- •1 Предмет і проблематика мовознавства.
- •2 Місце мовознавства в системі наук
- •3 Природа, сутність, функції мови
- •4 Мова і мислення
- •5 Мова і суспільство
- •6 Мова і мовлення
- •7 Звуки мовлення. 3 аспекти вивчення.
- •8 Мовленєвий апарат та його робота
- •9 Принципи класифікації голосних звуків
- •10 Принципи класифікації приголосних звуків
- •11 Поняття фонеми, диференційні ознаки фонем.
- •12 Зміни звуків в мовленні
- •13 Фонетичні засоби та їх функції
- •14 Фонетичне членування мовленнєвого потоку
- •15 Різновиди письма
- •16 Принципи орфографії
- •18 Лексичне значення
- •19 21 Полісемія і омонімія
- •20 Сінонімія і антонімія
- •22 Фразеологічні одиниці та їхні класи
- •23 Основні типи словників
19 21 Полісемія і омонімія
Полісемія - наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних
контекстів. Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ПОДІБНІСТЮ називається метафоричним (головка маку, головка капусти). ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ФУНКЦІЄЮ — перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. (годинник – пісочний, механічний…) ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА СУМІЖНІСТЮ називається метонімічним. Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах),
часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору). Моделі метонімічного перенесення:
1) форма (вмістище) — зміст (цікава книжка, випив дві чашки):
2) матеріал — виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку);
3) місце — жителі цього місця, пов'язані з ним історичні події (все село у полі, герої Крутів);
4) місце — виріб із цього місця (мадера, панама, бостон);
5) дія — її результат (зупинка трамвая, рос. печенье);
6) знаряддя — продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре сатиричне перо);
7) ім'я — суспільне становище (Цезар — цісар, кесар, цар);
6) ім'я — виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе)
Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки (у стаді сто голів, в сім'ї п'ять ротів). Таке перенесення називають синекдохою. Розширення і звуження значення слів (балик, пиво, стріляти, кожа). Переносне значення слова треба відрізняти від пере-
носного вживання, або оказіонального значення, тобто випадкового (дівчина - кізочка).
ОМОНІМИ - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асо-
ціативних зв'язків.(билина і билина). Повні ОМОНІМИ мають абсолютний збіг форм при їх змі-
нюванні (ключ) НЕПОВНІ ОМОНІМИ збігаються не в усіх формах (образ). За походженням омоніми поділяють на ГОМОГЕННІ (етимологічні)(омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два) (nail) та ГЕТЕРОГЕННІ(омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів)(ключ). Омоформи - слова, в яких збігаються тільки окремі форми. Омофони - слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням. Омографи - слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному. Міжмовні омоніми — слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму, але різняться значенням(луна, уродливый, булка).
20 Сінонімія і антонімія
Синоніми - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються.Абсолютні (мовознавство і лінгвістика) та часткові: семантичні або ідеографічні (страх і жах), стилістичні або емоційно-експресивні (їсти і жерти), семантико-стилістичні (іти і плестись). У синонімічному ряду є домінантне слово, семантично найбільш просте. АНТОНІМИ - різні за звучанням
слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. КОНТРАРНІ АНТОНІМИ виражають якісну протиставленість і утворюють градуальні опозиції. Між ними є проміжний член.(молодий старий), КОМПЛЕМЕНТАРНІ АНТОНІМИ доповнюють один одного до родового і є гранич-
ними за своїм характером. У них нема середнього члена. КОНТРАДИКТОРНІ АНТОНІМИ один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності, ВЕКТОРНІ АНТОНІМИ виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей (піднімати опускати). Антоніми бувають різнокореневими і однокореневими. Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія, за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення (позичати, напевно).
