Тема 3.

1. Категоріальний апарат соціальної педагогіки

2. Принципи соціального виховання

3. Міжнародні організації у соціальній сфері

Соціалізація – процес становлення особистості на основі засвоєння нею цінностей, норм, настанов, зразків поведінки, притаманних певному суспільству, соціальній спільноті, групі.

Мета соціалізації – допомогти людині зорієнтуватись у потоці явищ (соціальних, економічних, інформаційних), оволодіти досвідом старших, зрозуміти своє покликання, визначити своє місце в суспільстві.

Поняття «соціалізація» виникло в ХІХ ст. та пов’язане з іменами: Ф.Гіддінса і Г.Тарда.

Моделі соціалізації

Психоаналітична або «особистого контролю» З.Фрейда.

«Рольового тренінгу» Толкотта Парсонса.

«Інкультурації» Ф.Боаса, В.Малиновського.

«Міжособистісного спілкування» Ч.Х.Кулі, Дж.Міда.

Механізми соціалізації

Ідентифікація – процес ототожнення індивіда з іншими людьми, групою, колективом, які допомагають оволодівати різними видами діяльності. Засвоювати соціальні норми. Цінності, приймати соціальні ролі.

Інтеріоризація – процес, пов'язаний з пошуками реальних прикладів наслідування та за характером уявлення про шляхи реалізації ідеалів.

Принципи соціального виховання

• Принцип природо відповідності (виховання має будуватися відповідно із ходом розвитку людської природи)

• Принцип культуро відповідності (виховання повинно базуватися на загальнолюдських культурних цінностях)

• Принцип цент рації соціального виховання (пріоритет особистості повинен стати основою виховання)

• Принцип соціальної адаптації (процес застосування індивіда до змін соціального середовища). Соціальна адаптація буває: активна (індивід прагне до впливу на соціальне середовище з метою зміни), пасивна (індивід не прагне впливати на нього).

Соціальна реабілітація – вид соціальної діяльності соціально уповноважених органів державних соціальних служб, об’єднань громадян та інших соціальних інституцій, спрямованої на здійснення організаційних, економічних, культурних, лікувальних та інших соціальних заходів щодо відновлення фізичного стану, честі, гідності, прав і свобод певних категорій населення.

Соціальна допомога – вид соціальної діяльності уповноважених органів держави, спрямовані на підтримання системи гарантованого державного рівня матеріального забезпечення дітей і молоді та багатодітних сімей з урахуванням їх матеріального та фізичного стану, складу сім'ї, віку, здоров’я, участі у суспільному та іншому виробництві.

Соціальне обслуговування – вид соціальної діяльності спеціально уповноважених органів держави, соціальних служб, створених для молоді, об’єднань громадян щодо надання безкоштовних чи на пільгових умовах, компенсацій з метою задоволення потреб, цінностей та інш.

Соціально-профілактична діяльність – характеризується виявленням умов та факторів, що зумовлюють відхилення у психічному та соціальному розвитку людини, в її поведінці, стані здоров’я, а т. на організації життєдіяльності та дозвілля.

Класифікація організацій у соціальній сфері: міжнародні, урядові, неурядові.

Найбільш значні і впливові міжнародні організації у соціальній сфері: Рада Європи, Європейська спілка, Організація з економічного співробітництва і розвитку, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Об’єднаних Націй та її агенція (Програма розвитку ООН, ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ),Всесвітній банк.

Неурядові організації (НУО)

Міжнародні НУО мають відділення в багатьох країнах: «Міжнародна амністія», «Католицька служба допомоги», «Міжнародний комітет спасіння», «Лікарі без кордонів», «Врятуйте дітей» та інш.

Організації і асоціації, що активно працюють в Україні: Комісія з прав людини ООН, Рада Єропи, Міжнародна рада з соціального добробуту, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародні центри соціального співробітництва, Міжнародна федерація соціальних працівників, Християнсткий дитячтй фонд.

Тема 4

1. Соціальна політика як державне врегулювання соціальних процесів

2. Соціальна політика України та напрями її розвитку

3. Державні документи, які характеризують соціальну політику України

4. Етапи формування та реалізації соціальної політики. Реалії соціальних процесів

Важливий документ, який регулює соціальну політику, є Єропейська соціальна Хартія (1961), яка проголосила право людей на соціальний захист.