Циркуляція вектор намагнічування. Потік вектора індукції.
Вектор
намагнічування чисельно дорівнює
сумарному магнітному моментові одиниці
об’єму намагнічуваної речовини
.
Циркуляція
по довільному контуру з = алгебраїчній
сумі струмів намагнічування, який
охоплює вектор.
Циркуляція вектора напруженості магнітного поля. Напруженість маг. поля.
В
магнетиках, які поміщені у внутрішнє
магнітне пол., виникають точки
намагнічування , тому циркуляція вектора
В буде тепер визначатися не тільки
точками провідності , а й намагнічування,
а саме
.
Введемо вектор
,
тоді
Вектор
називають
напруженістю магнітного поля. Напруженість
не є чисто силовою характеристикою
поля, оскільки включає в себе намагніченість
речовини
о
Ця формула виражає теорему про циркуляцію вектора : Циркуляція вектора по довільному замкнутому контуру дорівнює алгебраїчній сумі струмів провідності, захвалених цим контуром. Вектор являє собою комбінацію двох абсолютно різних величин, тому вектор = це єдиний допомагающий вектор, який не має ніякого фізичного змісту. Однак важлива властивість вектора , виражена в теоремі про його циркуляцію, оправдовує введення цього вектора, в багатьох випадках він значно спрощує вивчення поля в магнетиках.
Магнітна сприйнятливість. Магнітна проникність.
-
безрозмірний коефіцієнт, який характеризує
здатність речовини намагнічуватись у
зовнішньому магнітному полі, його
називають магнітною сприятливістю
речовини.
Для вакууму = 0, а для будь якої речовини не дорівнює нулю, тобто всі речовини здатні намагнічуватися і тому є магнетиками.
,
де
має
розмірність
і називається абсолютною проникністю
магнетика.(величина є безрозмірною)ю
На відміну від діелектричної проникності,
яка для всіх діелектриків більша одиниці,
для магнетиків
може бути більшою і меншою від одиниці,
оскільки
може бути додатною і від’ємною.
Магнітна проникність - макроскопічний параметр, який характеризує магнітні властивості різних магнетиків і для кожного однорідного магнетика є матеріальною константою. Магнітну проникність визначають експериментально.
Граничні умови для векторів в та н.
Мова йде про умови для векторів В та Н на границі розподілу двох однорідних магнетиків. Ця умова, як і в випадку діелектрика, ми отримаємо за допомоги теореми Гауса та теореми про циркуляцію. Теореми для цих двох векторів:
Умова
для вектора В. Уявимо собі дуже маленької
висоти циліндр, розташований на грані
розподілу магнетиків. Тоді потік вектора
В наружу з цього циліндра можна записати
так
.
Взявши обидві проекції вектора В на спільну нормаль п, отримаємо
,
тобто нормальна складова вектора В
являється однаковою по обидві сторони
границі розподілую Ця величина скачка
не іспитує.
Умови
для вектора Н: Будемо вважати, що вздовж
поверхні розподілу магнетиків тече
поверхневий струм провідності з лінійною
густиною «і». Застосуємо теорему про
циркуляцію вектора Н до дуже маленьго
прямолінійного контуру, висота якого
значно мала в порівнянні з його довжиною
l. Отримуємо
.
Звідси випливає
