- •1. Предмет фінансової науки
- •2. Сутність фінансів
- •3. Необхідність та характерні особливості фінансів
- •4. Функції фінансів
- •5. Фінансова система
- •6. Фінанси як економічна категорія
- •7. Історичний характер фінансів
- •8. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві
- •9. Сутність та структура фінансової науки
- •10. Фінансова політика, її сутність, види і значення
- •11. Фінансова політика домогосподарств
- •12. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •13. Поняття та система фінансового права
- •14. Сутність, необхідність та види податків
- •16. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •17. Оподаткування прибутку підприэмств.
- •20. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •21. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •22. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •23. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •24. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •1. За фондами фінансових ресурсів:
- •2. За роллю в розвитку національної економіки:
- •4. За цільовим призначенням:
- •25. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
- •26. Бюджетний процес
- •1. Складання проекту бюджету.
- •2. Розгляд і затвердження бюджету.
- •3. Виконання бюджету.
- •27. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •28. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •29. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •30. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •31. Економічна природа та роль державного кредиту
- •32. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •35. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •36. Управління державним боргом
- •37. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •38. Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •39.Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •40.Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •41.Зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •43. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •44. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •45. Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •46.Основи організації фінансів підприємств реального сектору економіки
- •47.Фінанси організацій та установ, створених органами виконавчої влади
- •48.Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •49.Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •50.Сутність, функції та завдання домогосподарств в умовах економіки ринкового типу
- •52.Суть і принципи страхування.
- •53. Функції страхування:
- •54.Класифікація страхування
- •55.Страховий ринок: суть, характерні риси. Розвиток страхового ринку в Україні.
- •56.Переваги страхування
- •57.Державна політика на страховому ринку
- •58. Фінансовий ринок, його суть та функції.
- •59. Сегментація фінансового ринку.
- •60. Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, та їх класифікація.
- •61.Учасники фінансового ринку.
- •62.Окреслити пріоритетні напрями розвитку фінансового ринку України
- •64.Механізм фінансового менеджменту
- •65.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •67.Особливості функціонування міжнародних фінансових інститутів.
- •68.Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •69. Механізм забезпечення фінансової безпеки держави
- •70.Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •71.Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •72.Фінансова система Великої Британії
- •73.Фінансова система Франції
- •74.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетний процес
- •75.Податкова політика Європейського Союзу
67.Особливості функціонування міжнародних фінансових інститутів.
Отже, мета діяльності міжнародних фінансових інституцій — сприяння розвитку зовнішньої торгівлі й міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їхніх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.
Найважливішу роль серед міжнародних фінансових інституцій відіграють так звані Бреттон-Вудські інститути — Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є важливою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН.Функціонування МВФ регулюється Статтями Угоди — документом, який виконує роль статуту. Статтями Угоди закріплено основні цілі створення МВФ:
— розвиток міжнародного співробітництва у валютній сфері через механізм консультацій з міжнародних валютно-фінансових проблем;
— сприяння розширенню та збалансованому зростанню міжнародної торгівлі, підтриманню високого рівня зайнятості та реальних доходів;
— забезпечення стабільності валютних курсів, недопущення конкурентного знецінення валют;
— допомога у створенні багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між країнами-учасницями, усунення валютних обмежень, які гальмують розвиток світової торгівлі;
— надання кредитів країнам-учасницям в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.
Таким чином, метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримування рівноваги платіжних балансів країн — членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам — членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових і валютних питань. Отже, МВФ у своїй діяльності поєднує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин.
Для виконання своїх функцій МВФ, як й інші організації, потребує коштів. Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його капітал утворюється за рахунок внесків країн — членів Фонду.
68.Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
Однією із найважливіших складових економічної безпеки є фінансова безпека, без якої практично неможливо вирішити жодне із завдань, що стоять перед державою.
Поняття фінансової безпеки так само широке, як, власне, і тлумачення фінансів як економічної категорії. На сьогодні відсутнє єдине усталене визначення поняття "фінансова безпека". Наявні формулювання відображають лише окремі аспекти фінансової безпеки і не можуть претендувати на її однозначне та виключне трактування. Фінансова безпека як дефініція розглядається під різними кутами, зокрема:
— з позицій ресурсно-функціонального підходу, фінансова безпека — захищеність фінансових інтересів суб'єктів господарювання на усіх рівнях фінансових відносин; забезпеченість домашніх господарств, підприємств, організацій і установ, регіонів, галузей, секторів економіки держави фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх потреб і виконання відповідних зобов'язань;
— з погляду статики, фінансова безпека — такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, інвестиційної, митно-тарифної і фондової систем, які характеризуються збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю попередити зовнішню фінансову експансію, забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи і економічне зростання;
— у контексті нормативно-правового регламентування фінансова безпека передбачає створення таких умов функціонування фінансової системи, за яких, по-перше, фактично відсутня можливість спрямовувати фінансові потоки в незакріплені законодавчими нормативними актами сфери їх використання і, по-друге, до мінімуму знижена можливість зловживання фінансовими ресурсами.
Фінансову безпеку будь-якої держави визначають такі фактори:
— рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку);
— характер фінансово-кредитної політики (як внутрішньої, так і зовнішньої), яку проводить держава;
— політичний клімат у країні;
— рівень законодавчого забезпечення функціонування фінансової сфери. Фінансова безпека держави має як внутрішній, так і зовнішній аспекти.
