
- •1.Місце і роль «Регіональної економіки» в системі економічних дисциплін.
- •2.Предмет і об’єкт дослідження «Регіональної економіки».
- •3. Понятійний апарат курсу, зміст основних економічних категорій, їх об’єктивний характер.
- •5.Актуальні проблеми і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •4.Методологічні основи науки «Регіональна економіка».
- •6.Сутність економічного закону і закономірності, їх об’єктивний характер.
- •7.Загальносистемні закономірності розміщення продуктивних сил і розвитку економічних регіонів.
- •8.Глобалізація і регіоналізація як світова закономірність розвитку економіки регіонів.
- •9.Національні особливості регіоналізації та глобалізації в Україні.
- •10. Основні принципи розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів.
- •11. Основні фактори та умови розміщення продуктивних сил, їх вплив на формування економіки регіонів.
- •13. Наукові методи дослідження розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку.
- •14.Сутність економічного регіону та об’єктивний характер його формування.
- •15.Основні районоутворюючі принципи та фактори.
- •16. Ієрархія економічних районів, їх основні типи.
- •17.Мережа економічних регіонів України.
- •18. Основні форми регіонального розвитку продуктивних сил в Україні.
- •19. Суть територіального поділу праці, його об’єктивний характер і види.
- •21. Міжнародний поділ праці, його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •22.Поняття, цілі та завдання Державної регіональної економічної політики України.
- •23.Основні принципи державної регіональної економічної політики України.
- •24.Специфіка проведення регіональної економічної політики в Україні.
- •25.Етапи та механізм реалізації державної регіональної політики та його складові.
- •26. Поняття, сутність та структура господарського комплексу України.
- •27. Структура виробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •28. Промисловий комплекс України, його структурні складові і форми територіальної організації.
- •29. Структура сільського господарства України.
- •30. Структура невиробничої сфери, її роль в господарському комплексі.
- •31. Трудоресурсний потенціал – основа сталого розвитку України.
- •32. Демографічна ситуація і демоекономічне відтворення робочої сили.
- •33. Соціальна структура населення і трудовий потенціал України.
- •34. Форми зайнятості населення.
- •35. Формування регіональних ринків праці.
- •36. Розселення населення України.
- •37. Класифікація та економічне оцінювання природних ресурсів.
- •38. Сутність і принципи використання природно-ресурсного потенціалу території.
- •39. Мінеральні ресурси галузей промисловості, їх господарська оцінка.
- •40. Природні ресурси сільськогосподарського виробництва, їх господарська оцінка.
- •41. Природно-рекреаційні ресурси України.
- •42. Особливості формування і аналізу міжгалузевих комплексів.
- •44. Характеристика паливно-енергетичного комплексу.
- •45. Характеристика металургійного комплексу.
- •46. Характеристика машинобудівельного комплексу.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •47. Характеристика хіміко-лісового комплексу.
- •48. Характеристика агропромислового комплексу.
- •49. Характеристика будівельного комплексу.
- •50. Характеристика соціального комплексу.
- •51. Характеристика транспортного комплексу.
- •52. Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних регіонів в трансформаційному періоді.
- •62. Характеристика економічного розвитку Східного макрорегіону.
- •63. Характеристика економічного розвитку Західного макрорегіону.
- •64. Характеристика економічного розвитку Південного макрорегіону.
- •69. Зовнішньоекономічні зв’язки України – їх становлення в ринкових умовах.
- •70. Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
- •71. Експортний потенціал України.
- •72. Транзитний потенціал України та його використання.
36. Розселення населення України.
Нас-ня або народонас-ня – це сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (світ, материки, країни, міста, села та ін.). Укр за чис нас-ня є однією з великих держав Європи. На поч 1998р за чис жителів вона була на 7 місці після ФРН,Росії, Великобританії, Італії, Туреччини і Франції. Чис нас-ня Укр складає нині більше ніж 50 млн чол. Згідно з даними переписів нас-ня по Росії і колишньому СРСР чис нас Укр становила (в суч кордонах): у 1897 – 28,4 млн чол., 1926-29,5б 1939-40,53 1959-41,9, 1970-47,1 1979-49,8, 1989 – 51,7млн чол. Як бачимо, чис нас Укр за великий період часу постійно зростала. Тільки за пер 1959-1998рр загальний приріст нас Укр перевищував 8 млн чол. Слід відмітити, що середньорічний приріст нас-ня був дуже нестабільним, а кількісні параметри його щороку змінюалися. Але загальною тенденцією було щорічне його зменшення. Починаючи з 1993р. і по нинішній час чис нас Укр щорічно зменшується Укр належить до держав з високою щільністю нас-ня. На поч 1999р в цілому по країні густота нас-ня становила майже 83 чол. на 1 кв км. Найменші щільність нас характерна для Укр-го Полісся та півдня республіки. Тут воно становить менше ніж 60 чол на 1 кв км. Зазначені особливості розміщення нас в Укр є значною мірою рез-м регіональних особливостей динаміки його чис-ті, що склалася в рез відмінностей прир руху та міграційних процесів. Статево-вікова стр-ра нас-ня є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливі зміни динаміки чис-ті нас-ня в майбутньому. За даними останнього перепису нас-ня, українці становили понад 70% усіх жителів Укр. Крім того, значна чис українців проживає в близькому та далекому зарубіжжі. Поряд з українцями на тер Укр проживає понад 100 національностей. Серед них найб частку становлять росіяни – понад 20% всього нас країни. Друге місце за чис після росіян займають жителі єврейської національності, чисельність яких постійно зменшується, і нині вони становлять близько 1% нас-ня Укр проти 2,0% у 1959році. На тер Укр проживає значна чис нас з прилеглих до країни держав. Це, білоруси, чис яких перевищує 400 тис чол, молдавани(майже 300 тис чол), болгари (близько 250 тис чол), угорці (150 тис чол), румуни (100 тис чол), поляки (250 тис чол). Крім цих національностей, в Укр проживають греки, татари, вірмени, цигани, німці, гагаузи та ін.
Для характеристики розміщення населення використовують поняття “розселення” Розселення є міським та сільським. Осноовними чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності і напрямів є соц.-екном.розвиток та РПС), природні та демографічні.На території У. Чітко виділяється дія трьох чин-ників, що впливають на розміщення населення, в тому числі міського. Найважливішим є соц. економ. чинник, тобто РПС, що впливає на виникнення міст і значний приплив сільського наслення до них.Міське насел. 3 1913 до 1994 зросло у 5,2 раза, а сільське зменш. в 1,7 рази. Зараз – 445 міст і селищ міського типу. Містом вважають нас. пункт, що викон. пром, транспортні, куль-турно-торгові та адмін ф-ії, а насел. склад переважно з робіт-ників, службовців та їхніх сімей. Міста є економічні (промис-лові, трансп, торг-розподільні) та неекономічні (адмін, культу-рн, рекреаційні). Найбільше міст в Донецькій (51), Луганській (37), Київській (25). Найменше їх у Миколаївській та Херсон-ській (по 9).
СМТ – проміжна ланка між містом і селом. Розміщ. навколо підприємств, курортів, залізн. вузлів і мають 2 та більше тис. мешканців.
За к-тю насел. міста поділяють на:
а) малі (до 50 тис.) – 1247. Сюди вход й смт.;
б) середні (50-100 тис.) – 55;
в) великі (100-500 тис.) – 40;
г) дуже великі (до 1 млн.) – 6;
д) міста-мільйонери (Киів, Харків, Дніпропетровськ, До-нецьк, Одеса).
Внаслідок "росту" великих міст утворюються міські агло-мерації – зосередження функціонально пов’язаних між собою міських поселень, що концентрують у собі потужний вироб-ничий, культурний, освітній і торговий потенціал. Всього 19 агломерацій. Сер. вік міськ насел. менше сільського.
Села відрізн за кількістю жителів і за принципами розміщ. В Поліссі невеликі села (до 500-700 чол.) розташ на підвищеннях, в Лісостепу села більші (1000-1500 чол.), в Степу - найбільші села (до 3000 чол.) і розміщ, біля води. В гірсь-ких районах села невеликі і розміщ на схилах та в гірських долинах.