
- •Концепція глобального виховання
- •Міждисциплінарні зв’язки соціальної педагогіки, соціальної роботи
- •Педагогічна концепція Шатського:
- •Принципи відносин вихованців і педагогів (за Макаренком)
- •Державна політика захисту дітей в роки радянської влади:
- •Соціально-педагогічна діяльність педагогів-новаторів:
- •Тема 3.
- •Категоріальний апарат соціальної педагогіки
- •Принципи соціального виховання
- •Міжнародні організації у соціальній сфері
- •Моделі соціалізації
- •Механізми соціалізації
- •Принципи соціального виховання
- •Складові соціальної політики
- •Суб’єкти соціальної політики в Україні
- •Об’єкти соціальної політики:
- •Напрями розвитку соціальної політики:
- •Лінії орієнтації соціально-політичної держави:
- •Етапи формування та реалізації соціальної політики
- •Передумови формування соціальної політики:
- •Тема 5.
- •Формування особистості – процес становлення людини в суспільстві
- •Зміст освіти з позиції самоідентифікації і самоактуалізації особистості. Соціодинамічні відхилення від процесу адаптації дитини до колективу.
- •Модель формування морального «я»
- •Ґенеза багаторівневого процесу формування «я»
- •Рівні соціалізації та формування соціальної компетентності особистості
- •Система змісту освіти з позиції самоідентифікації та самоактуалізації
- •Система ск-цінностей у процесі діяльності
- •Види соціодинамічних відхилень
- •Тема 6.
- •Головні механізми соціалізації
- •Соціально-педагогічні механізми соціалізації
- •Складові процесу соціалізації
- •Здатності соціально компетентної людини
- •Чинники соціалізації особистості
- •Тема 7.
- •Тема 8.
- •Тема 9.
- •Феномен обдарованості та її типи (палітра)
- •Рекогносцирування термінологічного апарату проблеми обдарованості
- •Талант. Теорія ф. Гальтона
- •Тема 10. Роль соціального педагога в роботі із соціально незахищеним контингентом
- •Проблеми незахищеного контингенту населення
- •Соціальні «групи ризику», їх різновиди та соціально-правовий захист
- •Основні показники дієвості соціальної державної політики щодо рівня та якості життя населення україни
- •Нещасні випадки, пов’язані з дитячим травматизмом
- •Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2011 році
- •Тема 11. Проблеми соціальної адаптації і реабілітації. Ресоціалізаційне виховання
- •Адаптація, її види і механізми здійснення
- •Соціальна реабілітація та її особливості
- •3. Сутність і завдання ресоціалізаційного виховання та структура його методів
- •4. Можливості впливу на чинники соціально відхиленої поведінки дітей та підлітків. Головні методики ресоціалізації
- •Головні методики ресоціалізації
- •Додаток до теми 11 Софія Русова. Соціальне виховання, його значення в громадському житті
- •1. Як соціальне і фізичне оточення впливає на дітей?
Основні показники дієвості соціальної державної політики щодо рівня та якості життя населення україни
За дослідженнями ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), українська молодь займає перше місце в світі в рейтингу споживання алкоголю серед дітей і молоді. За інформацією МОЗ України, понад 20 тисяч молодих людей уживають наркотики, щороку 25 тисяч підлітків скоюють злочини. Окрім того, майже кожна сота дитина виховується без батьківської опіки, а за даними Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, 35% дітей присвячує вільний час телебаченню та комп’ютерним іграм, замість того, щоб відвідувати гуртки чи спортивні секції. До того ж, у 5% підлітків з’явилася ігрова залежність, а майже в усіх дітей є проблеми із здоров’ям.
Нещасні випадки, пов’язані з дитячим травматизмом
У всьому світі значна увага надається дитячому травматизму та його профілактиці, оскільки травматизм і насилля стають головною причиною смертності дітей.
Кожен рік у світі гине біля 950 тисяч дітей і молоді до 18 років, з числа яких ненавмисні травми складають майже 90 % випадків. Травми, отримані в ДТП, є основною причиною смерті серед 15 – 19-річних і другою причиною смертності 5 – 14-річних дітей.
За оцінками спеціалістів, побутовий травматизм є основною причиною дитячої смертності в Україні. Так, серед дітей у віці до 14 років найбільша кількість нещасних випадків із смертельними наслідками відбуваються внаслідок:
удушення – 258 дітей (25 % від загальної кількості), транспортних подій – 251 дитина (21 %), утоплення – 217 дітей (17 %).
Основними причинами нещасних випадків у побуті залишаються:
порушення або незнання правил поведінки на воді, дорожнього руху протипожежної та електробезпеки;
розповсюдження негативних тенденцій та антисоціальних проявів серед людей, зокрема дітей;
низька просвітницька і інформаційно-роз’яснювальна робота ЗМІ;
загальний занепад культури населення, соціальне розшарування і зниження моральності;
втрата ідеалів, посилення тенденції до байдужості населення.
*За даними Рахункової палати, за минулий рік прожитковий мінімум номінально збільшився тільки на 2,2%, однак з урахуванням індексу споживчих цін реально знизився на 7,2%. У структурі витрат громадян, які отримують дохід на рівні прожиткового мінімуму, близько 80% становлять продукти харчування. Зрозуміло, що цих коштів не може бути достатньо для проживання, якщо гречка виросла в ціні на 300%, а овочі – на 70-100%2 (див. табл.).
Таблиця
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2011 році
Демографічні і соціальні групи населення |
Розмір прожиткового мінімуму |
|||
01.01.2011– 31.01.2011 |
01.04.2011– 30.06.2011 |
01.10.2011– 30.11.2011 |
01.12.2011– 31.12.2011 |
|
Діти віком до 6 років |
816 грн. |
832 грн. |
853 грн. |
870 грн. |
Діти віком від 6 до 18 років |
977 грн. |
997 грн. |
1022 грн. |
1042 грн. |
Працездатні особи |
941 грн. |
960 грн. |
985 грн. |
1004 грн. |
Особи, які втратили працездатність |
750 грн. |
764 грн. |
784 грн. |
800 грн. |
Загальний показник (середнє значення) |
894 грн. |
911 грн. |
934 грн. |
953 грн. |
Отже, не дивлячись на те, що прожитковий мінімум із року в рік зростає, він ледве забезпечує первинні або фізіологічні потреби людини та практично ігнорує соціальні потреби, які є невід’ємною складовою гідного життя.
Соціальні потреби найбільш соціально незахищених категорій населення в Україні задовольняються недостатньою мірою: високий рівень бідності, особливо у сім’ях із дітьми та сім’ях з інвалідами або непрацюючими особами працездатного віку, свідчить про недостатню ефективність механізмів соціальної підтримки з боку держави найбільш соціально незахищених категорій населення [там же, с. 100-101].