Тема 3: Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг

3.1 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу виробництва продукції

3.2 Методика проведення аналізу виробництва продукції та виконання виробничої програми

1 У ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у визначенні, яку продукцію і скільки випускати, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон’юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства жорстко обумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, збільшення прибутку підприємства.

Основне завдання комплексного аналізу виробництва та реалізації продукції - аналіз конкурентних позицій підприємства та його здатності до швидкого маневрування ресурса­ми при зміні кон'юнктури ринку. Це завдання реалізується шляхом вирішення окремих аналітичних завдань:

1. оцінка якості планування виробництва, напруженості та обґрунтованості планів діяльності як у цілому, так і окремих виробничих підрозділах;

2. аналіз динаміки обсягів виробництва та реалізації продукції;

3. оцінка використання виробничої програми за асортиментом, якістю і ритмічністю, взаємозв’язку та взаємозумовленості показників обсягу реалізації асортименту, якості продукції;

4. оцінка ступеню виконання плану реалізації продукції і виробничої програми;

5. визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;

6. виявлення і кількісна оцінка резервів збільшення виробництва та реалізації продукції;розробка заходів з освоєння виявлених резервів.

Об’єктами аналізу є обсяг виробництва та реалізація продукції, асортимент і структура продукції, якість продукції, ритмічність виробництва та реалізації продукції, резерви і збільшення виробництва та реалізації продукції.

Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу виробництва та реалізації продукції, наведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Інформаційна база для аналізу виробництва та реалізації продукції

Група	Джерела інформації
1) первинні документи:	акт приймання, акт про брак, відомість випуску готової продукції, відомість про брак, накладна на здачу готової продукції на склад, прибутково-видаткова накладна, приймально-здавальні документи, рахунок-фактура, свідоцтво про якість товару, сертифікат відповідності державній системі сертифікації, товарно-транспортна накладна;
2) дані рахунків бухгалтерського обліку:	23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 90 "Собівартість реалізації" та інші;
3) облікові регістри:	журнал 5, 5А;
4) фінансова звітність:	ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати";
5) статистична звітність:	ф. № 1 - підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства", ф. № 1-Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", ф№1-П (термінова) "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)", ф№ І-послуги "Звіт про обсяги реалізованих послуг";
6) інші джерела:	рапорти про випуск продукті, здачу готової продукції, дані про простої обладнання, журнал техніко-економічних показників роботи цеху, робочі наряди, дані про якість продукції, планові матеріали відповідного відділу, результати попередніх аналітичних досліджень.

Основні етапи аналізу виробництва та реалізації продукції можна представити у вигляді наступної схеми:

Рисунок 3.1 – Етапи аналізу виробництва та реалізації продукції

2 Розглянемо детальніше методику проведення аналізу обсягу та структури виробництва продукції.

Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова та реалізована продукція.

Валова продукція - це вартість усієї виготовленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, включаючи незавершене виробництво.

Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених і належних до продажу продукції, робіт, послуг; відрізняється від валової тим, що до неї не включаються залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот.

Аналіз звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва у звітному періоді в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць або окремих видів продукції, що проводиться шляхом порівняння фактичних даних з плановими (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Обсяги виробництва товарної продукції

	Обсяги виробництва продукції, тис. грн			Відхилення фактичного випус­ку продукції за звітний період
	за минулий період	за звітний період		від плану		від минулого періоду
		за планом	фактично	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Товарна продукція, тис. грн.	8000	8400	8500	+100	+ 1,2	+500	+6,25
у т.ч. головне підприємство	6000	6300	6336	+36	+ 0,6	+336	+5,6
інші виробництва й філії	2000	2100	2164	+64	+3,1	+164	+8,2
з них: філія №1	280	300	340	+40	+13,3	+ 60	+21,4

Згідно з даними табл. 3.2 роботу підприємства з випуску продукції слід вважати у цьому періоді цілком задовільною. План з товарної продукції перевиконано на 1,2 %, а зростання проти минулого періоду становило 6,25 %. Усі виробничі підрозділи добре працювали, але інші виробництва й філії трохи випереджали за цими показниками головне підприємство. Найбільших успіхів досягла філія № 1, яка план виробництва виконала на 113,3 % і має найвищі темпи зростання товарної продукції проти минулого періоду (21,4%).

Аналіз динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції проводиться за допомогою наступних показників:

1. базисних темпів зростання і приросту:

2. ланцюгових темпів зростання і приросту:

3. середньорічних темпів зростання (приросту).

При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції є найбільш слушним, оскільки нейтралізує вплив інфляції. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги вимірюють у незмінних цінах або цінах поточного року з відповідними перерахунками показників товарної продукції за попередні роки. У табл. 3.3 наведено дані щодо фактичних обсягів випуску товарної продукції підприємством за останні п’ять років.

Дані табл. 3.3 свідчать, що обсяги виробництва продукції на підприємстві № 1 у попередні три роки невпинно знижувались і тільки у звітному році, нарешті, почався зворотний процес. Падіння обсягів виробництва було й на спорідненому підприємстві № 2, і в цілому в галузі. Однак слід вказати, що на підприємстві № 1 спад виробництва був глибшим, ніж у галузі (50 % проти 38 %). Тому керівництву підприємства треба рішучіше братися за відновлення втрачених позицій на ринку.

Під час аналізу можна розраховувати середньорічні темпи зміни виробництва ( ) або приросту (Δ ). Використовують для розрахунку формулу середньогеометричної:

.

У нашому прикладі середньорічні темпи зміни становили:

.

Таблиця 3.3 - Динаміка виробництва продукції за п’ять років

Показники	П’ятирічний період
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік (минулий)	5-й рік (звітний)
Підприємство № 1 Товарна продукція у незмінних цінах, млн грн.	204	163,2	138,72	96	102
% до попереднього року	100	80	85	69	106,25
% до першого року	100	80	68	47	50
Підприємство № 2 Товарна продукція у незмінних цінах, млн грн.	120	108	88,56	78	72
% до попереднього року	100	90	82	88	92
% до першого року	100	90	74	65	60
………
Обсяг товарної продукції в цілому по галузі, млн грн.	2500	2150	1914	1625	1550
% до попереднього року	100	86	89	85	95
% до першого року	100	86	76	65	62

Дані табл. 3.3 можна використати для побудови відповідного графіка.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію, і відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми.

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки обсяг, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, структура — це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівняно з планом приводить до асортиментних, а структури випуску — до структурних зрушень. Узагалі, ці явища тісно по­в’язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-струк­турні зрушення у випуску продукції.

Проведемо аналіз виконання плану за асортиментом на підставі даних табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Виконання плану виробництва продукції за асортиментом, тис.грн.

Вид продукції	За минулий період	Звітний період			Зараховується у виконання плану
		за планом	фактично	виконання плану, %
А	1600	1600	1570	98,1	1570
Б	2400	2100	2150	102,4	2100
В*	—	400	400	100	400
Г	900	900	1081	120	900
Д	600	—	—	—	—
Ж*	—	500	349	69,8	349
З	500	700	686	98	686
Інша продукція (6 видів)**	2000	2200	2264	102,9	2200
Усього	8000	8400	8500	101,2	8205

*«В» і «Ж» — нові види продукції.

** — усі планові завдання щодо окремих видів продукції виконано.

Розрахунок показників виконання плану за асортиментом здійснюють трьома способами.

Перший має назву «спосіб найменшого числа». Його суть полягає у виборі меншої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, проте за умови, що вона не перевищує планового завдання. У табл. 3.4 ці залікові суми разом становлять 8205 тис. грн. Отож, коефіцієнт асортиментності:

К_ас = 8205 / 8400 = 0,977.

За другого способу як загальний показник беруть найменший відсоток виконання плану щодо всіх виробів — 69,8 %, тобто коефіцієнт дорівнюватиме 0,698.

Третій спосіб базується на співвідношенні кількості виробів, щодо яких план виконано повністю, і загальної кількості планових позицій. Цей показник тісно пов’язаний з номенклатурою продукції, а тому його називають коефіцієнтом номенклатурності (К_н). Так, якщо планом передбачалось виробляти 12 видів продукції (6 з основної номенклатури і 6 у складі іншої продукції), а фактично план виконано тільки щодо 9 позицій, то цей коефіцієнт дорівнюватиме:

.

Отже, незалежно від способу підрахунку можна вважати, що план з асортименту нашим умовним підприємством не виконано.

Розгляд асортименту продукції є невідривним від вивчення темпів його розширення й оновлення. Перше пов’язують з кількісним збільшенням варіантів розфасовки харчових продуктів, засобів побутової хімії, будівельних сумішей; розширенням кольорової, якісної та з іншої гами матеріалів та готової продукції (одягу, взуття, предметів хатнього вжитку); збільшенням параметричних рядів якогось технічно складного виробу за рахунок випуску його спрощених та спеціалізованих варіантів або різного типу зовнішнього оформлення. Є й деякі інші способи простого розширення асортименту продукції. Оновлення асортименту — це процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції. Іноді (хоч і помилково) його ототожнюють з простим розширенням асортименту продукції, що виробляється. Коефіцієнт оновлення асортименту (К_о.а) розраховується як відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції. Проте його логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної вартості товарної продукції. У нашому прикладі планувалося оновлення асортименту (стосовно обсягу товарної продукції) на рівні 10,7 % [(400 + 500)  100 : 8400], але фактичне оновлення асортименту становило тільки 8,8 % [(400 + 349)  100 : 8500]. Отже, план з оновлення продукції теж не виконано.

Нерівномірність виконання плану з окремих видів про­дукції призводить до негативних змін її структури. Дотримання планової структури — це дотримання у фактичному обсязі випуску продукції запланованих співвідношень між окремими її видами.

Використовуючи вихідні дані табл. 3.4, побудуємо нову таблицю — 3.5. У залік виконання плану виробництва кожного виробу (табл. 3.5, гр. 7) береться менша величина показника порівняння граф 6 і 4. Отриманий результат (гр. 7) ділять на величину фактичного випуску товарної продукції. Коефіцієнт додержання планової структури (К_стр) становить:

К_стр = 8266 / 8500 = 0,972.

Таблиця 3.5 - Виконання плану виробництва за структурою, тис. грн.

Вид продукції	Випуск продукції у звітному періоді				Фактичний обсяг продукції за плановою структурою (підсумок гр. 4 · гр. 3)	Залікова сума
	за планом		фактично
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7
А	1600	19,1	1570	18,5	1624	1570
Б	2100	25,0	2150	25,3	2125	2125
В	400	4,8	400	4,7	408	400
Г	900	10,7	1081	12,7	909	909
Ж	500	5,9	349	4,1	502	349
З	700	8,3	686	8,1	705	686
Інші	2200	26,2	2264	26,6	2227	2227
Усього	8400	100	8500	100	8500	8266

Проте цей показник за сучасних умов не має суттєвого значення. Більший інтерес становить вплив структурних (частіше асортиментно-структурних) зрушень на ключові показники підприємства (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Схема впливу асортиментно-структурних зрушень на головні показники підприємства

Виконаємо розрахунки впливу фактора асортиментно-струк­турних зрушень у виробництві та можливих інших факторів на обсяг товарної продукції. Вихідні дані для цього розрахунку вмі­щено в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 - Дані про виконання плану виробництва продукції

Будівельні суміші	За планом				Фактично					Фактичний обсяг за плановою структурою і плановими цінами (гр. 6 · гр. 4), тис. грн.	Фактичний обсяг і структура, але за плановими цінами (гр. 7 · гр. 4), тис. грн.
	кількість, т	питома вага, %	ціна, грн.	сума, тис. грн.	кількість, т		питома вага, %	ціна, грн.	сума, тис. грн. (гр. 7 · гр. 9)
					за плановою структурою *	за фактичною структурою
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Х	2000	80	454	908	2240	2500	89,3	416	1040	1016,96	1135
Y	100	4	280	28	112	120	4,3	300	36	31,36	33,6
Z	400	16	660	264	448	180	6,4	500	90	295,68	118,8
Усього	2500	100	480	1200	2800	2800	100	416,43	1166	1344	1287,4

* Підсумок графи 7 помножити на відповідні суми рядків у графі 3.

На підставі табл. 3.6 (графи. 5, 10, 11 і 12 ) побудуємо розрахункову таблицю ланцюгових підстановок (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 - Вартість товарної продукції за різних умов, тис. грн.

Виріб	Планові обсяг, структура й ціни	Фактичний обсяг, планові структура й ціни	Фактичні обсяг і структура, але планові ціни	Фактичні обсяг, структура й ціни
X	908	1016,96	1135	1040
Y	28	31,36	33,6	36
Z	264	295,68	118,8	90
Усього	1200	1344,0	1287,4	1166

Способом ланцюгових підстановок підрахуємо вплив факторів на зміну обсягу товарної продукції:

1. Вплив зміни обсягу випуску продукції в натуральному вираженні

1344 – 1200 = + 144 тис. грн.

2. Вплив зміни структури випуску продукції

1287,4 – 1344 = – 56,6 тис. грн.

3. Вплив зміни цін

1166 – 1287,4 = – 121,4 тис. грн.

Усього: – 34 тис. грн.

Таким чином, зміна структури випуску продукції вплинула негативно (– 56,6 тис. грн.), падіння цін у середньому зменшило випуск товарної продукції ще на 121,4 тис. грн. і лише збільшення випуску продукції в натуральному вимірі було позитивним (+144 тис. грн.).

Наступним етапом є аналіз якості продукції. Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно її призначення.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників :

1. узагальнюючі показники (характеризують якість всієї продукції незалежно від її виду і призначення): питома вага нової продукції в загальному її випуску; питома вага сертифікованої і не сертифікованої продукції;питома вага продукції вищої категорії якості; питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам; питома вага продукції, що експортується;

2. індивідуальні показники (характеризують одну із властивостей продукції): корисність, сортність, надійність та інші;

3. непрямі показники : штрафи за не якісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, втрати від браку тощо.

Аналіз якості продукції підприємства проводиться в наступній послідовності:

1) Оцінка технічного рівня продукції;

2) Аналіз динаміки показників якості, виявлення їх рівня за окремими виробами порівняно з базовим рівнем і теоретично можливим;

3) Визначення впливу якості продукції вартісні показники роботи підприємства;

4) Визначення динаміки браку за абсолютною сумою і питомою вагою в загальному випуску продукції;визначення втрат від браку та товарної продукції;

5) Виявлення факторів, що стримують зростання технічного рівня продукції, обґрунтування можливостей підвищення якості продукції, скорочення браку та втрат.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Най­вдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 3.8.

Таблиця 3.8 - Дані про виконання плану за сортністю продукції

Сорт	Ціна за шт., грн.	За планом			Фактично
		кількість виробів, шт.	частка, %	сума, грн.	кількість виробів, шт.	частка, %	сума, грн.
Вищий	20	900	75	18 000	1050	70	21 000
1-й	18	240	20	4320	180	12	3240
2-й	16	60	5	960	270	18	4320
Усього		1200	100	23 280	1500	100	28 560

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами.

Спосіб першосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додаткових посортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто першого в нашому прикладі. Отже, для вищого сорту коефіцієнт становитиме 1,0 (10 : 10), для 1-го — 0,9 (18 : 20) і для 2-го — 0,8 (16 : 20).

Далі розраховують середній коефіцієнт сортності множенням посортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отри­мані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції.

Плановий коефіцієнт сортності: К_п = (900  1,0 + 240  0,9 + 60  0,8) : 1200 = 1164 : 1200 = 0,97.

Фактичний коефіцієнт сортності: К_ф = (1050  1,0 + 180  0,9 + 270  0,8) : 1500 = 1428 : 1500 = 0,952.

Оскільки величина фактичного показника є меншою за планову, можна висновувати, що план за сортністю не виконано.

Середній коефіцієнт сортності можна також розрахувати як відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту.

Спосіб порівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки без попереднього обчислення перевідних коефіцієнтів для кожного сорту. Суть цього способу полягає в розрахунку середньозважених цін. При цьому, якщо фактична середньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї (Ц_ср. ф  Ц_ср. п), то план за сортністю вважається виконаним. Так, якщо планова ціна виробу становить 19,4 грн. [23280 грн. : 1200], а фактична — 19,04 грн. [28560 грн. : 1500], то зниження фактичної середньозваженої ціни порівняно з плановою свідчитиме про невиконання плану за сортністю.

Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду — його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. Цей спосіб дає більш високі темпи зростання обсягів у вартісному вираженні (І_в), ніж в натуральному (І_н), якщо при цьому зростає середня сортність продукції. Загалом план за сортністю буде виконано за умови додержання такого співвідношення:

І_в  І_н.

Так, у нашому прикладі відставання рівня виконання плану у вартісному виражені — 1,227 % (28 560 : 23 280) порівняно з натуральним — 1,25 (15 000 : 12 000 ) підтверджує факт невиконання плану за сортністю.

Завершуючи аналіз сортності продукції, виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному виражені.

Розрахунок факторів.

1. Зміна кількості виробленої продукції:

(1500 – 1200) 19,4 грн. = + 5820 грн.

2. Зміна якості (сортності) продукції :

(19,04 – 19,4)   1500 = –540 грн.

Усього: + 5280 грн.

Перевірка розрахунку: 28 560 – 23 280 = 5 280 грн.

Отже, збільшення обсягу виробництва за даними табл. 3.8 було зумовлене позитивним фактором зростання випуску кількості виробів — 5860 грн. Невиконання плану за сортністю спричинило зниження обсягу товарної продукції на 540 грн.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».

Брак може бути остаточним і виправним. Під час аналізу визначають загальну суму браку й відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

Аналізуючи брак, обов’язково з’ясовують причини та місце його виникнення, час і винуватців.

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції.

Ритмічність виробництва - це збалансована діяльність підприємства, яка сприяє ритмічному виробництву продукції та виконанню своїх зобов'язань перед споживачами. Ритмічною вважається така робота, коли продукція виробляється рівними частинами за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Розрізняють два поняття ритмічності:

- ритмічність випуску продукції (товарної);

- ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремим структурними підрозділами.

Для характеристики ритмічності виробництва використовуються прямі та непрямі показники. До прямих показників відносяться:

- коефіцієнт ритмічності;

- коефіцієнт варіації;

- коефіцієнт аритмічності;

- питома вага виробництва продукції за кожну декаду до місячного випуску, за кожний місяць до квартального випуску, за кожний квартал до річного обсягу виробництва;

- питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця тощо.

До непрямих показників ритмічності відносяться: наявність доплат за понадурочні роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції тощо. Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності (К_Р)

Є багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства. Однак навіть найпростіші з них достатньо надійно характеризують це явище.

Наприклад, на підприємствах серійного виробництва з великою номенклатурою виробів про ритмічність можна судити виходячи з випуску продукції за п’ятиденку або декаду (з урахуванням тривалості виробничого циклу). Для цього складають таблицю, де зазначають відповідні обсяги виробництва за місяць у розрізі окремих декад (п’ятиденок). Узагальнюючим показником є коефіцієнт ритмічності (Кр), який розраховується способом найменшого числа. У табл. 3.9 наведено дані для такого розрахунку.

Таблиця 3.9 - Дані щодо випуску продукції в подекадному розрізі

Декада	Обсяг виробництва за місяць, %		Зараховується в плановий ритм, %
	за планом	фактично
Перша	33	23	23
Друга	33	30	30
Третя	34	47	34
Усього	100	100	87

За даними таблиці, коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,87, що свідчить про неритмічну роботу підприємства в цьому місяці.

Якщо потрібно проаналізувати ритм роботи за квартал або рік, то відповідно визначають обсяг виробництва за планом і фактично у перші, другі та треті декади, а потім діють, як під час аналізу даних за місяць.

Коефіцієнт аритмічності можна визначити як різницю між коефіцієнтом ритмічності і одиницею1.

Після того як буде з'ясовано рівень аритмічності виробництва, визначають основні причини, що спричиняють порушення ритмічності, необхідно вивчити як зовнішні, так і внутрішні причини неритмічного виробництва: забезпеченість робочою силою, матеріальними ресурсами, основними засобами, рівень організації виробництва, праці, управління, планування, обліку та контролю, наявність і комплектність матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, ритмічність постачання.

В процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства з випуску продукції через неритмічність роботи, тобто визначити вартість недоданої продукції у встановлені планом-графіком строки в результаті неритмічної діяльності підприємства.

Аналіз реалізації продукції проводиться аналогічно до методики аналізу виробництва і включає: вивчення виконання прогнозу (плану) з обсягу реалізації, абсолютного відхилення від нього, оцінку динаміки (темпів зростання, приросту, спаду, середньорічних показників динаміки, абсолютне значення одною відсотка приросту), виявлення причин формування понаднормативних залишків готової продукції, причин несвоєчасної оплати продукції покупцями тощо.