3. Виконання бюджету.

Це забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів, а також повного і безперервного фінансування передбачених бюджетом заходів.

4. Складання і затвердження звітності про виконання бюджетів є завершальним етапом бюджетного процесу. Тому бюджетну звітність відносять до вищого етапу узагальнення інформації про виконання бюджетів. За характером показників бюджетна звітність — сукупність упорядкованих взаємопов'язаних даних, що характеризують умови, кількісні та якісні результати виконання бюджетів.

27. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету

Бюджетний фонд як об'єктивна обумовлена економічна форма руху частини вартості валового продукту, що пройшла відповідні стадії розподілу і надійшла в розпорядження держави для задоволення суспільних потреб, виступає у вигляді централізованого фонду грошових коштів. Характеризується великими масштабами, складною внутрішньою структурою, цільовим спрямуванням. Конкретний обсяг бюджетного фонду, джерела надходження та напрями використання коштів визначаються щорічними законами про Державний бюджет України, рух коштів фонду відображається в основному фінансовому плані України. Таким чином, державний бюджет, як і всі інші фінансові плани, має бути збалансованим, тобто обсяг доходів — дорівнювати обсягу видатків.

У процесі збалансування бюджету шляхом зіставлення його дохідної і видаткової частин визначаються показники стану бюджету, до яких належать: рівновага доходів і видатків бюджету (баланс бюджету), бюджетний профіцит (перевищення доходів над видатками бюджету), бюджетний дефіцит (перевищення видатків над постійними доходами бюджету).

Показник рівноваги доходів і видатків свідчить про збалансованість бюджету, тобто про достатність дохідних джерел для фінансування потреб держави у плановому році. Такий стан вважається оптимальним, а його досягнення — найважливішим завданням бюджетного планування.

Бюджетний дефіцит — дуже складне економічне явище, у якому віддзеркалюються різні аспекти соціально-економічного розвитку суспільства, ефективність економічної політики держави. Він має різні вияви, характеризується розмаїттям причин, чинників і наслідків.

Сучасна фінансова наука передбачає класифікацію бюджетного дефіциту за такими ознаками:

— строком виникнення;

— місцем виникнення;

— формою вияву;

— причинами виникнення;

— напрямами дефіцитного фінансування;

— критерієм визначення складових;

— строком дії;

— зв'язком із державним боргом.

28. Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту

Негативні соціально-економічні наслідки дефіциту на цьому етапі характеризуються:

— катастрофічним зменшенням обсягів ВВП обсягів державного і місцевих бюджетів;

— суттєвим погіршенням фінансового становища суб'єктів підприємницької діяльності (крім комерційних банків)

— обвальною інфляцією, зокрема зменшенням наявних грошей (у більше ніж 10 050 разів), та підвищенням цін;

— тотальним абсолютним зубожінням населення країни, катастрофічно низьким рівнем заощаджень населення, послабленням основи фінансово-банківської системи країни;

— величезними обсягами та зростанням державного боргу країни, а також витрат з його обслуговування й погашення.

— створення фінансової піраміди облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що призвело до катастрофічного зменшення валютних резервів.

— нераціональним, під надто високі відсотки запозиченням НБУ на зовнішньому ринку

— непродуманою лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності, відкриттям кордонів, які сприяли вивезенню до 40 млрд дол. капіталу ново-сформованою буржуазією (щороку з країни вивозилось понад 5 млрд дол.);

— величезними втратами державних коштів від непродуманих пільг

— неефективним управлінням бюджетними коштами;

— надмірними витратами на утримання державного апарату за одночасного скорочення витрат на розвиток соціально-культурної сфери

— орієнтацією комерційних банків на самозбагачення і зростаюче їх відчуження від потреб національного товаровиробника;

- доларизацією української економіки та національним впровадженим гривні тощо.