14. Сутність, необхідність та види податків

Податки — обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі розподілу та перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Відповідно до сутності податків, ця категорія розглядається як не тільки економічна, а й суспільно-соціальна. Процес стягнення податків пов'язаний із соціальним статусом конкретних платників податків. Через сплату податків реальні доходи понижуються, але при отриманні від держави суспільних благ та трансфертних платежів реальний добробут покращується.

Функції податку — вияв сутності податку в дії, спосіб вираження його властивостей.

Дві функції: фіскальну і розподільно-регулюючу, які мають об'єктивний характер та існують з моменту виникнення податків.

Зміст фіскальної функції полягає в тому, що за допомогою податків формуються фінансові ресурси держави.

Розподільно-регулююча функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту між державою та її суб'єктами і через елементи податку держава має змогу регулювати вартісні пропорції такого розподілу.

До основних елементів податку належать:1) суб'єкт податку 2) об'єкт оподаткування 3) предмет оподаткування 4) ставка податку

Іншими елементами податку, які конкретизують зміст основних елементів або мають самостійне значення, є:

1) джерело сплати 2) база оподаткування 3) одиниця оподаткування 4) податкові пільги 5) порядок сплати податку 6) податковий звіт 7) податковий період 8) звітний період

Податки можна класифікувати за певними ознаками .Основними з них є такі: 1. За економічним змістом об'єкта оподаткування:— податки на доходи та прибутки— податки на споживання— майнові податки.

2. За формою оподаткування:

— прямі податки— непрямі податки

3. За рівнем державних структур, що впроваджують податки:

— загальнодержавні податки— місцеві податки та збори

4. За способом встановлення податкових зобов'язань:

— розкладні (розкладкові) податки — окладні

5. За повнотою прав використання податкових надходжень:

— закріплені — регулюючі

15. Податкова політика і податкова система України

Податкова політика — діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Податкова політика має бути спрямована на вирішення поставлених перед суспільством завдань, серед яких виділяють довгострокові і короткострокові.

Напрями проведення податкової політики концентруються на основі виваженого, науково обґрунтованого підходу, найтісніше пов'язаного з особливостями сучасного перехідного стану економічного розвитку.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Передбачено справляння на території України 28 загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Проте не всі зазначені в законі податки і збори сьогодні справляються .

Крім того, в Україні справляються ще два загальнодержавних податки, які передбачені не Законом України "Про систему оподаткування", а іншими нормативно-правовими актами:

— єдиний податок,

— фіксований прибутковий податок

Серед загальнодержавних податків особливе місце в податковій системі займають податки, якими обкладаються процеси споживання, та податки на доходи і прибутки.

Оподаткування процесів споживання в Україні здійснюється через використання акцизів і мита.

Податок на додану вартість є непрямим, а тому сплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги.

Місцеві податки і збори — обов'язкові податки і збори, які встановлюються органами влади базового рівня управління згідно з чинним законодавством України, є обов'язковими до сплати на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються в їх бюджети.