Лінії орієнтації соціально-політичної держави:

А) основні напрями соціально роботи (соціальна діагностика, соціальна профілактика, кореляція, нагляд, адаптація, реабілітація, терапія, забезпечення, страхування, опіка, допомога, консультування, експертиза, нововведення).

Б) спрямованість на основні соціальні об’єкти, що потребують соціального захисту, підтримки, допомоги (інваліди, безробітні, учасники бойових дій, ВВв, одинокі люди похилого віку, сім'ї пенсіонерів, вдови й матері військовослужбовців, особи, що були репресовані, біженці, чорнобильці, багатодітні сім'ї, молоді (студ.) сім'ї, матері у декреті, вагітні жінки, випускники дитячих будинків, шкіл-інтернатів, сім'ї та інші категорії населення).

Соціальна підтримка – спеціальні заходи, які спрямовані на підтримання умов, достатніх для існування «слабких» соціальних груп, окремих сімей, особистостей, що потребують допомоги.

Соціальні гаранти – система заходів, нормативних установок і умов, спрямованих на задоволення певного набору благ і послуг, потреб підтримки життєзабезпечення та діяльності існування людей.

• Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІст.)

• Основи законодавства України про охорону здоров’я

• Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи»

• Декларація про загальні засади державної молодіжної політики в Україні

• Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»

Постанови:

• Постанова Кабміну «Про розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді»

• Постанова Кабміну «Про організацію служби у справах неповнолітніх і спеціальні підліткові заклади для неповнолітніх»

• Постанова Кабміну «Про роботу Національної телевізійної та радіокомпанії України з питань висвітлення проблем організації виховної роботи серед молоді, профілактика наркоманії і СНІДу»

Етапи формування та реалізації соціальної політики

1 етап. Вибір соціальних пріоритетів

2 етап. Визначення співвідношення бюджетних та не бюджетних коштів на фінансування заходів

3 етап. Розробка та реалізація соціальних програм.

Передумови формування соціальної політики:

Ціннісні, політичні, географічні, культурні, економічні, соціально-демографічні.

Інститути соціальної політики в Україні: фінансова допомога; не фінансова, безготівкова допомога; оподаткування; податкові пільги (видатки); послуги; кредит на оплату послуг; консультування; інформація; заборона або обмеження; спеціальне стягнення; угоди; правові статуси; заходи стосовно взаємодії груп та установ; права на приватні вимоги або захист.

Тема 5.

1. Формування особистості – процес становлення людини в суспільстві

2. «Я-концепція» особистості та багаторівнева структура її конструювання

3. Зміст освіти з позиції самоідентифікації і самоактуалізації особистості. Соціодинамічні відхилення від процесу адаптації дитини до колективу.

Особистість – явище соціальне. Особистістю стає людина, що має особливу позицію в житті, основою якої є велика робота над собою.

Формування особистості – процес становлення людини у суспільстві.

Розвиток особистості – результат складного тривалого процесу, в ході якого змінюються властивості та якості людини.

Спадковість – це фізичні, біологічні властивості людини, родові особливості організму (колір шкіри, очей, волосся, мислення, НС).

Перша вікова періодизація (Я.Коменський)

Дитинство – 0-6 р. – Материнська школа (опіка матір’ю).

Отроцтво – 6-12 р. – Школа рідної мови (елементарна).

Юність – 12-18 р. – Латинська школа (гімназія).

Зрілість – 18-24 р. – Академія і подорожі.

Класична періодизація

• Від народження до 3р.

• 3-6р. (дошкільний вік)

• 6-10р. (молодший шкільний вік)

• 10-13р. (середній шкільний вік)

• 13-16р. (підлітковий вік)

• 16-21р. (юнацький вік)

• 21-28р. (молодий вік)

• 28-60р. (зрілий вік)

• Від 60 р. (старість)

Процеси соціалізації як пори ступеня розвитку (за Гессеном)

• Період повільного існування дитини

• Період активного пізнання

• Період завершального формування особистості, удосконалення свого власного «я»

Фази розвитку дитини, які характеризують його нерівномірність

• До 5 р. – фаза інтенсивного розвитку

• 5-7 р. – фаза «першого застою»

• 7-11 р. – фаза інтенсивного розвитку

• 11-14 р. – фаза «другого застою»

• 14-17 р. – фаза інтенсивного розвитку

• 17-21 р. – фаза гармонізації або повільного розвитку

Соціальний розвиток особистості відбувається у пізнання оточуючого середовища, як позитивних, так і негативних його провів.

Виховання як соціальний феномен вперше розглянув Девід Еміль Дюркгейм.

Становлення особистості пов’язане з вихованням. Соціальне виховання пов’язане з освітою, навчанням, самоосвітою і самовихованням людини.