2.Назвіть основні категорії діалектики, використовуючи їх визначення надані у таблиці:

(єдиничне) річ, котра розглядається у своїх відмінностях від інших речей	(загальне ) подібність сутнісних ознак певних групп речей
(зміст) найбільш значуща внутрішня властивість речі, без котрої вона не може бути сама собою	(форма) зовнішній вигляд речі, такий, якою вона сприймається завдяки органам відчуття
(причина) те, що зумовлює розвиток явища певним чином	(наслідок) те, що є кінцевим результатом окремого процесу
(необхідність) такий розвиток явища, котрий виходить із внутрішніх суттєвих властивостей чи зовнішніх обставин	(випадковість) заздалегідь непередбачуваний розвиток, зумовлений несуттєвими, випадковими, зовнішніми причинами
(можливість) те, чого не існує у реальності, але за певних обставин може стати дійсністю	(дійсність) реально існуюче

3. Сформулюйте один з законів логіки Аристотеля та поясніть його значення.

Аристотель заклав теоретичні основи логіки як науки. Йому належить формулювання трьох основних законів формальної логіки: закон тотожності (А є А), закон виключеного протиріччя (А не є не-А), закон виключеного третього (істинним є А або не-А).

Этот закон в "Метафизике" выражен так: "Не может быть ничего посредине между двумя противоречащими [друг другу] суждениями, но об одном [субъекте] всякий отдельный предикат необходимо либо утверждать, либо отрицать"

Пример: «человек глупій» и «человек умній» не могут быть одновременно истинными если речь идет об одном и том же человеке. Этот закон запрещает отрицать и утверждать одновременно

4. Поясніть, чому в античній філософії матеріалістичні концепції виникли раніше, ніж ідеалістичні?

Значительной чертой античной философии является попытка рационального. Матеріалізм первинною визнає матерію, природу, а свідомість, мислення - вторинним, похідним від матерії. Що оточує нас матеріальний світ існує вічно, завжди, вважають матеріалісти. Його ніхто не створив. Він існує незалежно від волі і свідомості людей. Свідомість же, носієм якої на Землі є людина, є продукт, результат розвитку і функціонування матерії, природи.

Ідеалізм же в протилежність матеріалізму первинним вважає щось нематеріальне, а саме - свідомість, дух, ідею.

Отже, можна сказати, що ці два поняття протилежні за значенням один одному, але не дивлячись на це, античні філософи зійшлись на думці про те, що все таки матеріалізм є первинним, бо існує вічно, незалежно від волі і свідомості людей. А ідеалістичний є вторичним, адже свідомість і дух виникає пізніше , ніж якась матеріальна річ і є результатом людської думки, ідеї.

5. Представники скептицизму вважають істинну картину світу недосяжною для розуму людини. Чим можна пояснити таку позицію? Чи згодні Ви з нею

скептицизм – это философское направление, выдвигающее сомнение в качестве принципа мышления, особенно сомнение в надёжности истины. Я думаю, данную позицию скептиков можно объяснить тем, что для них Абсолютное бытие (Бог), настолько превосходит все возможности человеческого разума, все «естественные» способности человеческого познания, что предстаёт как непостижимое начало мира, отделённое от человека непроницаемой завесой тайны. Ум скептиков переполняют сомнения, которые являются собственным мышлением.

Билет 4.

1. Розташуйте у хронологічному порядку: 4філософія французького Просвітництва(середині XVIII ст), 2номіналізм, 1епікуреїзм, 5екзисенціалізм, 6постмодернізм, 3сенсуалізм Локка.

2.Співвіднесіть філософські школи та напрямки з іменами їхніх попередників

1Екзистенціалізм (2П. Д. Юркевич), 2психоаналіз (5Геракліт, Ніколай Кузанський), 3неотомізм (4А. Сен-Симон), 4марксизм (1С. К’єркегор), 5діалектика (3Фома Аквінський)

3. Наведіть приклад софізму та розкрийте помилки, які він містить. Яке місце має софістика у сучасному соціальному дискурсі

Софи́зм — ложное умозаключение, которое, тем не менее, при поверхностном рассмотрении кажется правильным. Софизм основан на преднамеренном, сознательном нарушении правил логики.

«Все металлы — простые вещества, бронза — металл: бронза — простое вещество»Особенно распространённая ошибка есть употребление среднего термина в большой и в меньшей посылке не в одинаковом значении: (здесь в меньшей посылке слово «металл» употреблено не в точном химическом значении слова, обозначая сплав металлов): отсюда в силлогизме получаются четыре термина

Есть ли у тебя то, что ты не терял? Конечно есть. Ты рога не терял, значит они у тебя есть.

Розум софістики є сила, що залучає окремі думки до загальної роботи мислення, у взаємодію і змагання, в діалог. Самою наявністю такого діалогу розум своїми очима доводить свою загальність. Софістика перетворила освіту і виховання на самостійне завдання, що вимагає спеціальних зусиль. Вона показала, що для становлення людського розуму і моральності недостатньо природної течії самого життя

4.Вкажіть спільне та відмінне у позитивізмі та аналітичній філософії.

Спільні риси: Прихильники аналітичної філософії, так само, як і позитивісти, не мають справи з "метафізичними" проблемами, вони відкидають як ідеалізм, так і матеріалізм.

Відмінні риси: Сучасна аналітична філософія приходить або до повної ліквідації себе як філософії, при підміні філософського дослідження конкретним логіко-лінгвістичним, логіко-семантичним та ін. аналізом, або до повернення в завуальованій формі до проблем філософського характеру. При цьому для сучасної аналітичної філософії характерні прагнення поєднувати елементи різних варіантів аналізу й з'єднувати аналіз із концепціями й ін., які традиційно вважалися антитезою сучасного позитивізму.

5. В чому, на Вашу думку, полягає особливість та важливість античної філософії для світової культури і цивілізації?

У розумінні сучасної науки термін «античність» — це історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець 3-2 тисячоліття до н. е.) і до падіння Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (5 століття н. е.). Відповідно існують поняття античної філософії, античного мистецтва, античної літератури тощо. Буквальний переклад слова «античний» з латинської — «стародавній». В Європі в епоху Відродження увійшло в моду колекціонування предметів старовини, їх стали називати «антиками». Пізніше у Франції виникло вже власне поняття «античність» — для позначення всіх ранніх форм мистецтва. В міру поглиблення досліджень зміст терміна звузився.

Рівень розвитку і ступінь впливу на подальшу історію надають культурі Стародавньої Греції і Стародавнього Риму виключного характеру. В античному світі досягли розквіту всі, без винятку, сфери культури — освіта, наука, література, мистецтво. Творчість античних авторів і в науці, і в мистецтві мала гуманістичний характер, в її центрі була людина, її фізичне й духовне життя. Шедеври, створені античними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматися як класичні, як неперевершені і гідні наслідування зразки. Давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології.

Становище вільних людей в античних державах принципово відрізнялося від інших давніх суспільств. Виникає демократія, громадяни користуються політичними правами, беруть участь в управлінні державою. Хоч не можна забувати і про те, що античне суспільство було рабовласницьким. Раби відігравали істотну роль в економіці давньогрецьких держав, робили свій внесок в їх розквіт, на певному етапі римської історії навіть стали основною продуктивною силою.

Билет 5.

1) Заповніть таблицю «Екзистенціалізм»

Хронологічні рамки	Головні школи, течії, напрямки	Представники	Основні ідеї
XX ст	релігійно-містичний екзистенціалізм (С. К'єркегор); релігійний екзистенціалізм (К. Ясперс, М. Бердяєв); атеїстичний екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю), екзистенціальна або фундаментальна онтологія М. Хайдеггера.	Дві великі "хвилі" екзистенціалізму, в одній з яких відому роль відіграли німці (Мартин Хайдеггер, Карл Ясперс), а в другій — французи (Жан-Поль Сартр, Альберт Камю)	уникальности иррационального бытия человека ідея тотожності сутності й існування, ідея знаходження сутності лише через існування

2) Знайдіть зайве: Кант, Фіхте, Ленін, Декарт, Шеллінг, Гегель, Маркс, Фейєрбах. Відповідь поясніть.

Среди данных философов лишним является Рене Декарт, т.к. он является приверженцем рационализма, т.е. представителем философии Нового времени, все остальные – представители философских направлений, возникших в Германии, в частности немецкой классической философии (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах) и марксизма (Ленін, Маркс).

3) Вкажіть причини та розкрийте сутність та значення антропологічного повороту у філософії.

Філософська антропологія або "антропологічний поворот" – це пізній період творчості філософа результатом якого мала стати фундаментальна філософська дисципліна про людину. Разом з тим, це була відповідна спроба розвинути нову форму людської самосвідомості й самоспоглядання. Основне питання, яке Шелер покладав в основу своїх здобутків у сфері філософії – це: "Що являє собою людина і яке її становище в бутті?" Завданням філософської антропології постає не продукування нової теорії людини, а перше за все прагнення "…точно вказати як з основної структури людського бутя формуються всі специфічні монополії, чинення і дії людини: мова, сумління, інструменти, зброя, ідеї, права і безправ'я, держава, міф, релігія, історичність і суспільність". Себто, недостатньо вказати на особливе положення людини в загальній структурі сущого. Для здійснення повного розгляду людського існування, потрібно також пояснити це становище, розкрити зв'язок людини з самим буттям

Сутність: будь яка категорія вважається обмеженою и незавершеною якщо не містить свідомості як істинного компоненту буття. Прагнули виявити основіі сфери власне людського буття, людської індивідуальності, суб’єктивно-творчих можливостей людини; виходячи з людини і через людину пояснити її власну природу та зміст і значення навколишнього світу; описати типізовану модель індивідуальності людини

4) Сформулюйте закон заперечення, наведіть кілька прикладів його дії у природній та суспільній реальності

Закон заперечення заперечення відображає об'єктивний, закономірний зв'язок, спадкоємність між тим, що заперечується і тим, що заперечує. Цей процес відбувається об'єктивно як діалектичне заперечення елементів старого і утвердження елементів нового, тобто і в новому є старе, але в перетвореній формі, в "знятому" вигляді.

У природі прикладом такого діалектичного заперечення може бути основний біогенетичний закон всього живого. Цей закон формулюється так: онтогенез (індивідуальний розвиток виду) повторює філогенез (розвиток роду). Живий організм, набуваючи нових властивостей рис під впливом зовнішнього середовища, передає їх у спадок своїм нащадкам, які не є копією предків, але й не є чимось зовсім відмінним від них, вони повторюють їх на вищому ступені розвитку, вищій основі, набуваючи нових рис, передаючи їх у генотип свого роду. Якби те, що було і що пройдено, зовсім втрачалося і не зберігалося в тому, що є сьогодні, то будь-який розвиток був би неможливим.

Дія цього закону чітко видно в періодичному законі хімічних елементів, у розвитку живих організмів, в їх онтогенезі і філогенезі, у суспільному житті - у взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Дія закону заперечення заперечення можна простежити на прикладі теорії світла. Так, висунута на початку XVIII століття Ньютоном корпускулярна теорія світла була відкинута в результаті пізніших відкриттів у галузі оптики, де, як уявлялося, повністю утвердилася діаметрально протилежна хвильова теорія світла, що проіснувала до кінця XIX століття.

5)цими словами Ісус хотів донести нам велич людини і її силу в ній самій.: добивайтесь своего, ваше упорство будет вознаграждено.

Согласно богословським представлениям православная заповедь Спасителя завершает пояснение того как можно достичь Царства небесного

всякий должен стараться быть мудрым и добрым,

Итак если вы, будучи злы, умеете даяния благие давать детям вашим, тем более Отец ваш Небесный даст блага просящим у Него. 12 Итак во всем, как хотите, чтобы с вами поступали люди, так поступайте и вы с ними, ибо в этом закон и пророки.

Он открывает тем, кто ищет,Сказав: "Кто ищет, тот найдёт;Стучите, двери отворятся;

Билет 6.

1)Матеріалізм(античность - Фалес Милетский, Левкипп, Демокрит, Эпикур и Лукреций Кар.Томаса Гоббса

просвещение Ж. Ламетри, П. Гольбах, Д. Дидро, Джон Толанд, Антони Коллинз, Давид Гартли и Джозеф Пристли)

(XIX век К. Маркс, Ф. Энгельс, Л. А. Фейербах, Д. Ф. Штраус, Я. Молешотт, К. Фогт, Л. Бюхнер, Э. Геккель, Е. Дюринг)

XXI века Барри Смит

Ідеалізм

в античной философии - Платон, Плотин, Прокл; в новое время -Г. В. Лейбниц,Ф. В. Шеллинг, Г. В. Ф. Гегель.Дж. Беркли, Д. Юма, раннего И. Г. Фихте (18 в.)

2) Які риси, поняття та прізвища належать Модерну, а які Постмодерну: а) ідея суспільного прогресу; б) світ - це гіпертекст; в) Г-В. Ф. Гегель; г) "все розумне - дійсне, а есе дійсне -розумне"; д)М. Фуко; є)людина-природнйй автомат; ж) людина - машина бажань; з)логоцентризм; і)екофемінізм; к)Р. Декарт; л) Платон; м) підвалиною усього сущого - є Єдине; н)Ж. Дельоз; о) підвалиною усього сущого — є Множинне; п) невизначеність; р) фрагмент; с) Абсолют.

Модерн	Постмодерн
в, г, є, л, м, с, а, к	б, д, н, з, ж, п, о, р,і

3) герменевтический круг — метафора, описывающая взаимообусловленность объяснения и интерпретации, с одной стороны, и понимания — с другой. Герменевтический круг является одним из основных понятий философии герменевтики. принцип цикла - Всё имеет свои циклы, в Библии этот принцип соответствует Альфа и Омега, Начало и Конец, Он есть до начала и после конца таких как мы люди можем себе представить учитывая бесконечности и разнотечности времён в его владениях.

Проблема герменевтического круга, сформулированная и, в принципе, решённая около двухсот лет тому назад немецким филологом и теологом Фридрихом Шлейермахером, может быть сформулирована следующим образом: нельзя понять любой фрагмент текста, не понимая текст в целом, но нельзя понять текст в целом, не понимая каждого его фрагмента - цикличность процесса понимания.

4 ) Перелічіть фактори, завдяки яким формується свідомість людини. Які з них є найбільш важливими, чому?

Факторы: - наличие разума - целенаправленная трудовая деятельност - социальная жизнь - роль речи(фундаментальное значение) – мышление

5) Наведіть приклади логічних доказів буття Бога та надайте їм власну оцінку.

Аргументы за и против существования Бога были предложены философами, теологами и учёными. В философской терминологии эти вопросы рассматриваются в рамках эпистемологии (теории познания) и онтологии (природы бытия). Эти рациональные доводы, в целом, противопоставляются религиозному иррационализму, согласно которому, познание Бога является неподдающимся логическому анализу Таинством.

Общепринятое доказательство существования Бога не сформулировано, так как нет общепринятого определения Бога. По той же причине нет и не может быть общепринятого доказательства несуществования Бога, но вполне могут быть доказательства несуществования отдельных богов с конкретными проверяемыми свойствами.

Космологический аргумент в пользу существования Бога: «Всё должно иметь причину. Первопричина всего есть Бог». В первоначальном виде оно восходит ещё к Аристотелю. Точнее было бы говорить не об одном космологическом доказательстве, а о нескольких. Наиболее известны космологические доказательства, принадлежащие Фоме Аквинскому.

Телеологический аргумент. Сократ и Платон в устройстве мира видели доказательство существования высшего разума. Сущность этого аргумента можно изложить так: “У каждой вещи есть свой создатель, у каждого дома есть свой архитектор, у каждой книги есть свой автор, у каждого человека есть свои родители: отец и мать. Пожалуйста, покажите мне такую вещь, которая сама собой образовалась?

Психологический аргумент. Основная мысль этого аргумента была высказана ещё блаженным Августином и развита Декартом. Существование Бога Рене Декарт выводит так: “Если я сомневаюсь, значит, я несовершенен. Но тогда откуда берётся мысль о том, что я несовершенен? Очевидно, что автор идеи, присутствующий во мне, не я сам, несовершенный и конечный, и никакое существо, также ограниченное. Тогда эта мысль должна происходить от другого более совершенного и бесконечного существа - Бога. Эта идея вложена Богом”.

Исторический аргумент: «Не известно ни одного народа без религии». Все известные нам народы (или почти все) имеют религию и, как говорят Цицерон и Аристотель, нет народа без веры в Бога.

Аргумент от обратного: «Если есть зло, должно быть добро».

Билет7.

1. 1) Антропологічний поворот у філософії здійснили:

б) софісти та Сократ;

2) «Коперніканський переворот» в гносеології здійснив:

б) І. Кант;

3) Внаслідок наукової революції XVII ст. на перший план вийшли:

б) природознавчі науки;

2. Знайдіть зайве: філософія життя, психоаналіз, екзистенціалізм, марксизм, персоналізм. Відповідь поясніть.

Зайве - марксизм, оскільки усі інші - філософські течії, що виникли у ХХ ст., тобто належать до некласичної філософії, а марксизм - до класичної.

3)Сформулюйте онтологічний доказ буття Бога, запропонований Ансельмом Кентерберійським. Наведіть контраргументи.

Найперший широковідомий виклад онтологічного доказу містить трактат А. Кентерберійського «Прослогіон», у якому йдеться про те, що Бог — це «буття в дійсності», це «дещо таке, величнішого від якого помислити неможливо». Але припустимо, що хтось заявляє, що Бога немає. Ця особа, пояснює Ансельм, «розуміє почуте, а те, що вона зрозуміла, залишається в її умі». З цього він робить висновок, що Бог знаходить собі місце навіть в умі такої людини, яка заперечує його існування. Однак Бог, за Ансельмом, існує не лише в умі, а й у дійсності, бо якби він існував лише в умі, то можна було б припустити, що в дійсності може бути й дещо величніше.

Чернець Гаунілон з Мармутьє, сучасник Ансельма Кентерберійського, побудував у книзі «На захист божевільного» своє спростування, схоже за логікою з онтологічним аргументом у формулюванні Ансельма. Його аргумент має наступний вигляд:

1. Припустимо, що якийсь острів в морі, повний багатств і задоволень, прекрасніше, ніж всі інші острови.

2. Якщо він існує в реальності, то він ще прекрасніший, ніж в уяві.

3. Якщо цього острова не існує, то можна уявити ще прекрасніший острів.

4. Отже, острів не існує.

Таким чином, Гаунілон, слідуючи логіці Ансельма, вивів з уявлення про існування острова абсурдне положення про існування цього острова в реальності. Відповідаючи на критику, Ансельм прокоментував висновки Гаунілона в наступному дусі: острів може бути лише прекрасніше за інші острови, але не абсолютно прекрасним; властивості абсолюту притаманні лише Богові.