54.Класифікація страхування

Класифікація страхування — це система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі та види, які розміщені таким чином, що кожна наступна ланка класифікації є частиною попередньої.

Існують різні підходи до класифікації страхування. Найбільш поширеним є підхід, за яким класифікація страхування здійснюється за Історичною, економічною та юридичною ознаками. Класифікація за історич-ною ознакою пов'язана із виділенням етапів розвитку та появи тих чи інших видів страхування.

Класифікація за економічними ознаками передбачає декілька варіантів залежно від цілей класифікації:

а) за спеціалізацією страховика або сферами його діяльності страхування поділяють на:

— страхування життя;

— загальні (ризикові) види страхування.

б) за об'єктами страхування, на який спрямований страховий захист, виділяють:

— галузі;

— підгалузі;

— види страхування.

в) за родом небезпеки або страхових ризиків виділяють страхування:

— автотранспортне;

— морське;

— авіаційне та космічне;

— ядерних ризиків;

— кредитних ризиків тощо.

г) за статусом страховика виділяють страхування:

— державне;

— комерційне;

— взаємне.

ґ) за статусом страхувальника передбачено поділ страхування залежно від того, чиї інтереси обслуговує страховик, а саме:

— юридичних осіб;

— фізичних осіб.

Класифікація за юридичними ознаками передбачає декілька підходів:

а) виділення певних класів страхування відповідно до міжнародних норм, за якими в багатьох країнах світу проводиться ліцензування страхової діяльності

б) поділ страхування за формами його проведення — на обов'язкове та добровільне.

55.Страховий ринок: суть, характерні риси. Розвиток страхового ринку в Україні.

Сучасний ринок страхових послуг України являє собою економічне явище, яке віддзеркалює всі суперечності і проблеми країни з трансформаційною економікою. Охоплюючи складну і різнобічну систему економічних відносин, він розвивається в певному економічному середовищі, яке безпосереднім чином впливає на цей розвиток, сприяючи йому або гальмуючи його.

В економічній літературі використовуються різні підходи до класифікації ринків. Так, залежно від ступеня залученості споживача у процес продажів виділяються такі різновиди ринків, як потенційний, доступний, кваліфікований, цільовий і освоєний.

На наш погляд, класифікацію ринків страхових послуг доцільно здійснювати за такими класифікаційними ознаками, як територіальна належність, масштаб, рівень розвитку, повноцінність, рівень страхової ємності, насиченість, консолідація, диверсифікація, різновиди, рівень конкуренції, співвідношення попиту та пропозиції, обов’язковість, галузь, доступність, стан, структуризація, технологічність.

Ринок страхових послуг відіграє значну роль для розвитку та ефективного функціонування фінансового сектора національної економіки, оскільки страхові компанії є фінансовими посередниками, що зменшують трансакційні витрати, пов’язані з рухом коштів від тих, хто заощаджує, до позичальників, шляхом накопичення значних коштів численних платників страхових премій.

З урахуванням територіальної належності ринок страхових послуг визначають як систему економічних відносин, що складає сферу діяльності страховиків і перестраховиків у даній країні, групі країн і в міжнародному масштабі з надання відповідних страхових послуг страхувальникам. При цьому регіональний ринок страхових послуг є сукупністю страхових компаній, національних ринків страхових послуг окремих регіонів, пов’язаних між собою тісними інтеграційними зв’язками.

Ринок страхових послуг – це система стійких економічних відносин між покупцями (споживачами, вигодонабувачами), посередниками і продавцями, пов’язаних з формуванням попиту, пропозиції та ціни на прямий страховий захист і перестрахування, що матеріалізуються в страхових, перестрахувальних і супутніх послугах у даній країні, групі країн чи міжнародному масштабі, що піддається регулюванню.