5. Характеристика етичних почуттів дошкільника

У процесі спілкування дитини з дорослими й одноліт­ками, її участі у колективних формах діяльності у неї формується емоційна складова спрямованості на інших людей (Котирло В.К), такі соціально цінні якості особистості, як чуйність, уважність, запопадливість. При цьому важливе значення має емоційний зміст спілкування дошкільника з оточуючими. Виникають не просто окремі вміння розуміти іншого, виявляти йому симпатію, спів­чуття, бути товариським, але й цілісне емоційне утворення — спрямованість переживань дитини на емоційні прояви дорослого й ровесника, яка служить цілям проникнення у його внутрішній світ, що виступає як засіб інтимного зв'язку з ними.

Особливо важливу роль для розвитку етичних переживань ві­діграють ситуації, коли дитина взаємодіє з ровесниками, між якими виникають рівноправні партнерські стосунки. Тут вона сама будує лінію своєї поведінки. Отже, виникає потреба в етич­них орієнтирах: як вчинити, як почуватиметься товариш, як збе­регти відносини з ним. Етичні оцінки вчинків із зовнішніх вимог стають власними оцінками дитини і включаються в переживання нею ставлення до певних вчинків або дій.

Позитивна емоційна спрямованість щодо ровесника форму­ється у спільній з ним діяльності за такої її організації, коли об'єктом переживань дитини стає не тільки власний успіх, але й успіх товариша, успіх спільної справи.

У п'ять років спостерігаються низькі показники позитивного емоційного ставлення до партнерів. Причинами виступає недо­статнє володіння дошкільниками навичками співпраці, труднощі у перенесенні їх з ігрової діяльності на інші види діяльності; об­межений досвід взаємодії з ровесником.

Емоційна спрямованість на інших охоплює собою систему гу­манних почуттів. Справжньою школою таких почуттів для дошкі­льників виступає сюжетно-рольова гра, де виникає потреба зрозуміти іншого, врахувати його позицію, інтереси, настрій, бажання. Виконання ролі кожною дитиною та їх співвідношення будується на певних моральних уявленнях про належні способи поведінки. Розвивається відповідальність за свою ділянку роботи: якщо «лі­кар» буде постійно вибігати з «кабінету», то хворі залишаться без допомоги; якщо «продавець» буде їсти цукерки, то покупцям не вистачить. Таким чином, завдяки грі діти не тільки переживають відповідні етичні колізії, але й краще усвідомлюють моральні нор­ми, в них формується установка на їх глибше пізнання.

У трудовій діяльності діти виконують соціальноцінні за­вдання, переживаючи при цьому радість, гордість, відповідаль­ність. Дорослі пояснюють дітям, що коли вони ретельно поллють квіти, то рослини будуть гарно виглядати; якщо приберуть в іг­ровій кімнаті, то в мами буде більше часу і вона спече смачний пиріг тощо. Діти надають допомогу своїм товаришам, спочатку за ініціативою дорослого, а до кінця дошкільного віку — само­стійно. Ось хлопчик розсипав мілкі деталі мозаїки — доведеться довго збирати. Ровесники приходять на допомогу, а згодом всі трос захоплено складають мозаїку. Можлива й інша реакція на скруту товариша, коли в ровесника виникає незадоволення, роздратування, враження, що невдала дія ровесника є перешкодою для власного успіху: «Хто тут все порозсипав. Як ми будемо тут гратись у поїзд!». Дорослий повинен створювати умови для по­передження таких явищ, що несуть нетерпимість, байдужість один до одного.

Етичні переживання дитини відображають вибірковість її спі­лкування з ровесниками: співчуття діти виявляють, насамперед, своїм найближчим товаришам, яким симпатизують.

У межах стійких дитячих об'єднань поступово виникають більш тісні контакти між окремими дітьми, що стає основою для появи дружби. До 5-ти років дружба дітей носить переважно си­туативний характер: дружать діти, які поряд сплять у дитячому садку, чиї сім'ї є сусідами та часто відвідують одна одну. Друзі більше граються разом, частіше домовляються і виконують спі­льні справи, діляться іграшками. Дитина часто змінює своїх дру­зів залежно від обставин. Старший дошкільник більше орієнту­ється у виборі друга на його ділові та особистісні якості, звички, уподобання: він добре будиночки з піску будує, він цікавиться морськими подорожами, збирає листівки тощо. У 5—7 років час­тіше зустрічається парна дружба, водночас виникають стійкі іг­рові об'єднання з 3—5 учасниками. Дружба невеликими підгру­пами найчастіше народжується в грі на основі ігрових інтересів і схильностей, у тому числі і на основі інтелектуальних інтересів. Парна дружба характеризується глибокою симпатією, поєднуєть­ся з широким товаришуванням, зростає її вибірковість.

ВИСНОВКИ про особливості етичних почуттів дошкільника:

1. етичні почуття дошкільників становлять важливу складову їхньої емоційної сфери, свідчать про розвиток їх особистості;

2. етичні почуття лежать в основі такого особистіс- ного утворення, як емоційна позитивна спрямованість на іншу людину;

3. у розвитку етичних почуттів провідне значення ма­ють спілкування та спільна діяльність дитини із дорослими та з ровесниками;

4. етичні переживання виникають спочатку під впливом вимог дорослих, а до кінця дошкільного віку внаслідок за­своєння моральних норм.