- •1.Місце і роль «Регіональної економіки» в системі економічних дисциплін.
- •2.Предмет і об’єкт дослідження «Регіональної економіки».
- •3. Понятійний апарат курсу, зміст основних економічних категорій, їх об’єктивний характер.
- •5.Актуальні проблеми і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •4.Методологічні основи науки «Регіональна економіка».
- •6.Сутність економічного закону і закономірності, їх об’єктивний характер.
- •7.Загальносистемні закономірності розміщення продуктивних сил і розвитку економічних регіонів.
- •8.Глобалізація і регіоналізація як світова закономірність розвитку економіки регіонів.
- •9.Національні особливості регіоналізації та глобалізації в Україні.
- •10. Основні принципи розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів.
- •11. Основні фактори та умови розміщення продуктивних сил, їх вплив на формування економіки регіонів.
- •13. Наукові методи дослідження розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку.
- •14.Сутність економічного регіону та об’єктивний характер його формування.
- •15.Основні районоутворюючі принципи та фактори.
- •16. Ієрархія економічних районів, їх основні типи.
- •17.Мережа економічних регіонів України.
- •18. Основні форми регіонального розвитку продуктивних сил в Україні.
- •19. Суть територіального поділу праці, його об’єктивний характер і види.
- •21. Міжнародний поділ праці, його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •22.Поняття, цілі та завдання Державної регіональної економічної політики України.
- •23.Основні принципи державної регіональної економічної політики України.
- •24.Специфіка проведення регіональної економічної політики в Україні.
- •25.Етапи та механізм реалізації державної регіональної політики та його складові.
- •26. Поняття, сутність та структура господарського комплексу України.
- •27. Структура виробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •28. Промисловий комплекс України, його структурні складові і форми територіальної організації.
- •29. Структура сільського господарства України.
- •30. Структура невиробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •31. Трудоресурсний потенціал – основа сталого розвитку України.
- •32. Демографічна ситуація і демоекономічне відтворення робочої сили.
- •33. Соціальна структура населення і трудовий потенціал України.
- •34. Форми зайнятості населення.
- •35. Формування регіональних ринків праці.
- •36. Розселення населення України.
- •37. Класифікація та економічне оцінювання природних ресурсів.
- •38. Сутність і принципи використання природно-ресурсного потенціалу території.
- •39. Мінеральні ресурси галузей промисловості, їх господарська оцінка.
- •40. Природні ресурси сільськогосподарського виробництва, їх господарська оцінка.
- •41. Природно-рекреаційні ресурси України.
- •42. Особливості формування і аналізу міжгалузевих комплексів.
- •44. Характеристика паливно-енергетичного комплексу.
- •45. Характеристика металургійного комплексу.
- •46. Характеристика машинобудівельного комплексу.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •47. Характеристика хіміко-лісового комплексу.
- •48. Характеристика агропромислового комплексу.
- •49. Характеристика будівельного комплексу.
- •50. Характеристика соціального комплексу.
- •51. Характеристика транспортного комплексу.
- •52. Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних регіонів в трансформаційному періоді.
- •62. Характеристика економічного розвитку Східного макрорегіону.
- •63. Характеристика економічного розвитку Західного макрорегіону.
- •64. Характеристика економічного розвитку Південного макрорегіону.
- •69. Зовнішньоекономічні зв’язки України – їх становлення в ринкових умовах.
- •70. Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
- •71. Експортний потенціал України.
- •72. Транзитний потенціал України та його використання.
19. Суть територіального поділу праці, його об’єктивний характер і види.
Територіальний поділ праці (ТПП) — це об'єктивний процес розвитку продуктивних сил, при якому відбувається відокремлення різних видів трудової діяльності, спеціалізація окремих виробничих одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності. Ця просторова форма поділу праці означає закріплення певних видів виробництва за територіями (районами, країнами).
ТПП є результатом просторового прояву загального економічного закону – суспільного поділу праці і є визначальним у просторовій організації господарства.
Він проявляється у господарській спеціалізації окремих частин території країни, територіальній локалізації певних видів виробничої діяльності та виробництва продукції і послуг згідно з їх конкурентними перевагами.
Спеціалізація території на виробництві тих чи інших видів продукції або послуг відбувається за наступних умов:
К-ть продукції, що вироб-ся є більшою, за необхідну для задоволення потреб
Вироб-во певної прод-ї на певній території є дешевшим, ніж в інших регіонах
Вироб-во продукції на даній терит повністю і надовго забезпечено ресурсами.
ТПП зумовлює спеціалізацію території на виробництві певних видів продукції та послуг. Він становить основу формування економічних районів і є найбільш інтегральним чинником їх утворення. ТПП – це об’єктивний процес виробничої спеціалізації економічних районів і обміну продукцією та послугами з іншими районами та країнами.
21. Міжнародний поділ праці, його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
Формування економіки країн світу тісно пов’язано з процесом розвитку міжнародно- територіального поділу праці та розширенням міжнародних економічних зв’язків. Тенденція до економічного об’єднання та розширення зовнішніх економічних зв’язків обумовлена об’єктивним процесом територіального поділу праці та необхідністю вирішення глобальних проблем, що постають перед людством.
Отже, міжнародний поділ праці полягає у спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів готової продукції, її частин, а також послуг і в подальшому товарному обміні ними на світових ринках.
Кожна країна концентрує виробництво певних видів продуктів або послуг для виробництва яких вона має найбільш сприятливі економічні та природні передумови: - потужний природно ресурсний потенціал; - вигідне екон-гео положення; - специфічні агрокліматичні умови; - попит на продукцію галузей спеціалізації на світовому ринку; - високий рівень конкурентноспроможної продукції.
Участь у міжнародному поділі праці стає необхідною передумовою нормального соц.-ек р-ку країни, інтернаціалізації її виробництва, підвищенню рівня його технології та якості продукції. Тільки цим шляхом У зможе інтегруватися в європейський і світовий ринок.сьогодні ні структура, ні обсяги експорту не відповідають стану У у світо господарських зв’язках.
В сучасних умовах жодна країна світу не може розвиватись без зовнішньоек зв’язків.
Міжнародні зв’язки – це система господарських зв’язків між економіками країн на основі поділу праці. Зовнішні економ зв’язки сприяють росту нац доходу, прискореному розвитку нт прогресу, підвищенню рівня життя населення.
Р-к ефективних зовнішньоекономічних зв’язків дасть змогу У швидше подолати глибоку ек кризу, сприятиме стабільному і швидкому р-ку ПС і зростанню на цій основі життєвого рівня її населення.