- •1. Предмет фінансової науки
- •2. Сутність фінансів
- •3. Необхідність та характерні особливості фінансів
- •4. Функції фінансів
- •5. Фінансова система
- •6. Фінанси як економічна категорія
- •7. Історичний характер фінансів
- •8. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві
- •9. Сутність та структура фінансової науки
- •10. Фінансова політика, її сутність, види і значення
- •11. Фінансова політика домогосподарств
- •12. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •13. Поняття та система фінансового права
- •14. Сутність, необхідність та види податків
- •16. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •17. Оподаткування прибутку підприэмств.
- •20. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •21. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •22. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •23. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •24. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •1. За фондами фінансових ресурсів:
- •2. За роллю в розвитку національної економіки:
- •4. За цільовим призначенням:
- •25. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
- •26. Бюджетний процес
- •1. Складання проекту бюджету.
- •2. Розгляд і затвердження бюджету.
- •3. Виконання бюджету.
- •27. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •28. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •29. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •30. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •31. Економічна природа та роль державного кредиту
- •32. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •35. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •36. Управління державним боргом
- •37. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •38. Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •39.Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •40.Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •41.Зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •43. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •44. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •45. Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •46.Основи організації фінансів підприємств реального сектору економіки
- •47.Фінанси організацій та установ, створених органами виконавчої влади
- •48.Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •49.Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •50.Сутність, функції та завдання домогосподарств в умовах економіки ринкового типу
- •52.Суть і принципи страхування.
- •53. Функції страхування:
- •54.Класифікація страхування
- •55.Страховий ринок: суть, характерні риси. Розвиток страхового ринку в Україні.
- •56.Переваги страхування
- •57.Державна політика на страховому ринку
- •58. Фінансовий ринок, його суть та функції.
- •59. Сегментація фінансового ринку.
- •60. Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, та їх класифікація.
- •61.Учасники фінансового ринку.
- •62.Окреслити пріоритетні напрями розвитку фінансового ринку України
- •64.Механізм фінансового менеджменту
- •65.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •67.Особливості функціонування міжнародних фінансових інститутів.
- •68.Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •69. Механізм забезпечення фінансової безпеки держави
- •70.Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •71.Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •72.Фінансова система Великої Британії
- •73.Фінансова система Франції
- •74.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетний процес
- •75.Податкова політика Європейського Союзу
73.Фінансова система Франції
Фінансова система Франції як унітарної держави — дворівнева, включаючи загальнодержавні та місцеві фінанси. До складу фінансової системи входять такі ланки: центральний (державний) бюджет, місцеві бюджети, спеціальні фонди та фінанси державних підприємств. Особливістю фінансової системи Франції є створення та функціонування цілої системи фондів спеціального призначення, спеціальних рахунків та приєднаних бюджетів, окремі з яких знаходяться у складі бюджету, а інші — позабюджетні. Всі вони певною мірою юридично та організаційно є самостійними і мають власні джерела формування доходів. Державний бюджет Франції складається з двох складових:
1) фінансові ресурси, операції з якими є остаточними. До них належить усе фінансування, яке за своїм економічним змістом має безповоротний характер і здійснюється в межах даного бюджетного року. Такі видатки можуть бути як поточними, так і капітальними. Ця частина охоплює більше 90 % бюджетних ресурсів;
2) операції кредитного характеру, які передбачають повернення коштів і за строками реалізації можуть виходити за межі даного бюджетного року. Такі операції займають менше 10 % у загальній сумі бюджету.
Головною посадовою особою держави є президент. Владні позиції президента Франції — одні з найсильніших у світі серед інших країн, що мають інститут президентства. Законодавча влада представлена двома палатами парламенту — Національними зборами (нижня палата) і Сенатом. Депутати Національних зборів обираються прямим голосуванням, а Сенат — непрямим голосуванням. У Сенаті представлені територіальні складові республіки.
У бюджетних відносинах головну роль відіграють президент, уряд, парламент, а також спеціальні державні установи — Міністерство економіки і фінансів, Національна кредитна рада, Банківська контрольна комісія, Економічна і соціальна рада. Бюджетний процес у Франції регулюється Конституцією, а також численними законами, декретами, що регламентують функції центральних і регіональних органів влади, причетних до бюджетного процесу.
74.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетний процес
Бюджет ЄС базується на дотриманні таких принципів:
— принцип єдності та принцип бюджетної точності означають, що доходи й видатки ЄС мають бути зведені в єдиному документі з метою ефективного обліку та контролю за витрачанням спільних коштів.
— принцип щорічності передбачає розроблення бюджету строком на один рік, а також те, що операції за зобов'язаннями та платежами бюджету мають бути завершені упродовж поточного року;
— принцип рівноваги вимагає, щоб доходи відповідали видаткам бюджету.
— принцип єдиної одиниці обліку полягає у тому, що бюджет складається, виконується та обліковується у єдиній одиниці — євро;
— принцип універсальності передбачає незакріплення доходів бюджету за окремими статтями видатків.
— принцип цільового характеру видатків потребує, щоб кожна сума асигнувань мала власне конкретне призначення й обґрунтування;
— принцип ефективного фінансового управління полягає у врахуванні закономірностей функціонування економіки з метою досягнення ефективності формування та використання ресурсів бюджету ЄС;
— принцип прозорості, відповідно до якого гарантується надання повної та точної інформації про складання й виконання бюджету.
Бюджет Європейського Союзу є певною мірою відображенням як завдань ЄС, так і можливостей щодо формування доходів. З огляду на це, бюджет покликаний, перш за все, сприяти реалізації політики й стратегії розвитку ЄС у таких ключових напрямах:
— забезпечення високих темпів економічного зростання;
— вирівнювання рівнів соціального й культурного розвитку різних регіонів;
— підтримка валютної стабільності;
— стимулювання розробки та впровадження нових технологій.
У процесі попередніх етапів розширення ЄС та поглиблення європейської інтеграції видатки бюджету значно збільшилися і, разом з тим, розширилися напрями використання бюджетних коштів. Основними видатковими статтями бюджету ЄС є такі: фінансування сільського господарства, соціальних і регіональних програм розвитку, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпечення зовнішніх політичних та економічних зв'язків, видатки на управління.
Політика бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність.
