ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………3

1. Розрахунок виробничої програми…………………………………………5

2. Розрахунок показників по праці та кадрам……………………………….7

2.1. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу………….7

2.2. Розрахунок фондів оплати праці…………………………………………12

2.3. Розрахунок загального фонду та середньомісячної заробітної плати…17

3. Технічний розвиток та організація виробництва……………………….18

4. Розрахунок собівартості продукції………………………………………23

4.1. Розрахунок матеріальних витрат…………………………………………26

5. Розрахунок прибутку і рентабельної продукції…………………………29

6. Розрахунок техніко-економічних показників роботи підприємства…..30

6.2. Розрахунок продуктивності праці………………………………………..33

6.3. Техніко-економічні показники…………………………………………...34

Висновки…………………………………………………………………..35 Література…………………………………………………………………36 Вступ

Сьогодні легка промисловість України це багатогалузевий комплекс, що включає більше 4,5 тис. підприємств і забезпечує близько 300 тис. робочих місць.

Своєрідну роль в економічній області грає легка промисловість. У складі галузі діють підприємство з виробництва швейних, трикотажних, гардинно-тюлевих виробів, тканин, пряжі, нетканих матеріалів, взуття, виробів художнього ткацтва, здійснюється первинна переробка льону й коноплі. За останнім часом завдяки послідовним ринковим перетворенням спостерігається стійка тенденція збільшення виробництва підприємствами легкої промисловості, відновляються раніше загублені позиції на внутрішньому ринку України, відбувається вихід провідних підприємств галузі на зовнішні ринки. Так само, як і харчова, легка промисловість має певні об'єктивні переваги перед іншими галузями і є досить перспективною й вигідною для інвестування.

В українській легкій промисловості існує біля ста підприємств середнього розміру, які недавно завершили реструктуризацію або ще перебувають у цій стадії.

По даним Держкомстату України, імпорт продукції легкої промисловості за 1-й квартал 2005 р. у порівнянні з 1-м кварталом 2004 р. виріс в 1,3 рази. По таких позиціях як виробу зі шкіри, імпорт виріс в 2,5 рази, одягу із трикотажу - в 3,7 рази, одягу з текстилю - в 3,5 рази, взуття - в 6,1 рази. Це дуже впливає на діяльність виробників, тому що в цьому випадку вони змушені працювати переважно по давальницьких схемах. По оцінках фахівців легкої промисловості частка давальницької сировини при виробництві взуття становить 50%, тканин - 65%, трикотажних виробів - 70%, швейних виробів - 90%. У теж час, як зізнаються деякі українські виробники, середня рентабельність роботи з давальницької схеми становить 5-10% , а рентабельність роботи на внутрішній ринок нижче 20% просто не буває. І хоча сьогодні українські споживачі більше відмінюються до західних брендів, тому що ті мають потужну збутову підтримку й добре спозиціоніровані, інтерес до товарів вітчизняного виробництва швидко росте. Якщо ще кілька років назад основним фактором при покупці була ціна, то зараз покупець усе більше звертає увагу на якість.

Легка промисловість у січні-травні 2006 г. порівняно з відповідним періодом попереднього року скорочення виробництва галузі склало 2,0% (торік зростання на 3,9%). Найбільше скорочення виробництва зафіксоване в текстильній промисловості й пошитті одягу (зниження на 6,3%). Разом з тим нарощують обсяги підприємства, видом діяльності яких є виробництво шкіри й взуття (за січень-травень 2005 г. приріст склав 16,5%). За січень-квітень 2006 г. кількість прибуткових підприємств галузі склало 54,1% (торік - 59,3%).

У січні 2007 р. у порівнянні із січнем 2006 р. нарощування виробництва продукції галузі склало 4,2% (торік - падіння на 3,8%).

І. Розрахунок виробничої програми.

План виробництва продукції є вихідним та головним розділом річного плану економічного та соціального розвитку підприємства та має собою завдання по обсягу, асортименту та якості продукції на визначений плановий період.

План виробництва пов’язаний із головною задачею - задоволенням потреб у товарах народного попиту. Розробка цього розділу плану на виробництвах швейної промисловості передбачає пошук можливостей найбільш повного задовільнення попиту населення на швейні вироби у необхідній кількості , необхідного асортименту та якості.

Виготовлення та поставка продукції підприємством має за своєю мету ритмічне виконання планів, завдань, угод, та зобов’язань по виробництву та поставкам продукції за обсягом, якості, асортименту у встановленні терміни та з оптимальним виробничим циклом.

Виробнича програма є базою для планових розрахунків по праці та заробітній платі, для визначення необхідної кількості матеріалів на плановий період та науково обґрунтованих планів по собівартості, прибутку та рентабельності.

Від виробничої програми залежить план допоміжних цехів, ступінь використання наявних виробничих потужностей.

План виробництва продукції містить наступні підрозділи:

• планування обсягів виробництва продукції у натуральному вираженні;

• планування виробництва у коштовному вираженні;

• планування підвищення якості продукції;

• баланс виробничих потужностей.

В нових умовах господарювання підвищується відповідальність підприємств за розробку планів виробництва товарів, їх асортименту та якості у відповідності з умовами торгівлі, які формуються з урахуванням оптових ярмарок, за випуск товарів, в тому числі для дітей, молоді за основними групами, необхідними для задовільнення потреб усіх статево літних груп населення з урахуванням сезонності та зміни попиту

Вихідними даними для розробки плану продукції є :

• перспективний план економічного та соціального розвитку підприємства;

• заходи по підвищенню ефективності виробництва та приросту виробничих потужностей;

• угоди про поставку продукції, данні від підприємств-споживачів цієї продукції та відомості про попит на неї;

• відомості про наявність нереалізованої продукції на початок та кінець планує мого періоду.

Підприємства самостійно визначають обсяг находження товарів, виходячи з укладених угод на поставку виробів, реалізують за своєю думкою зверх планову продукцію, особливе одні товари за узгодженими цінами з урахуванням споживацьких властивостей цих товарів та попиту на них, встановлюють за узгодженням із торгівельними підприємствами оптову та роздрібну ціни на особливо модні вироби та перші експериментальні зразки, самостійно використовують валютні кошти. Розрахунок кількості продукції, що виготовлено за рік проведено в таблиці 1.1.

ТАБЛИЦЯ 1.1 РОЗРАХУНОК ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ ЗА РІК

Асортимент	Потуж-нiсть потоку у змiну,од	Кiлькiсть змiн	Кiлькiсть потокiв	Кiлькiсть робочих днiв на рiк	Річний випуск продукцii тис.один.
Жіночий жакет

Асортимент продукції, що виготовлено, потужність потоку у зміну та кількість потоків визначається за даними технологічного розрахунку.

Річний випуск продукції по цеху (П річ.) визначається за формулою, тис.од.:

,

де Ппот.- кількість продукції, що виготовлено за зміну одним потоком, од.

Кзм. - кількість змін ( К зм. = 2 )

Кпот.- кількість потоків

Др. - кількість робочих днів у році