсі?
- •4.) Вкажіть спільне та відмінне у позитивізмі та аналітичній філософії.
- •5.) В чому полягає особливість та важливість античної філософії для світової культури і цивілізації?
- •Екзаменаційний білет № 5
- •1. ) Заповніть таблицю «Екзистенціалізм».
- •2. ) Знайдіть зайве: Кант, Фіхте, Ленін, Декарт, Шеллінг, Гегель, Маркс, Фейєрбах. Відповідь поясніть.
- •3. ) Вкажіть причини та розкрийте сутність та значення антропологічного повороту у філософії.
- •4.)Сформулюйте закон заперечення заперечення, наведіть
- •5.) Прокоментуйте у контексті християнства надану логію Ісуса Христа:
- •1.) Вкажіть представників матеріалістичного та ідеалістичного напрямку в історії філософії від античних часів до сьогодення.
- •3.) Поясніть принцип герменевтичного кола. Наведіть приклади дії цього принципу.
- •4.) Перелічіть фактори, завдяки яким формується свідомість людини. Які з них є найбільш важливими, чому?
- •5.) Наведіть приклади логічних доказів буття Бога та надайте їм власну оцінку.
- •3.) Онтологічний доказ буття Бога Ансельма Кентерберійського
- •4.)Софісти вважали, що розум не здатний пізнати істину, але саме вони зробили раціональне знання товаром. Поясніть цей парадокс.
- •5.)Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки?
- •1.)Назвіть авторів відомих афоризмів:
- •2.)До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:
- •3.) Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки?
- •4.) Доведіть, що мова є засобом не тільки вираження, але й формування думки.
- •5.) У чому, на ваш погляд, полягають протиріччя між сучасною наукою та релігією, а навколо чого вони можуть об'єднатись?
- •1.) А) Встановіть послідовність історичних типів світогляду: філософський, науковий, релігійний, міфологічний.
- •2.)Спiввiднеcіть назви філософських концепцій з їхніми авторами або прибічниками:
- •3.)У чому полягає сутність та значення концепції природних прав людини?
- •5.) Які світоглядні концепти сприяли становленню новоєвропейської науки? Відповідь обґрунтуйте.
- •Екзаменаційний білет № 10
- •2.)Знайдіть категорії, відповідні до розділів філософського знання:
- •3.)Чим відрізняються матеріалістичне та ідеалістичне розуміння світу?
- •4.)Назвіть головні ознаки інформаційної стадії суспільства.
- •5.) У чому полягає зв'язок між кризовими явищами хх-ххі ст. Та головними світоглядними ідеями XVII-XVIII ст.?
- •1.) Поняття, що мають однакове значення.
- •2.) Знайдіть зайве: суб’єкт, об’єкт, матерія, абсолютна істина, емпіризм, раціоналізм, агностицизм, субстанція.
- •3.) Вкажіть спільне та відмінне в філософії Ніцше та Шопенгауера
- •4.) У чому полягає сутність діалектичного заперечення? Як забезпечується безперервність розвитку?
- •5.) Чи згодні ви з тим, що проект Просвітництва зазнав краху?
- •1.) Знайдіть зайве: Емпедокл, Анаксімен, Фалес, Демокріт, Сократ, Платон, Геракліт. Відповідь поясніть.
- •2.)Назвіть філософів та філософські течії, котрі розробляли: етику чеснот, етику морального боргу, етику прагматизму, етику відповідальності.
- •3.) Назвіть соціально-економічні фактори, які сприяли становленню гуманістичної думки.
- •5.) Поміркуйте над етичним вченням і. Канта. З чим Ви погоджуєтесь, а що заперечуєте?
- •Екзаменаційний білет № 13
- •1.) Назвіть та наведіть приклади 4-рьох базових причин, що формують дійсність за Аристотелем.
- •5.) У чому проявив себе імморалізм вчення ф. Ніцше? Як Ви ставитесь до заборони його творів за радянських часів?
- •Екзаменаційний білет № 14
- •2.) До якої течії чи епохи належать наступні філософи:
- •3.)Чому наукова революція відбулася саме у добу раннього модерну?
- •4.Сформулюйте закон єдності та боротьби протилежностей. Наведіть приклади його дії в соціально-економічній сфері.
- •1.) Назвіть авторів відомих афоризмів:
- •2.) Знайдіть поняття, що мають однакове значення:
- •3.) Як співвідносяться свідомість та мислення?
- •4) Що спільного в філософії г. В. Ф. Гегеля та к. Маркса
- •5) Вкажіть найвідоміші теорії походження релігії та визначте своє особисте ставлення до них. Основні теорії походження релігії
- •1.) До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:
- •2.) Знайдіть зайве: сублімація, екзистенція, лібідо, Супер-его, трансцидентальне “я”, комплекс, архетип.
- •3.) Чи вирішила сучасна наука та філософія проблему першоелементу?
- •4.) Як відносяться чуттєве та логічне пізнання?
- •5. )Поміркуйте, які витоки має європейський антиклерикалізм? Поясніть принцип свободи совісті та відділення церкви від держави.
- •1.)Знайдіть зайве: патристика, схоластика, н. Макіавеллі, Фома Аквінський, концептуалізм, п. Абеляр. Відповідь поясніть.
- •2.)В концепціях яких філософів центральне місце займали наступні категорії:
- •3.) Що мав на увазі ф. Ніцше під «переоцінкою усіх цінностей»?
- •4.) Сформулюйте принцип верифікації та фальсифікації у науковому знанні. У чому полягає їхнє значення?
- •5. Що спричинило критику класичного розуміння людини як автономного суб’єкту? Прокоментуйте постмодерністську концепцію «смерті суб’єкту».
- •Екзаменаційний білет № 18
- •1.)Вкажіть представників наївного, механістичного та діалектичного матеріалізму.
- •3.) У чому полягає сутність принципу розвитку. Наведіть приклади зняття в соціальних, природних або духовних процесах.
- •4.) Чим відрізняються метафізичне та діалектичне розуміння світу?
- •5.) Прокоментуйте вислів філософа-екзистенціоналіста а. Камю “Бажати - це означає викликати у життя парадокси”.
- •3.) Як співвідносятьсясвідоме та несвідоме в психіцілюдини?
- •4.) Назвітькритеріїнауковогознання. Щохарактеризуєпсевдонауковівчення?
- •5.) Пояснітьвислів б. Спінози: «Свобода – цеусвідомленанеобхідність».Яким є Вашевласнерозуміннялюдськоїсвободи та її меж?
- •3.) Що є характерним для механістичноїкартинисвіту Нового часу?
- •4.Розкрийте суть наукового принципу історизму. Як вінпроявляється у дослідженнісоціально – економічногожиття?
- •5.)Доведіть, щосуспільство є окремою формою буття.
- •1.)Назвіть авторів відомих афоризмів:
- •3.)Які соціально-економічні та культурні фактори підготували виникнення філософії в Давній Греції?
- •4. В чому полягає різниця між пізнавальною стратегією емпіризму та раціоналізму?
- •5. Чому, на Вашу думку, виникли жанри соціальної утопії та антиутопії? Проаналізуйте одну з моделей ідеального суспільства.
- •2. )Знайдіть зайве: Дерріда, Лакан, Дельоз, Ляйбніц, Барт, Бодрійар, Маркс.
- •3.)Надайте критичний аналіз прагматичної концепції істини.
- •4.)Доведіть важливість принципу фальсифікації в науковому пізнанні.
- •5)Проаналізуйте переваги та недоліки сучасного інформаційного суспільства.
- •1.)Знайдіть зайве: Кант, Фіхте, Шиллер, Шеллінг, Гегель, Маркс, Фейєрбах. Відповідь поясніть.
- •3.)У чому полягає суть, значення та недоліки індуктивного методу? Наведіть приклади індуктивного умовиводу.
- •4. Які ідеї стоїцизму наближують його до християнського розуміння людини та світу?
- •5. Які загрози для прав і свобод людини виникають в інформаційному суспільстві?
- •Екзаменаційний білет № 24
- •1.Знайдіть зайве: Сенека, Епікур, Марк Аврелій, Фалес, Парменід, Плотін. Відповідь поясніть.
- •3.)У чому сутність процесу деконструкції? Наведіть приклад деконструкції змісту одного з культурних феноменів.
- •4. Поясніть вислів Тертулліана: «Вірю, бо це є абсурдним».
- •1.)Розташуйте у хронологічному порядку:
- •3.)Надайте аналіз конвенціональної концепції істини: наведіть аргументи за та проти.
- •1. Заповніть таблицю «Психоаналіз».
- •2. Знайдіть зайве: Дерріда, Ліотар, Дельоз, Руссо, Барт, Бодрійяр, Ніцше. Відповідь поясніть.
- •3. Які показники слід вважати критеріями соціального прогресу? Чому?
- •У чому полягає світоглядна функція філософії?
- •5. Які витоки має мораль? Як співвідносяться мораль і релігія?
- •1.)Що є предметом розгляду наступних розділів філософії:
- •2.Які риси характеризують філософію Платона, які філософію Аристотеля, а які притаманні їм обом (розташуйте у вигляді таблиці):
- •3. Сформулюйте закон переходу кількісних змін у якісні. Наведіть приклади його дії.
- •4. Порівняйте вчення стоїцизму та епікуреїзму: виділіть загальне та опозиційне.
- •5. )Які етично-філософські застереження можна висунути щодо використання сучасних біотехнологій?
- •2. Знайдітьзайве: матеріалізм, ідеалізм,деїзм, дуалізм, пантеїзм, емпіризм. Відповідь поясніть.
- •3. Сформулюйте основні концепції істини: кореспондентну, конвенціональну та прагматичну.
- •4.) Вчення Маркса має назву “науковий комунізм”. Наведіть аргументи та контраргументи стосовно наукового характеру його теорії.
- •5.)У. Еко, характеризуючи сучасну соціокультурну ситуацію, стверджує:”Середні віки вже почалися”. У чому він бачить паралелі з середньовіччям? Чи погоджуєтесь ви з ним?
- •1.)До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:
- •2.)Назвіть авторів висловлювань.
- •3.) Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?
- •4.) Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки?
- •5. ) Чи існують протиріччя між сучасною наукою та релігією? Чим обумовлено соціальне значення науки та релігії в сучасному суспільстві?
- •1.) Знайдіть зайве: феодали, буржуазія, духовенство, пролетаріат, когнітаріат, рабовласники. Відповідь поясніть.
- •2.) Заповніть таблицю: а)визнає лише кількісні зміни; б) визнає об’єктивний характер протиріч; в) визнає, що головним завданням пізнання є вияв незмінних та абстрактних першооснов;
- •3.)В чому різниця між об’єктивним та суб’єктивним ідеалізмом?
- •4.)Чим відрізняється моністичний та плюралістичний підходи до розуміння буття?
- •5.)Які соціальні проблеми стають найбільш гострими в інформаційному суспільстві? Наскільки добре сучасна людина ознайомлена з реальними ризиками та загрозами?
4) Що спільного в філософії г. В. Ф. Гегеля та к. Маркса
Связь: философия Гегеля - это основа марксизма. Он возн на базе гегелевской диалектики, котор он примtнял к анализу общ-ва и экономики. Гегель - это наиболее яркий рационалист и систематик. Гегель создал диалектическое учение, по которому в мире нет ничего статичного, все находится в развитии, а развитие носит прогрессивный и закономерный характер. Гегель открыл 3 универсальиых закона развития, которые применимы к природе, человеку и обществу. Последователями Гегеля были Фейербах, Маркс, Зелинский, Ленин и пр. мыслители. У Гегилеанства и тоталитаризма есть связь, т.к Г – сторонник панлогизма, кот призывает подавление случайных факторов..В тоталитарном обществе реализуется социальная система, порядок, в которые человек должен вписаться, в противном случае - тем хуже для человека (репрессии, перевоспитание). Было строжайшее подчинение системе.
Гегель разрабатывал диалектику как философскую науку, обобщающую всю историю познания и исследующую наиболее общие закономерности развития объективной действительности, стремился исследовать и всесторонне обосновать важнейшие принципы диалектического способа мышления, в корне противоположного метафизике.
Т.е., он создал диалект. учение, согласно которому в мире нет ничего статистического. Ключевым понятием философии Г. выступает абсолютный дух.
Марксистская философия рассматривается как синтез диалектики и материализма. А также в неразрывном единстве с историческим реализмом.
Концепция матер-ма и диалектики разработана на основе классич.нем.фил-ии. Повторял путь Фейербаха, но считал, что человек не только природное сущ-во, а есть природное сущностно-родовое существо и поэтому к себе относится как к универсальному и свободному существу. Природа сущ-ет как продолжение человека и способ жизнедеятельности. Растения, камни - человеческого сознания, как объект природоведения и частично как объект искусства. В этом специфика и оригинальность гуманистического материализма Маркса. Универсальность человека - в его общественной природе.
5) Вкажіть найвідоміші теорії походження релігії та визначте своє особисте ставлення до них. Основні теорії походження релігії
Спроби пізнати походження, сутність, розвиток релігії були започатковані давно. Більшість віруючих і духовенства стверджує, що релігію подарував людству Бог, вона є вічною і незмінною, саме їхня релігія істинна і не потребує знань щодо її походження. Але, попри це, існує загальновизнана історія релігій, яка фіксує початок кожної з них. Залежно від концептуальних засад сформувалися різні теорії походження релігії.
Теологічні теорії походження релігії. Вони ґрунтуються на твердженнях про надприродні причини та обставини походження релігії.
Традиціоналістська теорія. Згідно з нею релігію відкрив людям безпосередньо Бог. У християнстві це викладено в біблійній оповіді про спілкування перших людей Адама та Єви в раю з Богом, а також про надприродні контакти з Богом Мойсея, інших біблійних персонажів. Базуючись на беззастережній вірі, вона не спирається ні на які аргументи, не апелює до розуму.
Теїстична теорія. Ідейним джерелом її є теїзм, який визнає буття Бога як істоти, принципово відмінної від світу речей і явищ, істоти абсолютної, вищої за людину і природу, тобто надлюдської й надприродної. Бог є джерелом усього, а отже, і релігії.
Усі варіанти теїстичної концепції єдині в головному — релігія є результатом розумового розвитку людства. Ця теорія теж виходить із беззастережного визнання існування Бога. її сповідувало багато визначних мислителів, особливо у XVI—XIX ст.
Концепція вроджених ідей. Згідно з нею ідея Бога притаманна людині від її народження. Уявлення про Бога як найдосконалішу істоту передбачає визнання його існування: людина мислить про Бога, отже, він існує. А мислить вона про Бога тому, що ідея Божества є провідною вродженою ідеєю, вона існує у свідомості людини від народження і виявляється як пізнання Бога. Найпомітнішим представником цієї концепції був французький філософ, математик, природодослідник Рене Декарт (1569—1650).
Містичні теорії. їх єднає визнання надприродного походження релігії, яка є наслідком Одкровення, але не назавжди даного людям Богом, а результатом постійного впливу Божества на дух людини, що діє вічно. Наприклад, німецький письменник, філософ-ірраціоналіст Фрідріх-Ген-ріх Якобі (1743—1819) вважав, що знання Бога людині дають лише її внутрішні почуття, які і є джерелом релігії. Людина споглядає Бога внутрішнім зором, не тілесними, а духовними очима. Це споглядання виникає за певних специфічних умов і потребує не розуму, а віри. Богослови, які оперують логічними категоріями і науковими даними, до містичних концепцій ставляться стримано.
Православно-академічна теорія. Сформувалася вона в другій половині XIX ст. у російському богослов'ї. Засновником її був професор Московської духовної академії Федір Голубинський (1797—1854). Згідно з цією теорією виникнення релігії зумовлене дією двох джерел: 1) об'єктивного, що існує поза людиною і виявляється у впливі Бога на дух людини; 2) суб'єктивного, яке залежить від людини, від засвоєння нею цього впливу. Для аргументації цієї точки зору використовувалася теорія вродженого знання: свідомість містить знання, яке існує, коли душа ще до народження тіла споглядає сутності поза межами фізичного світу, тобто Бога.
Наукові теорії походження релігії. Головна їх особливість полягає у намаганні пояснити релігію як результат реалізації певних потреб, інтересів чи неспроможності людини подолати свою залежність від зовнішніх сил.
Політико-державна теорія. Започаткована вона у V ст. до н.е. давньогрецьким філософом Крітієм (460—403 до н.е.), який висловив припущення, що релігія є вигадкою законодавців. її поділяв Лактацій (250—225 до н.е.), який вважав засновником релігії римського царя Помпілія. Цю гіпотезу розвинули гуманісти (ідейний напрям у культурі Відродження, який обстоював право на існування незалежної від релігії світської культури) та енциклопедисти (французькі мислителі-просвітники Дідро, Монтеск'є, Вольтер, Руссо та ін.), які брали участь у створенні «Енциклопедії» — першого твору, що систематизував тогочасні наукові знання) XVII—XVIII ст. Релігію вони вважали ошуканством, вигадкою, результатом неуцтва, свідомої нечесної змови для досягнення чиїхось інтересів чи загального суспільного спокою.
Міфологічна теорія. її сповідував англійський лінгвіст Макс Мюллер (1823—1900), який, вивчаючи мови давніх народів, зробив припущення, що релігія бере початок з міфу про Сонце, з обожнювання Сонця. Це було ударом по теологічній концепції, бо певною мірою заперечувало надприродне походження релігії. Концепція Мюллера мала хитку наукову основу, оскільки не вписувалася в історію виробництва. Міфи про Сонце відображали перехід окремих племен до землеробства, а релігійні уявлення існували задовго до цього.
Анімістична теорія. Поширилася наприкінці XIX — на початку XX ст. Засновником її був англійський етнограф, релігієзнавець Е. Тайлор. Він вважав, що релігія сформувалася від віри в духів і в душу. Цю віру він назвав анімізмом (лат. anima, animys — душа, дух), який пізніше було доповнено іншими релігійними уявленнями.
Теорія аніматизму. її висунули критики анімізму, стверджуючи, що анімізму передувало одухотворення речей, всієї природи, згідно з яким кожна річ, кожне явище має «свого господаря», «свій голос». Це був примітивний пантеїзм — обожнювання природи. Теорію аніматизму активно поглиблювали етнографи В. Богораз (1865—1936) і Л. Пштернберг (1861—1927).
Теорія прамонотеїзму. Автор цієї теорії католицький монах і етнограф А. Ланг (1841—1912) переконував, що люди споконвіку визнавали існування єдиного Бога. Ця віра виникла з розмірковувань первісної людини щодо своєї творчої діяльності та з традиції батьківської влади в родині. Ланг пов'язував зародження релігії з періодом розвинутого патріархату, але історія свідчить, що вона існувала ще за часів матріархату.
Магічна теорія. Вона постала в намаганнях англійського етнографа, історика, релігієзнавця Джеймса-Джорджа Фрезера пояснити духовний розвиток людства як процес, що проходить три стадії: магії, релігії, науки. Основу первісної релігії, на його думку, становить магія, що впливає на волю надприродних сил. Людина спочатку намагається боротися за свій добробут з допомогою магічних засобів, але, впевнившись у їхній неспроможності, вдається до релігії, яка виникає з магічних образів. Переконавшись згодом у безсиллі релігії, людина «винаходить» науку. Звідси випливає, що магія, релігія і наука є елементами одного ряду. Насправді — це різні сфери мислення і галузі діяльності людей.
Психологічна теорія. В основу її взято тезу, що зародження релігії зумовлене особливостями природи людини, її започаткував австрійський психолог, автор теорії психоаналізу 3. Фрейд. Релігія, згідно з його вченням, є наслідком психічних переживань людини в стресовій ситуації. Духовний світ первісної людини подібний до світорозуміння душевнохворого, бо він, як і первісна людина, вірить у силу своїх ідей. Тому психічне передує соціальному, зумовлює, визначає його, а значить, психічне сприйняття світу первісною людиною є джерелом її релігійного світорозуміння.
Частные теории происхождения религии
1. Декарт. Согласно Декарту – нам врождены идеи о Боге, а до врожденности эта идея попала к человеку от Самого Бога. Опровержение точки зрения Первооткровения приводит к полному отсутствию других объяснений источника религии.
2. Дюркгейм. Согласно же Дюркгейму, религия – это идеологический механизм, обеспечивающий солидаризацию людей и целостность общества через сакрализацию базовых общественных связей.
3. Малиновский. По Малиновскому, «обычному индивиду религия прагматически необходима для того, чтобы преодолеть ошеломляющее, парализующее предчувствие смерти, несчастье и судьбу».
4. Марксизм. Марксисты утверждают, что религия, как форма общественного сознания, производна от общественного бытия. Религия, по словам Маркса, есть «всеобщее основание утешения и оправдания» «превратного мира», «опиум народа».
5. Фейербах: религия – творчество людей. Обычно говорили: религия – это творчество людей. Но не осознанный обман, а самообман: людям казалось, что это именно так. Другие говорили: раз говорили о сущности религии, то нечего говорить о её происхождении.
Екзаменаційний білет № 16