1.2. Методи аналізу фінансового стану|статку| банку і їх класифікація .

Методом аналізу фінансового стану|статку| банку є комплексне органічно взаємозв'язане дослідження діяльності комерційного банку з|із| використанням математичних, статистичних, облікових і інших прийомів обробки інформації. Характерними особливостями методу аналізу фінансового стану є|з'являються|:

- використання системи показників, що всесторонньо|всебічний| характеризують діяльність банка;

- вивчення чинників|факторів| і причин зміни цих показників;

- виявлення і вимір|вимірювання| взаємозв'язку між ними.

В аналізі, як правило, використовується система показників, що формується в процесі оперативного бухгалтерського обліку|урахування| і контролю.

Частина|частка| тих, що не дістають показників розраховується| в ході дослідження. За допомогою аналізу встановлюється найбільш істотні|суттєві| факторні показники, що надають|виявляють| вплив на зміну результатів діяльності банку. Виявлення і вимір|вимірювання| взаємозв'язку між аналізованими показниками забезпечує комплексне, органічно взаємозв'язане дослідження роботи комерційного банка.

Метод угрупування дозволяє вивчати економічні явища в їх взаємозв’язку і взаємозалежності, виявляти вплив на показник, що вивчає окремих чинників|факторів|, виявляти прояв|вияв| тих або інших закономірностей властивих діяльності банків. Поважно пам'ятати, що в основу угрупування завжди має бути покладена обгрунтована класифікація явищ, що вивчаються, і процесів, а також обгрунтовающих | їх причин і чинників|факторів|. Метод угрупування дозволяє шляхом систематизації даних балансу банку розібратися по суті аналізованих явищ і процесів.

При аналізі банківського балансу в першу чергу застосовують угрупування рахунків по активу і пасиву.

В залежності від цілей аналізу проводять угрупування статей активу і пасиву по цілому ряду|низці| ознак. Пасив групується формою власності, при цьому використовуються наступні|слідуючі| ознаки: вартість, міра|ступінь| запитання, контрагенти, терміни, види операцій, гарантії використання види джерел. Актив групується по організаційно-правовій формі утворювання, формі власності, секторам економіки і виду діяльності. Кожну з|із| цих груп можна додатково розділити по прибутковості ліквідності, контрагентам, термінам, видам операцій, міри|ступені| ризику можливою затратою частині|частці| вартості активів, формам вкладення засобів|коштів|. Значення методу угрупувань в аналізі важко переоцінити. З|із| його допомогою вирішуються|розв'язуються| досить|достатньо| складні завдання|задачі| дослідження. Наприклад користування функціонального угрупування статей банківського балансу по видам джерел і формам вкладення банківських засобів|коштів| дозволяє вирішити задачу «очищення» статей балансу від «брудних» брутто-показників.

В залежності від специфіки оформлення і інструментів здійснення банківських операцій балансові статті можуть бути згруповані так: депозитно-позикові, розрахункові, інвестиційні, агентські. При угрупуванню статей балансу по суб'єктах операції|угоди|, як по активу, так и по пасиву, виділяють: міжбанківські операції, внутрішньобанківські операції, операції з|із| клієнтурою, операції з|із| іншими контрагентами.

В ході аналізу застосовуються найважливіші угрупування рахунків балансу з|із| точки зору виділення власних і притягнених ресурсів банку довгострокових і короткострокових|короткотермінових| кредитних вкладень, термінів активно-пасивних операцій, видів доходів і витрат і ін. Статті активу балансу можуть бути згруповані по мірі|ступеню| ліквідності, рівню прибутковості, мірі|ступеню| ризику і т.п.

Важно пам'ятати, що критерії, міра|ступінь| деталізації, а також інші особливості угрупувань статей активу і пасиву визначаються конкретними цілями аналітичної роботи, що проводиться в банку. Метод порівняння необхідний для здобуття|отримання| вичерпного уявлення про діяльності банка. Важливо постійно стежити за змінами окремих статей балансу і розрахункових показників, при цьому неодмінно порівнюючи їх значення.

Метод порівняння дозволяє визначити причини і міра|ступінь| дії динамічних змін і відхилень, наприклад, фактичної ліквідності від нормативної, виявити резерви підвищення прибутковості банківських операцій і зниження операційних витрат.