
- •Студент повинен знати:
- •1. Антична культура стародавнього Риму
- •2. Антична культура стародавньої Греції
- •1. Особливості формування грецької культури.
- •2. Досягнення грецької науки.
- •3. Філософія, література, театр.
- •4. Грецькі історики.
- •5. Ораторське мистецтво.
- •1. Періодизація.
- •3. Період Чжоу і Чжанго.
- •5. Династія Хань.
- •4. Культура стародавньої Індії
- •5. Культура Середньовіччя
- •6. Середньовічна культура Візантії
- •7. Леонардо да Вінчі
- •8. Ідеї просвітництва
- •9. Культура Нового часу
- •11. Культура Київської Русі
- •14. Доба культурно-національного Відродження
- •15. Культурний розвиток України у XX ст.
4. Грецькі історики.
Для давніх греків епічні поеми й міфи були історією їхнього народу. Вони вірили в існування героїв, богів, подвиги яких оспівували мандрівні поети. Греків дуже вразив розгром перських військ. Вони зажадали, щоб історія греко-перських війн була записана.
Першим великим істориком Греції був Геродот (485-425 рр. до н.е.). Він був родом з малоазійського міста Галікарнаса. В своєму житті Геродот багато мандрував. Він побував у Персії, Єгипті, жив на острові Самое, подорожував берегами Чорного моря, досяг Італії й Сицилії. За час мандрівок він ознайомився зі звичаями, традиціями інших народів, збирав легенди.
З захопленням Геродот розповідав цікаві історії про дивовижних птахів ібісів і феніксів, про східних володарів і про різні чужинські дива. Але деякі події Геродот викладав неточно. Він вірив, що нещастя на землі відбуваються через заздрощі богів. Матеріал міфів він часто викладав як історичні події.
Повернувшись до Афін, він об'єднав все зібране ним і написав "Історію греко-перських війн". Його праця складалася з дев'яти книг. У перших книгах він описав історію Персії, Ассирії, Єгипту, Скіфії, а в п'ятій-дев'ятій книгах розкрив історію греко-перських війн. Греки високо оцінили труди Геродота й називали його "батьком історії".
Іншим відомим грецьким істориком був Фукідід (455-396 рр. до н.е.). Він походив зі знатного роду, був стратегом і брав участь у Пелопоннеській війні. Фукідід поставив собі за мету описати цю війну, люту ворожнечу між. афінською морською державою й Пелопоннеським союзом на чолі зі Спартою. Він прагнув зобразити історичні події так, щоб його історичне дослідження навіки зберегло значення для людства. Історик у своїй праці використовував тексти договорів, написи та речові пам'ятки, а також, користувався розповідями тих, хто добре пам'ятав Пелопоннеську війну. Такі методи роботи використовують і сучасні історики.
Великим грецьким істориком був Ксенофонт (430-355 рр. до н.е.), учень Сократа. Він довгий час знаходився на службі в Кіра Молодшого в Перському царстві, у місті Сардах. Після смерті Кіра, Ксенофонт повернувся з Вавилону на батьківщину. Цей похід він описав у своєму творі "Анабазис ". Велике значення має праця Ксенофонта "Грецька історія", в якій він продовжував "Історію" Фукідіда з 411 року до н.е. Ксенофонт закінчив опис Пелопоннеської війни й продовжив історію Греції до 362 року. Спарті Ксенофонт присвятив великий твір "Про Лаке демонську державу". В цьому творі він прославляв устрій життя давньої Спарти.
5. Ораторське мистецтво.
У Греції великою повагою користувалися люди, що володіли даром виголошувати промови - оратори. Вони вміли побудувати промову, зробити її зрозумілою й витонченою, надати їй звучності та музичності.
Видатним оратором був Ісократ. Він створив першу риторичну школу, в якій навчали мистецтву красномовства. Школа готувала не просто людей, що вміють майстерно дискутувати, але, насамперед, гарних знавців політичного життя, здатних переконувати греків на народних зборах і керувати настроями народу. Зі школи Ісократа вийшли відомі оратори Демосфен, Лікург, Есхін.
Сам Ісократ не мав гучного голосу, рідко виступав перед публікою. Кращим серед його учнів був видатний грецький оратор Демосфен. Один античний автор порівнював промови Ісократа з випещеними й прекрасними тілами юних атлетів на змаганнях, а промови Демосфена з воїнами при повному озброєнні, що грізно виблискують зброєю та обладунком.
Великою популярністю користувалися промови ораторів на захист і похвалу героїв давніх міфів. Так, похвальне слово було складено Єлені Прекрасній, жорстокому циклопові Поліфену. Відома навіть "Похвала смерті".
Ораторське мистецтво Греції стало зразком літературної майстерності, вишуканості та краси стилю.
3. Культура стародавнього Китаю