- •1. Предмет фінансової науки
- •2. Сутність фінансів
- •3. Необхідність та характерні особливості фінансів
- •4. Функції фінансів
- •5. Фінансова система
- •6. Фінанси як економічна категорія
- •7. Історичний характер фінансів
- •8. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві
- •9. Сутність та структура фінансової науки
- •10. Фінансова політика, її сутність, види і значення
- •11. Фінансова політика домогосподарств
- •12. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •13. Поняття та система фінансового права
- •14. Сутність, необхідність та види податків
- •16. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •17. Оподаткування прибутку підприэмств.
- •20. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •21. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •22. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •23. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •24. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •1. За фондами фінансових ресурсів:
- •2. За роллю в розвитку національної економіки:
- •4. За цільовим призначенням:
- •25. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
- •26. Бюджетний процес
- •1. Складання проекту бюджету.
- •2. Розгляд і затвердження бюджету.
- •3. Виконання бюджету.
- •27. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •28. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •29. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •30. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •31. Економічна природа та роль державного кредиту
- •32. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •35. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •36. Управління державним боргом
- •37. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •38. Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •39.Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •40.Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •41.Зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •43. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •44. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •45. Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •46.Основи організації фінансів підприємств реального сектору економіки
- •47.Фінанси організацій та установ, створених органами виконавчої влади
- •48.Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •49.Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •50.Сутність, функції та завдання домогосподарств в умовах економіки ринкового типу
- •52.Суть і принципи страхування.
- •53. Функції страхування:
- •54.Класифікація страхування
- •55.Страховий ринок: суть, характерні риси. Розвиток страхового ринку в Україні.
- •56.Переваги страхування
- •57.Державна політика на страховому ринку
- •58. Фінансовий ринок, його суть та функції.
- •59. Сегментація фінансового ринку.
- •60. Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, та їх класифікація.
- •61.Учасники фінансового ринку.
- •62.Окреслити пріоритетні напрями розвитку фінансового ринку України
- •64.Механізм фінансового менеджменту
- •65.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •67.Особливості функціонування міжнародних фінансових інститутів.
- •68.Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •69. Механізм забезпечення фінансової безпеки держави
- •70.Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •71.Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •72.Фінансова система Великої Британії
- •73.Фінансова система Франції
- •74.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетний процес
- •75.Податкова політика Європейського Союзу
56.Переваги страхування
До основних переваг страхування як методу управління ризиком можна віднести:
o зниження ризику та невизначеності для фізичних, юридичних осіб та державних органів, що сприяє прискоренню розвитку всієї країни;
o покриття збитку за рахунок страхових виплат. Воно дає змогу фірмі подовжувати операції під час реалізації ризику без тривалих перерв у роботі та проблем із фінансовою стійкістю. Для фізичних осіб страхові виплати забезпечують підтримку певного рівня життя та добробуту;
o ефективність як інструмент управління ризиком, що дає можливість здійснити всі його основні етапи - ідентифікацію й аналіз ризику, а також урегулювання відшкодування збитку, що виникає внаслідок реалізації ризику;
o відносну дешевизну страхування порівняно з іншими методами управління ризиком;
o подолання обмежених можливостей страхових компаній щодо взяття на страхування великих ризиків спеціальними підходами до перерозподілу відповідальності за покриття відповідних збитків серед інших учасників страхового ринку;
o надання податкових пільг за страховими операціями. Серед недоліків страхування, як методу управління ризиком, слід виділити такі:
o наявність страхового договору (особливо з повним покриттям) знижує зацікавленість первинного носія ризику (страхувальника) у проведенні інших заходів стосовно управління ризиком;
o узгодження умов договору може зайняти досить багато часу, протягом якого носій ризику не має ніякого захисту. Переговори стосовно укладення договору можуть вимагати додаткових витрат, пов'язаних з отриманням недостатньої інформації;
o ризиковий та авансовий характер надання страхової послуги - страхові премії страхувальниками сплачуються на початку строку дії договору, хоча не відомо, чи буде збиток, а тому чи буде надана сама послуга;
o обмеження потужності страхового ринку - місткість страхового ринку, можливості окремих страхових компаній, тривалі строки врегулювання, вплив ділового циклу тощо - можуть перешкоджати отриманню ефективного страхового захисту.
57.Державна політика на страховому ринку
Державна політика має також удосконалюватися через сприяння оптимізації співвідношення між обов’язковим та добровільним страхуванням. Закон України «Про страхування» передбачає запровадження нових видів обов’язкового страхування тільки внесенням змін до цього Закону, тобто можливості запровадження такого страхування дуже обмежені і процедура досить складна. Таке положення цілком виправдане, оскільки введення того чи іншого виду обов’язкового страхування підвищує ступінь відповідальності держави. Тобто при розширенні поля обов’язкового страхування держава фактично змушує громадян або юридичних осіб до використання цієї послуги.
Сьогодні держава не в змозі вирішувати такі важливі соціальні питання, як медичне обслуговування, виплата пенсій, надання допомоги з безробіття, відшкодування витрат при травматизмі на виробництві і т. ін. лише за рахунок державного бюджету. Отже, потрібно залучати кошти підприємств, роботодавців, працівників. Якщо таке залучення здійснювати напряму, то це фактично означатиме введення нових видів податків. Крім того, кошти, які залучаються, мають деякий час розміщуватися так, щоб приносити додатковий дохід. Важливе значення для держави має нині створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у системі страхування. Завдання держави — регулювати також систему короткотермінової перепідготовки кадрів з дуже вузьких питань, таких як актуарні проблеми, перестрахування тощо.І, нарешті, серйозного значення набуває сьогодні посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків.
