
- •1.Місце і роль «Регіональної економіки» в системі економічних дисциплін.
- •2.Предмет і об’єкт дослідження «Регіональної економіки».
- •3. Понятійний апарат курсу, зміст основних економічних категорій, їх об’єктивний характер.
- •5.Актуальні проблеми і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •4.Методологічні основи науки «Регіональна економіка».
- •6.Сутність економічного закону і закономірності, їх об’єктивний характер.
- •7.Загальносистемні закономірності розміщення продуктивних сил і розвитку економічних регіонів.
- •8.Глобалізація і регіоналізація як світова закономірність розвитку економіки регіонів.
- •9.Національні особливості регіоналізації та глобалізації в Україні.
- •10. Основні принципи розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів.
- •11. Основні фактори та умови розміщення продуктивних сил, їх вплив на формування економіки регіонів.
- •13. Наукові методи дослідження розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку.
- •14.Сутність економічного регіону та об’єктивний характер його формування.
- •15.Основні районоутворюючі принципи та фактори.
- •16. Ієрархія економічних районів, їх основні типи.
- •17.Мережа економічних регіонів України.
- •18. Основні форми регіонального розвитку продуктивних сил в Україні.
- •19. Суть територіального поділу праці, його об’єктивний характер і види.
- •21. Міжнародний поділ праці, його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •22.Поняття, цілі та завдання Державної регіональної економічної політики України.
- •23.Основні принципи державної регіональної економічної політики України.
- •24.Специфіка проведення регіональної економічної політики в Україні.
- •25.Етапи та механізм реалізації державної регіональної політики та його складові.
- •26. Поняття, сутність та структура господарського комплексу України.
- •27. Структура виробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •28. Промисловий комплекс України, його структурні складові і форми територіальної організації.
- •29. Структура сільського господарства України.
- •30. Структура невиробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •31. Трудоресурсний потенціал – основа сталого розвитку України.
- •32. Демографічна ситуація і демоекономічне відтворення робочої сили.
- •33. Соціальна структура населення і трудовий потенціал України.
- •34. Форми зайнятості населення.
- •35. Формування регіональних ринків праці.
- •36. Розселення населення України.
- •37. Класифікація та економічне оцінювання природних ресурсів.
- •38. Сутність і принципи використання природно-ресурсного потенціалу території.
- •39. Мінеральні ресурси галузей промисловості, їх господарська оцінка.
- •40. Природні ресурси сільськогосподарського виробництва, їх господарська оцінка.
- •41. Природно-рекреаційні ресурси України.
- •42. Особливості формування і аналізу міжгалузевих комплексів.
- •44. Характеристика паливно-енергетичного комплексу.
- •45. Характеристика металургійного комплексу.
- •46. Характеристика машинобудівельного комплексу.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •47. Характеристика хіміко-лісового комплексу.
- •48. Характеристика агропромислового комплексу.
- •49. Характеристика будівельного комплексу.
- •50. Характеристика соціального комплексу.
- •51. Характеристика транспортного комплексу.
- •52. Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних регіонів в трансформаційному періоді.
- •62. Характеристика економічного розвитку Східного макрорегіону.
- •63. Характеристика економічного розвитку Західного макрорегіону.
- •64. Характеристика економічного розвитку Південного макрорегіону.
- •69. Зовнішньоекономічні зв’язки України – їх становлення в ринкових умовах.
- •70. Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
- •71. Експортний потенціал України.
- •72. Транзитний потенціал України та його використання.
46. Характеристика машинобудівельного комплексу.
Машинобудівельний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення .
Маш-ня – важлива галузь пр-сті розвинутих кр світу. Воно значною мірою визначає не лише галузеву стр-ру пр-сті, а й її розміщення Велике зн-ня маш-ня в н/г-му комплексі визначається тим, що воно виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби в-ва, так і для галузей, які виробляють предмети споживання, а також самі предмети споживання. Крім того, маш-ня виробляє різноманітне устаткування для буді-ва, транспорту, звязку, торгівлі, спеобладнання для невиробничих галузей, а також пр-цію оборонного призначення. Маш-ня має багатогалузеву стр-ру і хар-ся створенням спеціалізованих заводів і галузей. На основі технологічних процесів, металомісткості і зн-ня в н/г галузі машня класифікуються таким чином: важке, загальне, середнє маш-ня; в-во точних механізмів; в-во приладів та інструментів; в-во металевих виробів та заготовок; ремонт машин і устаткування. Маш-ня Укр представлено практично усіма галузями (крім годинникової), але далеко не всіма підгалузями. Машинобудівний комплекс – це сукупність галузей пр-сті, що виробляють машини й устаткування для всіх ланок н/г. У сучасному житті немає жодної галузі, де б не використовувалися вироби маш-ня.
До машинобудування входять такі галузі:
Сільськогосподарське машинобудування; тракторобудування; Приладобудування;
Електротехнічне машинобудування; Автомобілебудування ; Хімічне і нафтохімічне;
Верстатобудування та інструментальне машинобудування; Машинобудування для легкої та харчової промисловості; виробництво побутових машин; Будівельно-дорожне та комунальне машинобудування; Гірничо-шахтне і гірничо-рудне машинобудування.
Основні принципи і фактри розвитку і розміщення галузей машинобудування.
Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють сировинний, споживчий і трудоресурсний чинники. Зокрема, сировинний фактор є одним з провідних, оскільки виробництво усіх видів машинобудування тісно пов’язане з використанням металу. В цілому сировинний чинник визначальний вплив чинить на розміщення найбільш металомістких галузей, зокрема виробництва вантажних вагонів і цистерн, тепловозів, тракторів, продукції важкого машинобудування.
Вагомий вплив на розміщення підприємств, що виробляють великогабаритні, об’ємні, часто з великою вагою машини, справляє споживчий чинник. Це виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловості, а також металургійного комплексу, нафто-, газовидобувної та вугільної промисловості. Виключно на споживача орієнтуються морське і річкове суднобудування, яке розміщується у морських та річкових портах. Більшість галузей машинобудування вирізняється високою трудомісткістю, високим рівнем кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників. Таким чином розміщуються галузі точного наукомісткого машинобудування, зокрема верстато- і приладобудування, електронного, електротехнічного та деяких інших підгалузей.
Вплив названих чинників необхідно розглядати у їх сукупності, тому що деякі галузі машинобудування одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача, і на трудові ресурси. Розвинута транспортна система регіону є передумовою спеціалізації і кооперування машинобудівних підприємств.
Сучасний стан розвитку та особливості розміщення машинобудування в Україні.
Важке машинобудування включає виробництва металургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Переважна більшість підприємств важкого машинобудування розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних р-х, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції. Найбільші центри: Краматорськ, в якому діють два заводи: Старо-Краматорський і Ново-Краматорський. Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані у Львові (завод “Автонавантажувач”), а також у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші (Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл.), Слов’янську. Найбільшим центром енергетичного машинобудування є Харків, в якому розташовані заводи: “Електроважмаш”, турбінний ім. С.М.Кірова, “Електромашина” та електромеханічний (ХЕМЗ). Найбільшим гігантом галузі є турбінний завод ім. С.М. Кірова, який випускає устаткування для всіх видів електростанцій. Його продукція не лише використовується в Україні, а й поступає на експорт. Базовою галуззю машинобудування є верстатобудування. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ. Іншими центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстатобудівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир (верстатів-автоматів). Заводи неметаломісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Лубнах, Корсунь-Шевченківському. У структурі загального машинобудування провідне місце займають транспортне і с/г машинобудування, вир-во промислового технологічного та будівельного обладнання. Підприємства названих галузей орієнтуються у своєму розміщенні в основному на споживача готової продукції, а також на наявність металу.
Основні центри морського суднобудування є Миколаїв, Херсон. У Керчі випускають танкери, у Києві — морські траулери. Судноремонт і виробництво невеликих морських суден є в Одесі, Іллічівську та Маріуполі. В Севастополі виробляють морські крани. Річкове суднобудування розвинуте в Херсоні та в Києві. Автомобілебудування — це відносно молода галузь машинобудування України. Автозаводи України випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запоріжжя) автомобілі.
В Україні добре розвинуте виробництво обладнання для різних галузей народного господарства. Зокрема, обладнання для хімічної промисловості виробляють у Києві, Сумах, Полтаві, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Павлограді, Фастові, Львові, Дрогобичі, Горлівці, Костянтинівці. Центрами виробництва обладнання для харчової промисловості є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь, Миколаїв, Херсон, Кіровоград.
Галузі точного машинобудування відзначаються мінімальною металомісткістю й зорієнтовані на райони високої технічної культури, наявність науково-дослідної бази і висококваліфікованих кадрів. Найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості (виробництво автоматичних систем управління, обчислювальної техніки, радіоапаратури) є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Львів, Вінниця, Чернівці; радіоелектроніки — Львів (телевізори, магнітофони і кінескопи), Київ, Сімферополь, Сміла (телевізори), Суми (електронні мікроскопи), Одеса (кіноапаратура). Виробництво приладів та інструментів має експортноутворююче значення.
Сільськогосподарське машинобудування України, галузева структура і особливості роз-міщення.
С\г м\б розміщене в районах виробництва готової продукції, а його географія відбиває зональну спеціалізацію с\г. В У. збу-довано заводи з виробництва с\г машин, великі спеціалізовані під-ва для виготовлення сівалок, плугів, культиваторів, наван-тажувачів, причепів, машин і обладнання для тв-ва та кормо-виробництва.Так,найбільшими центрами сільськогосподарсь-кого м\б є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Кіро-воград (сівалки), Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбай-ни), Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (зернові і кукурудзозбиральні комбайни), Одеса (тракторні плуги). Заво-ди з випуску різних сільськогосподарських машин і запасних частин є в Києві, Миколаєві, Первомайську (Миколаївська обл), Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Чернівцях, Доне-цьку, Луганську, Житомирі, Коломиї, Кременчуці, Умані, Ко-нотопі. Тракторобудування як галузь середнього машинобу-дування в своєму розміщенні орієнтується на споживача. Най-важливішим центром тракторобудування є Харків, де діють заводи тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобуді-вний. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, трак-торні агрегати — у Вінниці. Ряд великих підприємств для ви-робництва деталей і запасних частин для тракторів працює у Сімферополі, Кременчуці, Чугуєві, Києві, Білій Церкві, Луга-нську, Одесі.
Транспортне машинобудування України, його значен-ня, галузева структура і особливості розміщення.
Підприємства цієї галузі орієнтуються у своєму розм-ні на споживача готової продукції, а також на наявність металу. Локомотивобудування прив'язане до джерел си-ровини. Тепловози виробляють у Луганську на базі паровозо-будування і в Харкові на заводі транспортного машинобуду-вання. Промислові електровози випускають у Дніпропетров-ську. У Києві, Львові, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, За-поріжжі, Конотопі й Дружківці є заводи для ремонту тепло-возів. Залізничні вагони виробляють у Кременчуці й Дніпро-дзержинську, великовантажні вагони — у Стаханові (Луган-ська обл.). У Маріуполі налагоджено виробництво металевих вагонів-цистерн. Найбільші вагоноремонтні заводи розміщені в Києві, Харкові, Одесі, Львові й Конотопі.Складна галузева структура суднобудування, специфічна технологія будівниц-тва суден. Так, суднобудування — це будівництво й ремонт суден, а також суднове машинобудування. Суднобудування поділяють на морське й річкове, а його географія збігається з морським узбережжям і внутрішніми водними шляхами. Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різно-манітні океанські і морські судна — танкери й суховантажні дизельелектроходи. Два суднобудівних заводи у Херсоні ви-пускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портові крани. У Києві випускають морські траулери. Суднобудування і судноремонт розвинені в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Керчі та Маріуполі. Річкове судно-будування розвинене в Києві, де будують пасажирські і букси-рні судна, траулери, рефрижератори. Херсонський завод річ-кового суднобудування випускає катери, теплоходи, земсна-ряди, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонт є в Запоріжжі, Ізмаїлі, Вилкові (на Дунаї). Автозаводи Укр випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запоріжжя) автомобілі. В Луцьку налагоджено вир-во легкових автомобілів для сільської місцевості. Львівський автобусний завод (ЛАЗ) є найбільшим в СНД. Авт пром-ть кооперується із заводами, які випускають двигуни, окремі вузли і агрегати автомобілів (Мелітополь, Полтава, Херсон, Чернігів, Синельникове, Кременчук), електрообладнання (Херсон,Сутиска Віннницької обл), запасні частини (Чернігів). Центрами авіаційної пром-ті є Київ (Кіївський авіазавод ім. Антонова) і Харків, найбільші наукові і промислові центри Укр. Тут виробляють пасажирські і транспортні літаки. Вир-во тролейбусів зосереджено у Києві і Дніпропетровську. Виробляють також мотоцикли (Київ), мопеди (Львів), велосипеди (Харків, Чернігів).
Верстато- та приладобудування України, його значення, принципи розміщення, основні центри.
Верстатобудування орієнтується на р-ни і центри з розвиненим машинобудуванням, науково-дослідною і конст-рукторською базою. Виробництво верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі. Проте галузь слід розширювати за рахунок верстатів з числовим програмним управлінням, вер-статів-автоматів, шліфувальних, фрезерних і прецизійних. В-во приладів, точних машин, інструментів і механізмів ор-ієнтується тільки на райони високої технічної культури. Галузь відзначається мінімальною металомісткістю. Більшість підприємств займається складанням виробів з деталей, що надходять з різних регіонів України та із-за її меж за коопе-рацією. Найбільшими центрами виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь; електронно-обчислюваль-них машин — Київ, приладобудування та інструментів — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частину приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України, вивозять за її межі. У перспективі необхідно розширити асортимент продукції маинобудування, інтенсифікувати процеси оновлення машинобудівної прод-укції й технічного переоснащення галузей промисловості. Чільне місце має належати створенню високоефективних машин і їх систем для всіх галузей і сфер господарства. Ро-звиток приладобудування повинен бути зумовлений тим, що потреби України в основних видах продукції галузі задоволь-няються неповністю. Необхідно розвивати ряд нових маши-нобудівних галузей і виробництв, нових видів машин, устат-кування, приладів і апаратів, роботів і магнітогідродинаміч-ного генераторобудування, виробництва швидкісної електро-нно-обчислювальної техніки нових поколінь, електрофізич-них і електротехнічних засобів обробки металу та матеріалів, виробництва систем зв'язку, нових засобів управління, авто-матизації тощо.
Важке та енергетичне машинобудування України, його значення, принципи розміщення та основні центри.
Важке машинобудування об'єднує в-во металургійного, гі-рничо-шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього характерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність проду-кції. Як правило, у важкому машинобудуванні більше підпр-иємств повного циклу (заготовка, обробка, складання), які ви-пускають продукцію невеликими серіями і навіть індивідуаль-ного призначення.Виробництво металургійного устаткування майже повністю (95,5 %) зосереджене в Донецькому і Придні-провському економічних районах. Найбільше під-во Ново-Краматорський машинобудівний завод, який випускає коваль-сько-пресове, металургійне устаткування, прокатні листові стани неперервної дії, металорізальні верстати для, Дебальців-ський машинобудівний завод,Старо-Краматорський, Кадіївсь-кий ливарно-механічний завод -устаткування для металурій-ної про иємством підйом-но-транспортного машинобудування України для випуску різ-них типів автонавантажувачів є львівський завод "Автонван-тажувач".Однією з найголовніших галузей важкого машино-будування є енергетична, яка спеціалізується на виробництві парових гідравлічних турбін, генераторів, котлів і потужних дизельних моторів, устаткування для атомних електростанцій, електроапаратури й кабелю.Центром енергетичного машино-будування є Харків. Його підприємства — турбінний завод ім. С. М. Кірова, завод "Електроваж-маш", електромеханічний (ХЕМЗ) і "Електромашина" — випускають понад 40 % проду-кції енергетичного машинобудування України. Турбінний за-вод випускає потужні турбіни для теплових, атомних і гідрое-лектричних станцій. На заводах Харкова виробляють також устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народ-ного господарства.Також Запоріжжя, Київ, Дніпропетровськ, Мелітополь,Львів,Тернопіл,Полтава, Нова Каховка. Центрами енергетичного дизелебудування є Токмак (Запорізька обл.), Первомайськ (Миколаївська обл.), Борислав (Херсонська обл.). Кабельне виробництво організоване у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку. Електроізоляційні матеріали виробляють у Луганську, Слов'янську, Львові, Первомайську. Найважливі-шими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового обладнання є Краматорськ, Харків, Дніпропетров-ськ, Кривий Ріг, Марганець.