- •1.Місце і роль «Регіональної економіки» в системі економічних дисциплін.
- •2.Предмет і об’єкт дослідження «Регіональної економіки».
- •3. Понятійний апарат курсу, зміст основних економічних категорій, їх об’єктивний характер.
- •5.Актуальні проблеми і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •4.Методологічні основи науки «Регіональна економіка».
- •6.Сутність економічного закону і закономірності, їх об’єктивний характер.
- •7.Загальносистемні закономірності розміщення продуктивних сил і розвитку економічних регіонів.
- •8.Глобалізація і регіоналізація як світова закономірність розвитку економіки регіонів.
- •9.Національні особливості регіоналізації та глобалізації в Україні.
- •10. Основні принципи розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів.
- •11. Основні фактори та умови розміщення продуктивних сил, їх вплив на формування економіки регіонів.
- •13. Наукові методи дослідження розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку.
- •14.Сутність економічного регіону та об’єктивний характер його формування.
- •15.Основні районоутворюючі принципи та фактори.
- •16. Ієрархія економічних районів, їх основні типи.
- •17.Мережа економічних регіонів України.
- •18. Основні форми регіонального розвитку продуктивних сил в Україні.
- •19. Суть територіального поділу праці, його об’єктивний характер і види.
- •21. Міжнародний поділ праці, його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •22.Поняття, цілі та завдання Державної регіональної економічної політики України.
- •23.Основні принципи державної регіональної економічної політики України.
- •24.Специфіка проведення регіональної економічної політики в Україні.
- •25.Етапи та механізм реалізації державної регіональної політики та його складові.
- •26. Поняття, сутність та структура господарського комплексу України.
- •27. Структура виробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •28. Промисловий комплекс України, його структурні складові і форми територіальної організації.
- •29. Структура сільського господарства України.
- •30. Структура невиробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •31. Трудоресурсний потенціал – основа сталого розвитку України.
- •32. Демографічна ситуація і демоекономічне відтворення робочої сили.
- •33. Соціальна структура населення і трудовий потенціал України.
- •34. Форми зайнятості населення.
- •35. Формування регіональних ринків праці.
- •36. Розселення населення України.
- •37. Класифікація та економічне оцінювання природних ресурсів.
- •38. Сутність і принципи використання природно-ресурсного потенціалу території.
- •39. Мінеральні ресурси галузей промисловості, їх господарська оцінка.
- •40. Природні ресурси сільськогосподарського виробництва, їх господарська оцінка.
- •41. Природно-рекреаційні ресурси України.
- •42. Особливості формування і аналізу міжгалузевих комплексів.
- •44. Характеристика паливно-енергетичного комплексу.
- •45. Характеристика металургійного комплексу.
- •46. Характеристика машинобудівельного комплексу.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •47. Характеристика хіміко-лісового комплексу.
- •48. Характеристика агропромислового комплексу.
- •49. Характеристика будівельного комплексу.
- •50. Характеристика соціального комплексу.
- •51. Характеристика транспортного комплексу.
- •52. Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних регіонів в трансформаційному періоді.
- •62. Характеристика економічного розвитку Східного макрорегіону.
- •63. Характеристика економічного розвитку Західного макрорегіону.
- •64. Характеристика економічного розвитку Південного макрорегіону.
- •69. Зовнішньоекономічні зв’язки України – їх становлення в ринкових умовах.
- •70. Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
- •71. Експортний потенціал України.
- •72. Транзитний потенціал України та його використання.
13. Наукові методи дослідження розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку.
У наукових дослідженях т/о і розміщення ПС використовується наступні методи:
1) Системний аналіз. Можна порівнювати різні варіанти роз-в’яз проблем удосконал розміщ в-ва і вибирати для практичн викор кращі. Дає змогу розгляд кожну велику екон проблему як особливу сис-му взаємодії з іншими.
2) Економічні методи використов у проектних розробках, при обгрунтуванні розміщ ПС. Нескладні балансові розрахунки вир-ва і споживання продукції в районах належать до набли-жених методів, які називають традиційними. Складні балан-сові розрахунки на ЕОМ належ до точних або нових методів.
3) Балансовий метод. У предпланових дослідженнях викор сис-ма матер, фінанс ат інших балансів. Розробл баланси труд. ресурсів, грошових доходів і видатків насел, територ баланси потужностей буд оргнізацій, баланси місцевих буд. матеріа-лів, виробів металообробної пром-ті та ін. Баланси є звітні та планові.
4) Техніко-еономічні розрахунки застосов на проектній стадії обгрунтув розміщ під-в і територ розвитку вир-ва. Порівняльну ефективність різних варіантів районного розміщення під-в і комплексів визначають на основі розрахунку поточних (собі-вартості) і порівняння одноразових (капітальних) витрат. При виборі місць розміщення враховуються показнки матеріало-, енерго-, фондо- та трудомісткості продукції. Особливу роль відіграють показники водомісткості й транспортабельності продукції.
5) При визначенні ефективності функціонування гос-ва під-ва використовують систему вартісних показників: валову та товарну продукцію, чисельність працівників, продуктивність праці, вартість онсовних виробничих фондів, матеріальні вит-рати та капітльні вкладення.
6) Аналіз територіальної організації вир-ва передбачає використання економіко-статистичних методів. З-поміж них найпоширенішими є обчислення індексів і середніх величин, кореляційний аналіз, групування та графоаналітичний метод.
7) Порівняльний спосіб вивчення економічних і економіко-географічних явищ, їх конкретизція та генералізація.
8) Картографічний метод. Економічне картування є наочним і конкретним інструментом при дослідженні території, аналізі особливостей розміщення і взаємозв’язку предметів та явищ. Особливе значення має вимірювання економічних відстаней (за ізолініями тарифів на перевезення пасажирів і вантажів), густоти населення.
9) Економіко-математичний метод – формалізований опис економічних явищ і процесів у вигляді відповідних моделей – ситем математичних рівнянь. Найчастіше використовують 2 види економ.- математ. моделей: балансові та оптимізаційні.
14.Сутність економічного регіону та об’єктивний характер його формування.
Основой формирования экономических районов является территориальное разделение труда, что предопределяет производственную специализацию отдельных территорий и развитие межрайонной кооперации. Объективными условиями выделения и развития экономических районов выступают имеющиеся природные ресурсы, особенности экономико-географического положения территории, численность населения, производственный потенциал, уровень хозяйственного освоения территории. Сам процесс экономического районирования представляет собой целесообразен, научно обоснованное разделение страны на экономические районы.
крупные экономические районы - это специализированные территориальные части народного хозяйства страны, взаимосвязаны между собой постоянным обменом произведенной в них продукции и другими экономическими отношениями. Экономический район - это форма территориальной организации народного хозяйства, что образуется на основе общественного территориального разделения труда, возникновения и формирования районных территориальных производственных комплексов.