Тема 6: Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

6.1 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

6.2 Методика проведення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

6.1 Процес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів. Ефективність їх використання відображають фінансові результати - прибуток або збиток.

Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства та держави.

Прибуток є рушійною силою ринкового механізму господарювання, основним джерелом економічного та соціального розвитку підприємства й держави в цілому. Важливість ролі прибутку зумовлена такими його функціями як: оціночна, стимулююча, фондоутворююча та соціальна.

У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток - це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів.

Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об'єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб'єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха тощо. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства.

Мета аналізу: а наліз фінансових результатів діяльності дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства. Крім того, такий аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства. Підприємець зацікавлений у тому, щоб отримати максимум прибутку, який необхідно обґрунтувати аналітичними розрахунками.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

• систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

• виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

• вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

• виявлення резервів збільшення прибутку;

• розробка заходів для використання виявлених резервів.

Об’єктами аналізу є обсяги, динаміка, структура та якість фінансових результатів, показники рентабельності діяльності підприємства, напрями розподілу і використання прибутку, резерви збільшення прибутку та рентабельності.

Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу, наведені в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 - Інформаційна база для аналізу фінансових результатів підприємства

Група	Джерела інформації
1) первинні документи:	Розрахунки та довідки бухгалтерії, накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо
2) дані рахунків бухгалтерського обліку:	44 « Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Рахунки класів 7 «Доходи і результати діяльності», 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності»
3) облікові регістри:	Журнали 6 та 7
4) фінансова звітність:	ф. № І "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф.№ 3 «Звіт про рух грошових коштів», ф.№4 «Звіт про власний капітал»
5) статистична звітність:	ф. № 1 - підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства", ф. № 1-Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", ф.№2-Б « Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів»
6) інші джерела:	Бізнес-план. Фінансовий план, управлінська звітність, матеріали ревізій

Основними етапами аналізу фінансових результатів є:

1. аналіз обсягів, динаміки та структури фінансових результатів;

2. оцінка впливу факторів на фінансові результати від різних видів діяльності;

3. аналіз показників рентабельності;

4. аналіз взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток";

5. аналіз резервів збільшення прибутку та підвищення рентабельності;

6. аналіз розподілу та використання прибутку, його впливу на фінансовий стан підприємства.

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Для їх визначення у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності (основної, іншої операційної, фінансової, інвестиційної, надзвичайної).

На підприємстві використовуються такі показники фінансових результатів:

• доходи від реалізації продукції;

• доходи від інших операцій;

• доходи від надзвичайних операцій;

• прибуток на одиницю продукції;

• прибуток від реалізації продукції;

• прибуток від операційної діяльності;

• прибуток від звичайної діяльності;

• прибуток від надзвичайних подій;

• оподаткований прибуток;

• чистий прибуток.

Усі ці доходи і прибутки відображено у формі 2 «Звіт про фінансові результати». На рис. 6.1. показано процес формування фінансових результатів.

Існують ще інші види прибутків:

• прибуток від реалізації цінних паперів;

• неоподаткований прибуток (пільговий);

• нерозподілений прибуток.

Перші два види прибутку відображаються в ж/о № 15, останній — в балансі.

Оскільки фінансові результати діяльності підприємства знаходять відображення у відповідній системі показників, значна їх кількість створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює вибір кожним учасником господарської діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану певного підприємства.

Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно впевнитися у достовірності даних ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", визначити, чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних і надзвичайних доходів і витрат).

6.2 У процесі аналізу на першому етапі необхідно оцінити рівень і динаміку фінансових результатів; дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити вертикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальний аналіз) тощо.

Рисунок 6.1 - Формування фінансових результатів

Для достовірності (реальності) висновків про стійкість темпів зростання прибутку необхідно забезпечити порівнюваність показників, що вивчаються. При аналізі динаміки показників прибутку така вимога забезпечується шляхом коригування валового прибутку на індекс цін.

У процесі аналітичного дослідження необхідно оцінити виконання плану по прибутках, який у ринкових умовах має не директивний, а прогнозний характер на найближчу перспективу. Такий план враховує реальні можливості підприємства отримувати прибутки, а отже, є інструментом перспективного аналізу. Контроль за виконанням плану необхідно здійснювати до та у ході здійснення операцій. Це вимагає налагодженої системи прогнозування обсягів реалізації, витрат тощо. У разі відсутності плану для оцінки рівня показників фінансових результатів діяльності заповнюється аналітична таблиця, у якій використовуються дані фінансової звітності (зокрема ф. № 2 "Звіт про фінансові результати") господарюючого суб'єкта.

Динаміку окремих показників фінансових результатів можна проаналізувати за допомогою наступного шаблону аналітичної таблиці.

Період., квартали	Показники, грн.	Абсолютний приріст, грн.		Темп зростання. %		Темп приросту. %
		базисний	ланцю­говий	базисний	ланцю­говий	базис­ний	ланцю­говий
І
II
III
IV

Після оцінки динаміки фінансових результатів необхідно провести аналіз їх структури.

Перед вивченням структури прибутку (збитку) доцільно проаналізувати структуру доходів і витрат, понесених для отримання цих доходів, адже у ході їх порівняння й визначаються фінансові результати.

Аналіз структури доходів і витрат і їх динаміки свідчать про доцільність здійснених витрат у порівнянні з отриманими доходами.

Структуру доходів умовно показано в таблиці 6.2. Дані таблиці свідчать, що найбільшу питому вагу має дохід від реалізації продукції: 92,8% торік, 95,7% за звітний рік. Усі інші доходи становлять незначну частку загальних доходів підприємства.

Таблиця 6.2 - Аналіз структури доходів, тис. грн.

Показник	За минулий рік		За звітний рік			Відхилення		Темп зростання, %
	сума	питома вага, %	за планом	фактично		від плану	від минулого року
				сума	питома вага, %
Дохід (виручка) від реалізації продукції	600	92,8	750	840	95,7	+ 90	+ 240	140
Операційні доходи	2	0,3	4	10	1,1	+ 6	+ 8	50
Дохід від участі в капіталі	20	3,1	15	10	1,1	– 5	– 10	—
Інші фінансові доходи	5	0,8	6	7	0,8	+ 1	+ 2	140
Інші доходи від звичайної діяльності	10	1,5	8	5	0,6	– 3	– 5	50,0
Надзвичайні доходи	10	1,5	7	6	0,7	– 1	– 4	60,0
Усього доходів	647	100	790	878	100	+ 88	+ 231	135,7

Структуру витрат і відрахувань показано в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Аналіз структури витрат і відрахувань, тис. грн.

Показник	За минулий рік		За звітний рік			Відхилення		Темп зростання, %
	сума	питома вага, %	за планом	фактично		від плану	від минулого року
				сума	питома вага, %
Податок на додану вартість	100	15,6	130	140	17,54	+ 10	+ 40	140,0
Акцизний збір	42	6,5	45	58	7,3	+ 12	+ 16	139,0
Інші відрахування з доходу	18	2,8	15	22	2,9	+ 7	+ 4	122,0
Собівартість реалізованої продукції	400	62,30	430	450	56,4	+ 20	+ 50	112,5
Адміністративні витрати	40	6,2	40	52	6,5	+ 12	+ 12	130,0
Витрати на збут	12	1,8	11	10	1,2	– 1	– 2	83,3
Продовження таблиці 6.3
Інші операційні витрати	6	0,9	7	8	1,0	+ 1	+ 2	133,0
Фінансові витрати	12	1,8	10	9	1,1	– 1	– 3	75,0
Втрати від участі в капіталі	1	0,1	1	—	—	—	—	—
Інші втрати	11	1,7	6	3	0,4	– 3	– 8	27,2
Податок на прибуток від зви­чайної діяльності	—	—	25	36	4,5	+ 11	+ 36	—
Надзвичайні відрахування	3	0,4	10	10	1,2	—	+ 10	—
Усього витрат і відрахувань	642	100	695	798	100	103	156	123,0

Як бачимо, з-поміж витрат найбільшу питому вагу має собівартість реалізованої продукції — 62,3% торік, 56,4% у звітному році. Значну частку становлять адміністративні витрати. Так, торік вони дорівнювали 6,2%, а у звітному зросли до 6,5%, тобто в абсолютній сумі збільшилися на 12 тис. грн. Дані таблиці показують, що найбільшу частку відрахувань становлять податки на додану вартість (15,6% і 17,54%). У звітному році збільшилась також і сума акцизного збору —до 7,8% проти 6,5% торік.

Виходячи з наявних доходів і витрат прибуток підприємства має склад, показаний в табл. 6.4.

Таблиця 6.4 - Прибуток підприємства, тис. грн.

Показник	За минулий рік	За звітний рік	Відхилення
Прибуток від реалізації продукції (валовий дохід)	40	170	+ 130
Прибуток від операційної діяльності	– 56	– 60	– 4
Прибуток від звичайної діяльності	+ 1	10	+9
Усього прибутку до оподаткування (ряд. 1 + ряд. (– 2) + ряд 1)	– 15	120	+ 105
Податок на прибуток (30%)	—	36	+ 36
Усього прибутку від звичайної діяльності (ряд. 4 — ряд. 5)	—	84	+ 84
Прибуток від надзвичайних подій	10	– 4	+ 6
Продовження таблиці 6.4
Податки на прибуток від надзвичайних подій	3	—	—
Чистий прибуток (ряд. 6 — ряд. 7)	2	80	+ 78

Дані таблиці показують, що найбільшу абсолютну суму має прибуток від реалізації продукції (валовий): він зріс проти минулого року на 130 тис. грн., або на 425%. Прибуток до оподаткування теж зріс на 105 тис. грн. У результаті чистий прибуток у звітному році становив 80 тис. грн.

Чистий прибуток (ЧП) сформувався в такий спосіб: ЧП — це фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування мінус податок на прибуток від звичайної діяльності, плюс дохід від надзвичайної діяльності, мінус податок на прибуток від надзвичайної діяльності, мінус втрати від надзвичайних подій, плюс зменшення податку на прибуток через збитки від надзвичайних подій.

Загальну структурно-логічну схему формування прибутку підприємства відповідно до сучасних положень і стандартів бухгалтерського обліку показано на рис. 7.2.

На наступному етапі аналізу здійснюється оцінка впливу факторів на фінансові результати від різних видів діяльності.

Факторний аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності проводяться за кожним їх видом з погляду на сутність, доцільність і законність кожної операції, правильність оцінки майна, яке реалізується. При цьому необхідно встановити, чи правильно такі доходи й виграти віднесені до фінансових результатів, чи не було порушень діючих положень при віднесенні певних сум на збитки. При отриманні збитків від інших видів діяльності, пов'язаних з перевищенням витрат над доходами, у кожному конкретному випадку необхідно визначити винних осіб і причин виникнення таких збитків.

Аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності проводиться у розрізі їх динаміки за певні періоди, структури та впливу факторів.

Особливу увагу в процесі факторного аналізу фінансових результатів необхідно звернути на найбільш суттєву складову їх формування - прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - результат основної діяльності.

Основна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства. Основна діяльність забезпечує вагому частку його доходу.

Реальний прибуток підприємство одержує після реалізації продукції, однак нова вартість утворюється тільки в процесі виробництва. Тому, аналізуючи прибуток, який підприємство одержує у процесі реалізації продукції, можна зробити висновки щодо ефективності виробництва: саме тут знаходяться резерви зростання прибутку від реалізації.

Мета внутрішнього аналізу такого прибутку - прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на систематичне збільшення прибутку підприємства. Внутрішній аналіз дає можливість розрахувати вплив більшої кількості факторів, що зумовлено обсягом використання інформації, її деталізацією.

На зміну показників прибутку впливають різноманітні внутрішні та зовнішні фактори, перелік і порядок розрахунку впливу яких визначаються методикою формування відповідних показників і наявною інформаційною базою.

На прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству (за даними ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" - валовий прибуток) впливає чотири основних фактори першого рівня:

• обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях (ОР);

• структура реалізації (ПВі);

• собівартість одиниці і-го виду продукції (Сі);

• рівень цін одиниці і-го виду продукції(Ці).

Відповідно, модель залежності прибутку від наведених факторів має наступний вигляд: П = ОР × Σ ПВі (Ці-Сі)

Перераховані фактори можуть спричинити різний вплив на суму валового прибутку підприємства

• обсяг реалізації продукції може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку: збільшення обсягу продаж рентабельної продукції призводить до збільшення прибутку; якщо продукція і збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку;

• структура продажу може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку: при зростанні частки реалізації рентабельної продукції сума прибутку збільшується; при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції - загальна сума прибутку зменшується;

• собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки;

• зміна рівня середньо-реалізаційних цін і величина прибутку знаходиться у прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня відпускних цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Найбільш типовою методикою факторного аналізу прибутку від реалізації продукції є методика, розглянута в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - Порядок визначення впливу факторів на зміну валового прибутку

№ з/п	Показники	Алгоритм розрахунку
1	2	3 .
1	Чистий дохід за період, з яким проводиться порівняння	ЧД0 = Ц і0 хОРі0
2	Чистий дохід за період, який аналізується	ЧД1 = Ц і1 х ОР і1
3	Собівартість реалізації за період, з яким проводиться порівняння	С о = С і0 х ОР і0
4	Собівартість реалізації за період. який аналізується	С1 = С і1 х ОР і1
5	Чистий дохід при структурі та обсязі реалізації за період, який аналізується, та цінах за період, з яким проводиться порівняння	ЧД ум = ОР і1 хΣ Ц і0 х ПВ і1
6	Собівартість реалізації при структурі та обсязі реалізації за період, який аналізується, та собівартості одиниці продукції за період, з яким проводиться порівняння	С ум = ОР і1 хΣ С і0 х ПВ і1
7	Прибуток від реалізації за період, з яким проводиться порівняння	П0=ЧД0-С0
8	Прибуток від реалізації за період, який аналізується	П1 = ЧД1 -С1
9	Прибуток від реалізації при структурі та обсязі реалізації за період, який аналізується	П ум = ЧД ум –С ум
10	Зміна прибутку від реалізації під впливом структурних зрушень і фактичного обсягу реалізації	ΔПпв.ор = П ум - П0
10.1	Зміна прибутку від реалізації під впливом зміни обсягу реалізації	ΔПор = П0 х І - П0 де І- індекс фактичного обсягу реалізації
10.2	Зміна прибутку під впливом структурних зрушень	ΔПпв = ΔПпв.ор - ΔПор
11	Зміна прибутку від реалізації під впливом зміни цін реалізації	ΔПц= (ЧД1 – С ум) - П ум
12	Зміна прибутку від реалізації під впливом зміни собівартості	ΔПс= П1 -(ЧД1 – С ум)
13	Загальна зміна прибутку від реалізації	ΔП= П1 – П0

Аналіз виконання плану прибутку від реалізації продукції проводиться за даними форми № 2 і за обліковими даними підприємств. Вхідні дані для аналізу подано в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 - Аналіз прибутку від реалізації продукції, тис. грн.

Показник	За планом	За планом на фактично реалізовану продукцію	Звіт
Виручка від реалізації продукції	600	660	840
Собівартість реалізованої продукції	400	430	450
Прибуток	200	230	390

За даними табл. 6.6, план по прибутку виконано на 190 тис. грн. (390 – 200), або на 195%. Відхилення фактичного прибутку від планового сталося в результаті змін обсягу реалізації, собівартості, структури й асортименту продукції та оптових цін на продукцію.

Порівнюючи суму прибутку планову і суму прибутку, розраховану за плановими цінами і плановою собівартістю, але за фактичним обсягом і асортиментом продукції, обчислимо, наскільки вона змінилась унаслідок зміни обсягу й структури реалізованої продукції:

230 – 200 = + 30 тис. грн.

Але щоб визначити вплив тільки обсягу реалізації, треба плановий прибуток помножити на відсоток пере- (недо-) виконання плану обсягу реалізації. Цей відсоток становить 110% .

Вплив зміни обсягу реалізації обчислюється:

тис. грн.

Отже, за рахунок збільшення обсягу реалізації ми одержали 20 тис. грн. прибутку. Потім визначаємо вплив структурного фактора: від першого результату віднімаємо другий:

30 – 20 = + 10 тис. грн.

Вплив зміни собівартості на суму прибутку розраховується порівнянням фактичної суми витрат (перерахованої на фактичний обсяг реалізації продукції) з плановою:

450 – 430 = + 20 тис. грн.

Але, в нашому прикладі фактична собівартість зросла, отже, прибуток зменшився на (– 20) тис. грн.

Вплив зміни оптових цін на прибуток визначається порівнянням фактично отриманої виручки (зменшеної на суму податків на добавлену вартість, акцизів та інших обов’язкових платежів) з виручкою, перерахованою на фактичний обсяг реалізації:

840 – 660 = + 180 тис. грн.

Велике зростання прибутку за рахунок підвищення цін на продукцію не є результатом ефективної діяльності підприємства, оскільки досягається воно за рахунок споживачів.

Загальна сума результатів впливу різних факторів на доходи показує, що розрахунки зроблено правильно:

20 + 10 + 180 + (– 20) = + 190 тис. грн.

Проаналізувавши прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству. необхідно оцінити рівень і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, на які впливають лише наступні фактори першого рівня: обсяг реалізації продукції; собівартість одиниці продукції; ціна одиниці продукції.

Відповідно модель прибутку від реалізації окремих видів продукції наступна: П = ОРі × (Ці-Сі)

У ході третього етапу аналізу фінансових результатів вивчаються відносні показники ефективності діяльності: рентабельність, окупність (покриття).

Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами.

Рентабельним і такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати. Показники ефективності характеризують здатність понесених витрат (використаних ресурсів) окупитися, що є основою подальшої діяльності підприємства.

Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться за наступними групами відносних показників: витратні, ресурсні, доходні.

Витратні показники рентабельності характеризують доходність понесених витрат (виробничих, комерційних, інвестиційних тощо) у процесі діяльності.

Для їх розрахунку використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції, собівартістю одиниці продукції тощо. Загальна формула витратних показників рентабельності мас наступний вигляд:

Рв = П/В×100

де П- прибуток, В - витрати

Показники рентабельності, розраховані за даним підходом, характеризують ефективність використання засобів, спожитих у процесі виробництва або здійснення інших видів діяльності, а саме скільки підприємство отримує прибутку (ефекту) з кожної гривні, витраченої на здійснення певного виду діяльності. Використовуючи витратний підхід. розраховується і рентабельність інвестиційних проектів як відношення очікуваного прибутку та суми інвестицій у даний проект.

Важливими показниками, які співвідносять витрати з доходами, є коефіцієнти окупності та покриття витрат. Коефіцієнт окупності характеризує величину витрат, понесену підприємством для отримання однієї гривні доходу від продажу продукції (робіт, послуг).

Даний коефіцієнт обчислюється як відношення витрат до суми чистого доходу: Кокуп = В/ЧД×100

Коефіцієнт покриття є оберненим показником до коефіцієнта окупності та характеризує величину, на яку дохід покриває понесені витрати, розраховується як відношення чистого доходу до витрат:

Ресурсні показники рентабельності розраховуються, якщо необхідно визначити доходність ресурсів або капіталу підприємства (власного, залученого, основного, оборотного тощо). Вони визначаються як відношення прибутку (валового, загального або чистого) до вартості активів (капіталу) або їх складових:

Р_К(А)=П/А(К)×100

де А - сума активів підприємства, К - сума капіталу підприємства.

Результати розрахунку показують ефективність діяльності підприємства, активів (капіталу) і їх складових. Коефіцієнти окупності (покриття) активів (капіталу) подібні до витратних показників, але замість сум витрат у знаменнику наводяться суми активів (капіталу).

Доходні показники рентабельності розраховуються як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) (чистого прибутку) до чистого доходу підприємства:

Рр=П/ЧД

Цей показник характеризує ефективність комерційної діяльності та відображає, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні продажу. Рентабельність реалізації розраховується у цілому по підприємству та за окремими видами продукції.

У процесі аналізу рентабельності оцінюється рівень виконання прийнятих параметрів (плану, прогнозу тощо), вивчається динаміка показників, фактори зміни їх рівня, здійснюється порівняльний багатоваріантним аналіз, визначаються резерви зростання рентабельності. Послідовність аналізу визначається його метою.

У ході аналізу відносних показників ефективності діяльності важливим завданням є вивчення факторів, які зумовлюють зміну їх рівня. Зміна показників рентабельності відбувається під впливом відповідних факторів.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

• зміна структури та асортименту продукції;

• зміна собівартості продукції;

• зміна відпускних цін на продукцію.

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність реалізованої продукції використаємо дані табл. 6.7.

Таблиця 6.7 - Аналіз рентабельності реалізованої продукції

Показники рентабельності реалізованої продукції	Виручка від реалізації (тис. грн.)	Собівартість реалізованої продукції (тис. грн.)	Рівень рентабельності, %
1. За планом	860	652	31,90
2. За планом і фактичним обсягом та структурою продукції	896	680	31,76
3. Фактично за планових цін на матеріали і продукцію	897	681	31,71
4. За звітом	899	683	31,62

З таблиці бачимо, що фактичний рівень рентабельності проти планового знизився на 0,28 (31,62 – 31,90) відсотка. Розрахунки факторів показали таке:

• за рахунок зміни структури рівень рентабельності знизився на (– 0,14) пункту: 31,76 – 31,90 = – 0,14;

• за рахунок зміни ціни рентабельність також знизилась на (– 0,05) пункту: 31,71 – 31,76 = – 0,05;

• за рахунок збільшення рівня витрат (собівартості продукції) рентабельність знизилась на (– 0,09) пункту: 31,62 – 31,71 = – 0,09.

Усього рентабельність знизилась на: – 14 + (– 0,05) + (– 0,09) = – 0,28 відсоткових пунктів.

Рентабельність окремих видів продукції Рі, визначається за формулою:

Рі=(Ці-Сі)/Сі×100

Відмінністю факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції від рентабельності усієї продукції є те, що не враховується вплив структурного фактора.

Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші — факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць.

Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці виробу наведено в таблиці 6.8.

Дані таблиці свідчать, що планові показники рентабельності щодо виробів А, Б і В перевиконано, щодо виробу Г рентабель­ність знизилась (гр. 9). Щодо виробів А і Б перевиконання досягнуто за рахунок ціни, а щодо виробу В — за рахунок зниження собівартості.

Таблиця 6.8 - Аналіз рентабельності одиниці виробу

Найменування виробів (шифр виробів)	Реалізація, тис. грн.		Собівартість виробу		Рівень рентабельності			Відхилення від плану
	за планом	за звітом	за планом	за звітом	за планом [(гр.2 / гр.4) – – 1] 100	за фактичної ціни та планової собівартості [(гр.3 / гр.4) – 1] 100	за звітом [(гр.3 / гр.5) – – 1] 100	усього (гр.8 – гр.6)	у т.ч. за рахунок
									ціни (гр.7 – гр.6)	собівартості (гр.8 – гр.7)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
А	200	250	170	210	17,64	47,05	19,04	+1,4	+29,41	–28,01
Б	325	363	290	315	12,06	25,17	15,23	+3,17	+13,11	–9,94
В	360	355	330	318	9,09	7,57	11,63	+2,54	–2,33	+4,06
Г	518	525	480	495	7,91	9,37	6,06	–1,85	+1,46	–3,31

Щодо виробу Г, то за рахунок ціни рентабельність підвищилась, але збільшення собівартості вплинуло негативно на рентабельність і перекрило позитивний вплив ціни. Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції, його витратний механізм, пов’язуючи це з прибутком, кон’юнкту­рою ринку.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю:

,

де — рентабельність виробництва;

— прибуток від реалізації продукції;

— сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу).

Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності.

Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше оберта­ється капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, упо­вільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучен­ня засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори (табл. 6.9):

• зміна частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції;

• зміна фондомісткості продукції;

• зміна оборотності оборотних коштів.

Таблиця 6.9 - Аналіз рентабельності виробництва продукції

Показник	За планом	За звітом	Відхилення
1. Валовий прибуток, тис. грн.	40	170	+ 130
2. Реалізація продукції (без ПДВ)	600	840	+ 240
3. Середньорічна вартість основних фондів	500	2570	+ 20070
4. Середньорічні залишки матеріальних оборотних коштів	400	450	+ 50
5. Середньорічна вартість виробничих фон­дів (ряд. 3 + ряд. 4)	900	3020	+ 2120
6. Коефіцієнт фондомісткості продукції (ряд. 3 / ряд. 2), коп.	83,33	17,50	–65,83
7. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів (ряд. 4 / ряд. 2)	66,66	53,57	– 13,09
8. Прибуток на 1 грн. реалізованої продук­ції (ряд. 1 / ряд. 2), коп.	6,66	20,23	+ 13,57
9. Рівень рентабельності виробництва (ряд. 1 / ряд. 5), %	4,45	5,62	+ 1,17

За даними таблиці, рівень рентабельності за звітний період збільшився на 1,17 відсоткового пункту (5,62 – 4,45).

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок:

1. Вплив за рахунок зміни частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції:

,

тобто вплив цього фактора становить 13,48 – 4,45 = + 9,03.

Отже, за рахунок збільшення частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції рівень рентабельності збільшився на 9,03 відсоткового пункту.

2. Вплив за рахунок зміни фондомісткості основних виробничих фондів:

.

Порівнюємо з попереднім результатом:

24,03 – 13,48 = + 10,55.

Отже, за рахунок збільшення фондомісткості виробництва рівень рентабельності збільшився на 10,55 відсоткового пункту.

3. Вплив зміни коефіцієнта закріплення матеріальних оборотних коштів, тобто зміни тривалості обороту оборотних коштів:

5,62 – 24,03 = –18,41.

Бачимо, що за рахунок збільшення тривалості обороту оборотних коштів рівень рентабельності зменшився на 18,41 відсоткового пункту.

Отож, загальний вплив факторів становить 1,17 відсоткового пункту (9,03 + 10,55 – 18,41 = 1,17).

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Таким показником є рентабельність підприємства (активів), що розраховується як відношення прибутку (валового, операційного або чистого) до середньорічної вартості активів підприємства. В економічній літературі цей показник часто називають загальною економічною рентабельністю, рентабельністю виробництва або виробничого капіталу.

На рівень і динаміку показників рентабельності впливає вся сукупність виробничо-господарських факторів: рівень організації виробництва та управління; структура капіталу та його джерел; ступінь використання виробничих ресурсів; обсяг, якість і структура продукції; витрати на виробництво і собівартість продукції; прибуток за видами діяльності та напрями його використання.

Особлива увага в ході аналізу фінансових результатів приділяється резервам зростання прибутку і, відповідно, зменшення збитку, тобто кількісно вимірним можливостям його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний — на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний — тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний — коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

• за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

• за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

• за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

• за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.