- •І. Тести Тема: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту підприємств сфери обслуговування
- •6. Розрізняють наступні напрямки світового менеджменту:
- •7. Система «довічного найму» властива:
- •Тема: Історія розвитку менеджменту
- •1. Системний підхід - це:
- •2. Системний підхід - це:
- •3. Ситуаційний підхід в менеджменті - це:
- •Тема: Організація сфери обслуговування як об’єкт управління
- •Тема: Закони, закономірності та принципи менеджменту в невиробничій сфері
- •Тема: Функції та технологія менеджменту невиробничої сфери
- •11. За спрямованістю цілі поділяють на:
- •12. Принцип економічності в плануванні:
- •13. Планування як функція менеджменту - це:
- •14. Ознаки лінійного управління:
- •15. Недоліками лінійної структури управління є:
- •16. Виберіть правильне визначення ланки управління:
- •17. Ознаки лінійно–функціонального управління:
- •18. Перевагами функціональної структури управління є:
- •19. Складовими частинами регулювання є:
- •20. «Піраміду потреб» побудував:
- •21. Мотиваційна теорія д. Мак-Грегора побудована на:
- •Тема: Процес управління, його особливості у сфері туризму
- •1. До управлінських рішень висуваються наступні вимоги:
- •Тема: Інформація і комунікації в менеджменті підприємств, їх особливості в індустрії туризму
- •Тема: Керівництво, влада, лідерство, як елементи ефективної моделі сучасного менеджера торгівельного підприємства
- •Тема: Ефективність менеджменту торгівельного підприємства
- •5. Системний підхід до вивчення ефективності організації ґрунтується на:
- •6. Ефективність системи менеджменту – це:
- •Іі. Теоретичні питання
- •Ііі. Ситуаційні завдання
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
Тема: Процес управління, його особливості у сфері туризму
1. До управлінських рішень висуваються наступні вимоги:
1) системність, реальність, оптимальність, якісність, обґрунтованість, вартість, банальність;
2) реальність, віртуальність, зрозумілість, кількісна та якісна визначеність, вимірюваність, розмежованість, технічність;
3) наукова обґрунтованість, цілеспрямованість, кількісна та якісна визначеність, правомірність, оптимальність, своєчасність, комплексність, гнучкість, повнота оформлення;
4) інформаційні, технічні, гігієнічні, ергономічні.
2. Управлінське рішення – це:
1) опис майбутнього стану підприємства;
2) система економічних регуляторів господарської діяльності, за допомогою яких визначається спосіб існування соціально-економічної системи;
3) вольовий акт втручання суб’єкта управління в діяльність об’єкта управління для виходу з певної ситуації;
4) спосіб перетворення вхідних елементів у вихідні.
3. За формою управлінські рішення можуть бути:
письмові та усні;
слабо структуровані і високо структуровані;
перспективні і поточні;
рутинні та евристичні.
Тема: Інформація і комунікації в менеджменті підприємств, їх особливості в індустрії туризму
1. Комунікаційний процес - це:
маршрут схеми руху предметів праці;
діаграма, що відображає кількісне співвідношення;
процес обміну інформацією між двома або декількома людьми, з обов’язковою умовою зворотного зв’язку;
спосіб наочного зображення виробничо-господарської діяльності.
2. Комунікаційний процес - це:
процес обміну інформацією між двома або декількома людьми, з метою розв’язання певної проблеми, з обов’язковою умовою зворотного зв’язку;
маршрут схеми руху предметів праці;
діаграма, що відображає кількісне співвідношення;
спосіб наочного зображення виробничо-господарської діяльності.
3. За повнотою охоплення явищ інформацію поділяють на:
разову, періодичну, довгострокову;
фінансову, бухгалтерську, технологічну;
достовірну, недостовірну, планову;
повну, часткову, надлишкову.
4. За повнотою охоплення явищ інформацію поділяють на:
разову, періодичну, довгострокову;
достовірну, недостовірну, планову;
повну, часткову, надлишкову;
фінансову, бухгалтерську, технологічну.
5. Інформаційна система – це:
вибір альтернативи із певної їх кількості;
міра знань про певні події, явища, процеси у їх взаємозв’язку;
елемент корпоративної культури та зовнішнього середовища організації;
сукупність ланок накопичення інформації, каналів її руху, технічних засобів збирання, обробки, зберігання інформації та її носіїв.
6. Інформація – це:
вибір альтернативи із певної їх кількості;
міра знань про певні події, явища, процеси у їх взаємозв’язку;
цілеспрямована дія на об’єкт для досягнення певної мети;
способи впливу на об’єкт управління.
Тема: Керівництво, влада, лідерство, як елементи ефективної моделі сучасного менеджера торгівельного підприємства
1. Типами керівників з позицій відносин керівника з підлеглими є:
ліберальний, соціальний, демократичний;
демократичний, соціалістичний, автократичний;
ліберальний, автократичний, демократичний;
ліберальний, автократичний, демократичний, соціальний.
2. Типами керівників з позицій відносин керівника з підлеглими є:
ліберальний, автократичний, демократичний;
ліберальний, соціальний, демократичний;
демократичний, соціалістичний, автократичний;
ліберальний, автократичний, демократичний, соціальний.
3. Типами керівників з позицій відносин керівника з підлеглими є:
ліберальний, соціальний, демократичний;
демократичний, соціалістичний, автократичний;
ліберальний, автократичний, демократичний;
ліберальний, автократичний, демократичний, соціальний.
4. Демократичний тип керівника:
відрізняється схильністю до єдиноначальності в гіпертрофованих формах, надмірною централізацією влади, особистим вирішенням не тільки значущих, а й порівняно дрібних питань, свідомим обмеженням контактів з підлеглими;
прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують; залучає їх до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень; створює необхідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює їх зусилля; з повагою ставиться до людей і турбується про них;
відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безініціативністю, і постійним очікуванням вказівок зверху, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки;
правильні відповіді 1 і 2.
5. Зняття керівником з себе відповідальності, зречення влади на користь групи є характерним для:
демократа;
соціала;
автократа;
ліберала.
6. Зняття керівником з себе відповідальності, зречення влади на користь групи є характерним для:
демократа;
соціала;
ліберала;
автократа.
