- •1. Предмет фінансової науки
- •2. Сутність фінансів
- •3. Необхідність та характерні особливості фінансів
- •4. Функції фінансів
- •5. Фінансова система
- •6. Фінанси як економічна категорія
- •7. Історичний характер фінансів
- •8. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві
- •9. Сутність та структура фінансової науки
- •10. Фінансова політика, її сутність, види і значення
- •11. Фінансова політика домогосподарств
- •12. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •13. Поняття та система фінансового права
- •14. Сутність, необхідність та види податків
- •16. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •17. Оподаткування прибутку підприэмств.
- •20. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •21. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •22. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •23. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •24. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •1. За фондами фінансових ресурсів:
- •2. За роллю в розвитку національної економіки:
- •4. За цільовим призначенням:
- •25. Бюджетні права та бюджетна ініціатива
- •26. Бюджетний процес
- •1. Складання проекту бюджету.
- •2. Розгляд і затвердження бюджету.
- •3. Виконання бюджету.
- •27. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •28. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту
- •29. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •30. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •31. Економічна природа та роль державного кредиту
- •32. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •35. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •36. Управління державним боргом
- •37. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •38. Місцеві фінансові інститути та їх характеристика
- •39.Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •40.Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •41.Зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •43. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •44. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •45. Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •46.Основи організації фінансів підприємств реального сектору економіки
- •47.Фінанси організацій та установ, створених органами виконавчої влади
- •48.Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •49.Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •50.Сутність, функції та завдання домогосподарств в умовах економіки ринкового типу
- •52.Суть і принципи страхування.
- •53. Функції страхування:
- •54.Класифікація страхування
- •55.Страховий ринок: суть, характерні риси. Розвиток страхового ринку в Україні.
- •56.Переваги страхування
- •57.Державна політика на страховому ринку
- •58. Фінансовий ринок, його суть та функції.
- •59. Сегментація фінансового ринку.
- •60. Інструменти, які обслуговують фінансовий ринок, та їх класифікація.
- •61.Учасники фінансового ринку.
- •62.Окреслити пріоритетні напрями розвитку фінансового ринку України
- •64.Механізм фінансового менеджменту
- •65.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •67.Особливості функціонування міжнародних фінансових інститутів.
- •68.Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •69. Механізм забезпечення фінансової безпеки держави
- •70.Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •71.Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •72.Фінансова система Великої Британії
- •73.Фінансова система Франції
- •74.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетний процес
- •75.Податкова політика Європейського Союзу
29. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
Міжнародний валютний фонд пропонує для використання дві класифікації фінансування: за типом кредитора і за типом боргового зобов'язання. Аналогічні класифікаційні ознаки встановлені також Бюджетним кодексом України. Для фінансування дефіциту в Україні призначені внутрішні і зовнішні запозичення. При цьому емісійні кошти НБУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту.
Розкриваючи зміст фінансування бюджету як групу фінансових операцій, пов'язаних з покриттям дефіциту бюджету, ми охарактеризували це економічне явище, зосереджуючи увагу на його класифікації за двома ознаками: типом кредитора, що характеризує категорію кредитора або власника боргового зобов'язання; типом боргового зобов'язання, що характеризує вид фінансового інструмента запозичення коштів.
Класифікаційна ознака фінансування бюджету за типом кредитора передбачає, що джерела покриття дефіциту (фінансування) поділяються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні джерела — це надходження від сектору державного управління, тобто обсяг запозичень за рахунок емісії цінних паперів, що здійснює Зовнішні джерела включають позики, отримані від міжнародних організацій та іноземних комерційних банків та ін.
Класифікація фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання передбачає, що фінансові зобов'язання держави включають такі види.' облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики та інші державні цінні папери, довго-, середньо- і короткострокові позики та кредити, зміна обсягів готівкових коштів, депозитів і цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю у розрізі внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.
У цілому теоретично можливі три основних варіанти фінансування бюджетного дефіциту: продаж державних активів, державні запозичення та монетизація дефіциту.
Продаж державних активів для покриття дефіциту вважається досить рідкісним явищем. Воно характерне для перехідних економік. Враховуючи обмеженість, цей метод не є універсальним, а разовим.
Державні запозичення є найпоширенішим методом покриття бюджетного дефіциту, оскільки Не має інфляційного характеру, та здійснюється у вигляді зовнішнього та внутрішнього фінансування.
Монетизація бюджетного дефіциту використовується тоді, коли за наявності дефіциту держава має великий зовнішній борг, внаслідок якого залучення зовнішніх позик неможливе, а всі внутрішні джерела вичерпані.
30. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
У світовій практиці одним із найважливіших методів боротьби з хронічними дефіцитами, основним видом діяльності, спрямованої на зниження обсягів державного боргу, інфляції і досягнення сталого розвитку, було застосування спеціальних фіскальних правил. Це правила і процедури, за допомогою яких політичні діячі приймають рішення у сфері фіскальної політики стосовно величини і розподілу державних видатків і джерел їхнього фінансування (податкового чи боргового). Ці правила набувають форми законодавчих норм, процедур бюджетного процесу і цифрових задач (граничних показників).
У різних країнах фіскальні правила мають свої особливості. Усі правила можна об'єднати у певні групи.
1. Правила збалансованого бюджету, серед яких центральне місце займає "золоте правило" державних фінансів, що передбачає збалансованість поточних бюджетних доходів і видатків
2. Правила запозичень, щодо обмежень або заборони використання окремих джерел державних запозичень. Серед цих правил можна виділити: заборону внутрішніх державних запозичень, заборону державних запозичень у центрального банку або обмеження їхнього розміру у відсотках до минулорічних доходів чи видатків уряду.
3. Боргові та резервні правила, які полягають у встановленні лімітів щодо акумулювання валового (або чистого) державного боргу у відсотках до ВВП.
Відповідно до фіскальних правил щорічно у процесі складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету доцільно проводити комплекс тактичних заходів, пов'язаних зі збалансуванням бюджету, скороченням бюджетного дефіциту
Одним із тактичних загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з бюджетним дефіцитом вважається застосування механізму секвестру видатків бюджету. Необхідність секвестру видатків пов'язана, з одного боку, із невиконанням планів мобілізації доходів та суттєвим скороченням надходжень дохідних джерел бюджету, а з іншого — перевищенням граничного рівня дефіциту. Секвестр бюджету полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків за всіма статтями бюджету протягом часу, який залишився до закінчення поточного бюджетного року.