Розділ 5. Україна в міжнародних економічних відносинах

Підприємницькі вкладення поділяються на прямі та портфельні інвестиції. Прямі інвестиції передбачають, що експортер капіталу є повним власником підприємства або володіє контрольним пакетом його акцій, за портфельних інвестицій придбані експортером акції не забезпечують повного контролю над підприємством.

Проблеми, які гальмують надходження іноземних інвестицій:

• Нестабільність ділового середовища для ділової активності

• Невизначеність з правами власності

• Нестабільність податкового законодавства

• Велика кількість податків

• Невідповідність українського законодавства міжнародним стандартам і нормам

• Недосконале корпоративне управління

• Особливості земельного законодавства, що майже виключають можливість інвестування в С/Г

• Нерозвинута інфраструктура бізнесу

• Відсутність швидкісного транспортного сполучення з усіма промисловими та сировинними центрами

• Неефективна судова система

Україна має такі цілі державної політики:

• Зниження енергозалежності

• Підвищення енергоефективності

• Розвиток інфраструктури

Членство України у міжнародних організаціях:

ООН. Україна була серед членів-засновників ООН в 1945р.

Міжнародні фінансові організації. Після здобуття незалежності у 1992-1994 роках Україна стала членом таких організацій як МВФ, МБРР, Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ), Міжнародна фінансова корпорація(МФК), Міжнародна асоціація розвитку(МАР), Чорноморський банк торгівлі та розвитку(ЧБТР) і ЄБРР. Це сприяло доступу до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах.

СОТ. Серед глобальних організацій, до яких Україна тривалий час прагнула увійти, є Світова організація торгівлі. СОТ – це 156 країн, на які припадає 95% світового торговельного обороту. Усі сусіди України (крім Білорусі і Росії) вже є членами СОТ. На країни-члени СОТ припадає близько 70% українського експорту. Вступ до СОТ – дуже важливий крок для України, що створює додатковий потенціал для зростання української економіки і добробуту громадян України. В 2008 році вхід.

СНД створена 8 грудня 1991 року як господарський, політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України. 21 грудня на умовах Алма-Атинської угоди приєднались ще вісім колишніх республік СРСР (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан). 23 жовтня 1993 року до СНД приєдналася Грузія. 26 серпня 2005 року зі складу СНД вийшов Туркменістан. Україна є співзасновницею СНД, але Статут організації Україною досі не ратифіковано, тому формально Україна залишається лише спостерігачем і не є членом СНД. 14 серпня 2008 парламент Грузії прийняв рішення залишити СНД, і, згідно зі Статутом СНД, 18 серпня 2009 Грузія офіційно перестала бути членом Співдружності

Пріоритетними напрямами діяльності України в межах СНД визначено:

• Послідовне впровадження зони вільної торгівлі за участю держав-членів СНД

• Ініціювання розробки проектів щодо реалізації потенціалу України як транзитної держави, ліквідації НС природного і техногенного характеру

• Поглиблення багатостороннього співробітництва в галузях енергетики, транспорту, агропромислового комплексу, охорони здоров’я, науки

• Розв’язання «заморожених» конфліктів на пострадянському просторі, протидію транскордонній злочинності та співпрацю в правоохоронній сфері

Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) - субрегіональне об'єднання 12 країн Чорноморського регіону: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина, а також Україна. ОЧЕС поки що перебуває на початковій стадії інтеграційного процесу. Незважаючи на це, учасники ОЧАЕС вбачають реальні перспективи для плідного співробітництва. Вже сьогодні воно здійснюється в таких галузях, як енергетика, транспорт, зв'язок, екологія.

Серед труднощів, які гальмують подальший розвиток відносин потрібно назвати:

• Слабкий економічний потенціал ОЧЕС щодо подолання кривих явищ в національних економіках країн

• Недостатню ефективність співробітництва

• Певне політичне протистояння між Росією і Туреччиною

• Загострення відносин між окремими членами ОЧЕС (Туреччиною і Грецією, Азербайджаном і Вірменією, грузинсько-абхазький конфлікт)

• Розмитість структури організації та виникнення суперечок між країнами-учасницями, залучення інших держав (Македонія, Кіпр)

Серед найвизначніших спільних проектів у межах ОЧЕС треба назвати будівництво Євро-азійської магістралі та Чорноморської кільцевої автостради, транспортний коридор: Європа – Південний Кавказ – Центральна Азія

ГУАМ сьогодні – регіональне об’єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджану, Молдови. В основу цієї форми співробітництва покладено єдність позицій країн з подібними політичними та економічними зовнішніми орієнтаціями. Україна в цій організації є державою з найбільшим економічним потенціалом. Організація була створена для протистояння політичному та економічному впливу Росії в області і отримала підтримку зі Сполучених Штатів.

Європейський Союз. Стратегічною метою України є вступ до ЄС. Залучення до європейської спільноти відкрило б для України великі можливості щодо прискорення економічного розвитку і підвищення добробуту нашої країни. Бажання стати членом ЄС досі не реалізувалося внаслідок невідповідності економічного і політичного середовища України нормам і вимогам ЄС.