71.Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини

Сучасні особливості фінансової системи Німеччини пов'язані з політичним та соціально-економічним становленням держави у минулому. Економічна і політична роздробленість території сучасної Німеччини зберігалась аж до середини XIX ст. Розвитку економіки перешкоджали внутрішні митні бар'єри, наприклад, на початку XIX ст. при перевезенні товарів з Дрездена в Магдебург митні збори доводилось платити 16 разів. Лише у 1833 р. на чолі з Пруссією було створено митний союз для захисту внутрішнього ринку від торгової експансії з боку Великої Британії. Після 1871 р. відбулось остаточне об'єднання, у результаті чого утворилась Німецька імперія. Важливу роль у цьому відіграв О. фон Бісмарк (перший рейхсканцлер імперії).

Економіка та фінанси країни зазнали суттєвих руйнувань у період світових воєн.

Для відродження післявоєнної економіки ФРН і розв'язання соціальних проблем було розроблено план допомоги Маршалла (1948—1951 pp.). Уже в перший рік Німеччина отримала 2,4 млрд дол. допомоги. Реалізація плану "Економічний розвиток" частково завдяки "плану Маршалла" була настільки бурхливою, що отримала назву "німецького дива". Його автором був Л. Ерхард (1897—1977 рр.).

Після об'єднання двох частин Німеччини у 1990 р. територія та населення суттєво збільшились, однак з'явились і додаткові проблеми економічного та соціального характеру. Темпи економічного зростання є нижчими середньоєвропейських

Розвиток економіки безпосередньо позначився на функціонуванні державних фінансів. Тому основні зусилля уряду спрямовані на оздоровлення державних фінансів. Для покращення фінансового стану держави приймаються заходи щодо раціонального використання бюджетних коштів.

Фінансова система ФРН складається з таких елементів: фінанси федерації (федеральний бюджет, спеціальні фонди, фінанси державних підприємств); фінанси земель у складі відповідного бюджету, спеціальних фондів, фінансів підприємств; місцеві фінанси (місцеві бюджети та фінанси комунальних підприємств).

ФРН є федеративною республікою, країною парламентської демократії. Німецький бундестаг, нижня палата парламенту, яка обирається всенародно, має у ФРН вирішальне право законотворення. У процесі законотворення бере участь і бундесрат (Федеральна рада), верхня палата парламенту, в якій зібрано представників земель. Федеральна рада складається з членів земельних урядів і не є виборним органом.

Глава держави — федеральний президент, але він є "слабкою" фігурою, порівняно з федеральним канцлером — головою федерального уряду. Федеральний президент не входить до складу ні уряду, ні законодавчих органів. Тонгу ключова фігура виконавчої влади — федеральний канцлер, який очолює уряд.

72.Фінансова система Великої Британії

Велика Британія — одна з найстаріших у світі країн з ринковою економікою та парламентсько-конституційною політичною системою.

Парламент складається з двох палат — палати громад (нижня палата) та палати лордів (верхня палата). Нижню палату формують на основі загального виборчого права депутати (кількістю 650 осіб), які обираються строком на 5 років. Верхня палата формується на основі дворянської ознаки, як правило з довічним призначенням. Ключовими повноваженнями у сфері державних фінансів наділена нижня палата, оскільки її депутати є представниками народу.

У центральному уряді головною фігурою в питаннях державних фінансів є міністр фінансів (канцлер казначейства). Міністерство, яким він керує, займається одночасно:

— визначенням економічної та фінансової політики держави;

— питаннями формування доходів бюджету;

— здійсненням видаткової політики держави.

Бюджетний рік починається з 1 квітня і завершується 31 березня наступного року. Проект державного бюджету складає казначейство (міністерство фінансів).

Проект бюджету складається з двох окремих частин — розрахунок доходів та витрат. Після розгляду та затвердження кабінетом проект подається в парламент. У жовтні — листопаді кожного року канцлер казначейства виступає у парламенті з бюджетним посланням, у якому викладаються поточний стан в економіці та державних фінансах і прогнози розвитку на середньострокову та довгострокову перспективу. Уряд також готує щорічну збірку офіційних документів про державні видатки — "Білу книгу", у якій викладає свої плани на наступні три роки. Спеціальний постійний комітет палати громад вивчає "Білу книгу" і доповідає про неї перед дебатами, під час яких парламент висловлює свої зауваження. Бюджетне послання та "Біла книга" обговорюються у парламенті.

Для вотування (розгляду-затвердження) бюджету парламент збирається на спеціальну сесію. Бюджетні права парламенту стосовно бюджетної ініціативи (можливості вносити зміни в поданий проект) є обмеженими.

Особливість бюджетного процесу полягає в тому, що незначну частину видатків бюджету (близько 4 % від загальної їх кількості) парламент не затверджує. Головним чином, це видатки капітального характеру.

Виконанням державного бюджету займаються казначейство, міністерства та Банк Англії — орган його касового виконання (заснований у 1694 р.).

Для Великої Британії характерним є жорсткий контроль за здійсненням бюджетних витрат (з метою їх раціональності та відповідності бюджетним призначенням).