5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «АНТРАЦИТІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЕКОНОМІКИ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Економічний аналіз»

Вступ

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. На його основі вивчаються основні закономірності розвитку народного господарства країни, а також окремих його галузей та підприємств. Роль аналізу полягає в оцінюванні діяльності господарюючих суб’єктів, виявленні та обчисленні величини невикористаних резервів. Проведення аналізу має сприяти поліпшенню управління підприємством, зміцненню його ринкових засад і подальшому зростанню ефективності його діяльності.

Конспект лекцій, значною мірою узагальнюючи здобуті студентами знання з інших економічних дисциплін, допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації, вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємстві тощо.

Вивчення дисципліни починається з теоретичних основ економічного аналізу. У наступних темах викладається методика аналізу фінансово-господарської діяльності промислового підприємства, звертається увага студентів на особливості вивчення окремих тем і питань аналізу, зміни традиційних підходів і методик з урахуванням сучасних ринкових умов і нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Ґрунтовне засвоєння теоретичного матеріалу гарантує успіх на семінарських і практичних заняттях.

Тема 1: Предмет та види економічного аналізу

1.1 Предмет, зміст та завдання економічного аналізу

1.2 Види і напрямки економічного аналізу

1.1 Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з науково обґрунтованих та загальновизнаних теоретичних засад.

Змістовна частина теоретичних основ економічного аналізу розпочинається з розгляду сутності цієї конкретно економічної, прикладної дисципліни. Аналіз як метод дослідження полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв'язків. Такий поділ дозволяє дослідити внутрішню сутність і природу процесу, який розглядається, його залежність від різних факторів, внаслідок чого можливий підхід до синтезу, тобто узагальненню одержаних даних, найбільш повно розібратись у досліджуваному явищі, отримати можливість активно на нього впливати, що особливо важливо в період роздержавлення народногосподарського комплексу України, переходу до ринкових відносин.

Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об’єктивною оцінкою їх виконання; це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Економічний аналіз складається з:

• теорії економічного аналізу – це система знань про предмет і об’єкт аналізу, суб’єкти аналізу, метод і методику, прийоми та інформаційну базу аналізу;

• практичної організації аналітичної роботи – це спеціальні знання, що забезпечують процес аналітичної роботи.

Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств, відображена в показниках планів і звітності та направлена на ефективне використання всіх ресурсів з метою підвищення ефективності і виробництва його кінцевих результатів. Іншими словами, предмет економічного аналізу – це причинно-наслідкові взаємозв'язки економічних процесів діяльності підприємств. Виходячи з цього, об'єктами є економічні результати діяльності господарюючого суб'єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання, тобто постачальна, виробнича, збутова та фінансова сторони господарчої діяльності.

Всі об’єкти аналізу у своїй сукупності і складають предмет економічного аналізу.

Зміст економічного аналізу становить комплексне і взаємопов'язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень.

Мета економічного аналізу — сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень. Основна мета економічного аналізу— це пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, струк­тури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства.

Зміст економічного аналізу визначають його завдання.

Основними завданнями економічного аналізу є:

• об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

• виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;

• пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

• опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

• узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів — виконання планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.

Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна назвати ще й такі:

• оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;

• виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;

• оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;

• вивчення новацій і сприяння їх поширенню;

• дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.

Як бачимо, понятійний апарат економічного аналізу включає специфічні (що несуть головне змістове навантаження) категорії — ресурси, фактори, причини, резерви виробництва.

Обов’язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є забезпеченість його відповідними ресурсами (трудовими, матеріальними, фінансовими, земельними тощо).

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів (чинників).

Фактор — це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор — це причина, яка впливає на певний результат (наслідок).

Причини — умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.

На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв’язків, а отже факторів (чинників), виявлення, вимір і вивчення яких — важливе завдання економічного аналізу.

Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні та негативні фактори. З останніми часто пов’я­зують резерви виробництва. Отже, звідси ще одне визначення: фактор — це попередник виникнення резервів виробництва.

Під дією трудових або енергетичних факторів ресурси виробництва починають рухатися, взаємодіяти і, врешті-решт, трансформуються у нові речі — матеріальні блага, продукцію. При цьому частина ресурсів залишається невикористаною або витрачається нераціонально, губиться, псується, накопичується у вигляді відходів, випаровується і звітрюється, залишається у воді. У зв’язку з цим виникає питання про резерви виробництва.

Під час вивчення цієї категорії слід обов’язково усвідомити, що поняття «резерв» має два різні визначення.

1. Резерв — це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи;

2. Резерв — це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення рентабельності тощо; це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів.

1.2 Дуже актуальним, зважаючи на думку фахівців із теорії та практики економічного аналізу, вдосконалення його методики має питання визначення видів та напрямів економічного аналізу. Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об'єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.

В залежності від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі його види: загальноекономічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний.

Залежність видів економічного аналізу від рівня управління, об’єктів аналізу та їх деталізації, інтервалу та повноти охоплення, призначення результатів аналізу структурно викладена на мал.1.1

Рисунок 1.1- Класифікація видів і напрямків економічного аналізу.

Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, вищестоящих, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, шляхів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи.

Результати загальноекономічного аналізу використовуються для загального контролю за роботою аналізуємого об’єкта і планування перспектив його розвитку.

За характером проведення і охоплених питань склалось два напрямки проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний, статистико-економічний.

Техніко-економічний аналіз виконують робітники, технічні та економічні служби, інші органи управління за даними оперативної та періодичної звітності. Його метою є оцінка господарчої діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів, техніки і економіки, резервів виробництва, відпрацювання заходів раціоналізації використання ресурсів.

Функціонально-вартісний аналіз проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок більш ефективних варіантів виробництва, визначення кращого співвідношення між споживчою вартістю виробу і витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку шляхів зниження матеріаломісткості, енерго- і працемісткості продукції.

Функціонально-вартісний аналіз передбачає мінімізацію витрат ресурсів в процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення “додаткових” чи “зайвих” витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна і позаоблікова інформація.

Економічний аналіз господарської діяльності за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, наступний (заключний), перспективний.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для відпрацювання проектів, обґрунтованих бізнес-планів, встановлення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва, з метою запобігання прийняттю неефективних, хоч і технічно прогресивних, рішень.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або слідом за її здійсненням, з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дозволяє безпосередньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та установити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення або попередження небажаних наслідків. Іншими словами, цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення та координувати виробництво.

Наступний /заключний/ аналіз проводиться після здійснення господарської діяльності і одержання звітності. Його мета - це всебічне вивчення економіки підприємства, об’єктивна оцінка результатів діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій розвитку господарства, викриття внутрішньогосподарських резервів і відпрацювання конкретних заходів їх реалізації.

Перспективний аналіз застосовується для виявлення основних довгострокових, майбутніх тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. Його метою є прогнозування напрямків подальшого розвитку економічних районів, галузей та народного господарства в цілому. Він забезпечує вибір найбільш оптимальних рішень на перспективу.

Види і напрямки аналізу доповнюють один одного.

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський; галузевий і міжгалузевий.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів.

Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи підприємства в порівнянні з показниками інших підприємств. Він направлений на виявлення відмінностей в роботі співставних підприємств, розповсюдження передового досвіду, викриття і мобілізацію глибинних резервів, найбільш об’єктивну оцінку господарської діяльності.

За обсягом дослідження і мірою охоплення господарської діяльності економічний аналіз поділяється на комплексний /повний/ і тематичний /частковий/.

Повний /комплексний/ аналіз охоплює всі сторони господарської діяльності, частковий - досліджує найбільш актуальні для даного часу її сторони /аналіз трудової дисципліни, аналіз роботи цеху, каси, тощо/.

За методами вивчення об'єктів аналіз поділяється на:

a) порівняльний — проводиться порівняння звітних даних з даними плану (аналізується виконання планових показників), ми­нулого звітного періоду (вивчається динаміка показників) з да­ними передових підприємств, а також з даними конкурентів;

b) факторний аналіз — здійснюється з метою виявлення вели­чини впливу факторів на зміну результативних показників;

c) діагностичний аналіз — застосовується для з'ясування при­чин порушення нормального перебігу виробничого процесу, без­діяльності які потребують додаткових коштів і часу;

d) маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) — це метод оцінки та обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома основни­ми показниками: обсягом продаж (реалізації), собівартістю і при­бутком, прогнозуванням величини кожного з цих показників при заданих значеннях інших;

е) економіко-статистичний аналіз — застосовується для вивчен­ня різних масових суспільних явищ на різних рівнях управління-підприємства, галузі, регіону; проводиться статистичними органами;

t) маркетинговий аналіз — здійснюється службою маркетингу підприємства і застосовується для вивчення зовнішнього оточен­ня підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції по­питу й пропозиції, комерційного ризику формування цінової політики та ін.;

g) економіко-математичний аналіз — застосовується для визначення оптимального варіанта розв'язання економічних задач виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого та ефективнішого використання ресурсів. Ши­роке застосування цього напряму економічного аналізу спостері­гається у розкрійних виробництвах підприємств;

За користувачами аналітичної інформації аналіз може бути:

a) внутрішній — здійснюється на підприємстві для потреб управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю;

b) зовнішній — здійснюється на основі статистичної та фінан­сової звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами.

Закінчуючи вивчення першої теми, слід з’ясувати, яке місце посідає економічний аналіз у системі економічних та інших наук і які взаємозв’язки існують між ними.

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, — діалектика.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.

Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік та статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.

В економічному аналізі широко застосовуються сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.