Розділ 10. Економіка Китаю

КНДР є країна з найбільшою чисельністю населення і третьою за площею території.

Китай має перше місце в світі за видобутком вугілля, виробництвом чорних металів, цементу, велосипедів, зерна, бавовни, м’яса, мінеральних добрив, одягу, взуття, за поголів’ям свиней, виловом риби.

За межею бідності проживає 10% населення Китаю – тобто 132 млн осіб. Понад половина населення має дохід не більше 2 дол. На день.

Китай є потужною країною у військовому відношенні, має ядерну зброю, володіє потужним військово-промисловим комплексом. При цьому він не приєднався до жодного військового блоку, здійснюючи цілком самостійну зовнішню і внутрішню політику.

Фактори економічного розвитку. У розвитку китайської економіки значну роль відіграють:

• Природні ресурси і умови

• Величезні трудові ресурси

• Особливості історичного розвитку Китаю (економічні реформи, що здійснювались урядом)

Природні умови. ¾ всієї території Китаю – гори, плоскогір’я, пустелі – тобто землі, мало придатні для господарського освоєння. Лише 12% території на сході являють собою родючі рівнини. Саме тут розташована основна маса населення і найбільші міста. Завдяки сприятливим кліматичним умовам і наполегливій праці китайських селян Китай пбретворився на найбільшого виробника с/г продукції.

Надра Китаю багаті на корисні копалини. Є значні запаси кам’яного вугілля, залізної і марганцевої руд, бокситів, цинку, олова, сурми, ртуті, титану, кухонної солі. У надрах є також багато урану, золота.

Китай – найбільша країна світу за кількістю населення. Кожна п’ята людина на планеті – китаєць. Щороку населення Китаю збільшується на 11 млн осіб. Переважна частина Китаю проживає в селах.

Одна з причин успіху сучасної економіки Китаю полягає у сумлінному ставленні населення до праці. Вони здатні до копіткої роботи, праці у виснажливих умовах, дисципліновані. Велика чисельність робочої сили сприяє формуванню великих обсягів виробництва навіть за низької продуктивності праці. Загальна велика чисельність населення Китаю сприяє формуванню широкого споживчого ринку, знову-таки незважаючи на невисоку купівельну спроможність основної маси споживачів.

Історико-економічні фактори. Китай – країна стародавньої культури, яка мала вплив на розвиток глобальної культури людства.

Китайці винайшли порох, папір, компас, паперові гроші, порцеляну, шовкові тканини. Китай здавна відзначався високою культурою землеробства. Китайці першими почали вживати чай.

У Китаї зародилися такі релігійно-філософські вчення, як даосизм і конфуціанство, які справили значний вплив на ментальність народних мас і соціальний устрій Китаю. Філософія Конфуція впроваджувала ідеї глибокої поваги до батьків, старших, правителів, кожна людина мала знати своє місце у суспільстві й відповідно до нього сумлінно виконувати свої обов’язки. Конфуціанство сприяло формуванню ідеї причетності кожної маленької людини до колективу: колектив – цінність вищого порядку, ніж особистість окремої людини.

Структура економіки. Китай належить до країн з багатогалузевою структурою господарства. Провідна роль належить промисловості, частка якої становить 47% у ВВП країни, с/г – 10%, сфера послуг – 43%.

У Китаї складають п’ятирічні плани розвитку економіки. Сьогодні діє п’ятирічний план на 2011-2016 рр. (12 п’ятирічка) . наголос у цьому плані робиться на якісні ( а не на кількісні, як до цього) зміни, на збалансованість розвитку. Посилюється орієнтація на використання ринкових механізмів:

Стратегічним цілями десятої п’ятирічки були:

• Подальша орієнтація на ринкові реформи та інновації

• Підтримка розвитку недержавного сектору

• Захист навколишнього середовища

• Поліпшення якості життя населення

• Ліквідація диспропорцій між бідними західними та багатими східними провінціями Китаю

Фактори, які сприяють економічному розвитку Китаю:

• Посилення ролі країни у міжнародній торгівлі

• Збільшення припливу іноземних інвестицій

• Формування середнього класу

Китай стартував з досить низьких позицій:

• Неплатоспроможній внутрішній ринок

• Низький рівень індустріалізації та розвитку інфраструктури

• Неосвіченість сільського населення

• Некваліфікована робоча сила

• Неуспішна планова економіка

• Відсутність надійних постачальників ресурсів та ринків збуту

На китайському ринку присутні 400 з 500 найбільших компаній світу.

Головною метою китайської державної інвестиційної політики є подолання залежності від розвинених країн і світове лідерство у сфері високих технологій.

Китай займає друге місце в світі за обсягом залучення прямих і портфельних інвестицій (після США)

Розділ 11. Європейський Союз договір про створення ЄС було підписано 1992 року в Маастрихті (Нідерланди) керівниками 12 європейських держав.

ЄС – інтеграційне об’єднання 27 західноєвропейських країн, які прагнуть до економічної і політичної єдності, частково відмовляючись від національних суверенітетів.

Чисельність населення ЄС на 2007 рік становить майже пів мільярда чоловік, загальна площа – близько 4 млн кв.км.

Всі країни-члени ЄС сповідують фундаментальні цінності: мир, демократія, верховенство права, повага прав людини. Вони намагаються їх поширювати, щоб підтримувати свою могутність і свій вплив на світовій арені.

Завданнями ЄС є:

• Сприяння проведенню збалансованої та довгострокової економічної і соціальної політики, зокрема шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, шляхом економічного і соціального вирівнювання, створення економічного і валютного союзу, що має на меті введення спільної валюти

• Утвердження Європейської спільноти на міжнародній арені, зокрема шляхом реалізації спільної зовнішньої політики та політики в галузі суспільної безпеки

• Посилення захисту прав та інтересів громадян держав-учасниць шляхом впровадження громадянства Союзу

• Розвиток тісного співробітництва у галузі судової практики та внутрішніх справ

Для приєднання до валютного союзу згідно з вимогами Маастрихтської угоди країни-члени повинні задовольнити деякі вимоги, а саме:

• Національні законодавства повинні відповідати Договору про ЄС

• Рівень інфляції не повинен перевищувати показники трьох найбільш стабільних держав ЄС більш ніж на 1,5%

• Державна заборгованість повинна становити не більше ніж 60% ВВП

• Дефіцит державного бюджету не може перевищувати 3% ВВП

Керівні органи ЄС.

• Європейська Рада – керівний політичний орган ЄС

Рада визначає основні стратегічні напрями розвитку ЄС. Рішення ЄР не мають обов’язкового характеру, але дають потужні політичні імпульси та накреслюють основні напрямки подальшого розвитку.

• Європейська Комісія – основна рушійна сила ЄС, виконавчий орган ЄС, якому також належить право законодавчої ініціативи; складається з 27 членів, по одному з кожної країни

Функції Комісії ЄС такі:

• Забезпечення виконання положень договорів про ЄС

• Підготовка законодавчих ініціатив

• Гарантії виконання затверджених законопроектів

• Рада ЄС – переважно політичний орган, що затверджує або коригує пропозиції Європейської Комісії.

Функції Ради ЄС:

• Затверджує з Парламентом ЄС законодавчі акти

• Координує загальну економічну політику держав-членів ЄС

• Втілює в життя спільну зовнішню та оборонну політику ЄС

• Укладає від імені ЄС міжнародні договори

• Спільно з Парламентом ЄС затверджує бюджет

• Європейський Парламент – представницька асамблея держав-членів ЄС, що має законодавчі і наглядові повноваження. Обирається раз на п’ять років і складається з 785 депутатів.

Головними обов’язками Європарламенту є:

• Схвалення, відхилення, внесення змін у законодавство ЄС

• Ухвалення разом з Радою ЄС рішень з бюджетних питань

• Схвалення угод з державами-нечленами ЄС

• Прийняття петицій від громадян

• Європейський Суд (офіційна назва – Суд Європейських Співтовариств) є судовим органом ЄС . Суд розглядає спори між державами-членами, між Союзом і країнами ЄС, вищої інстанції , між інститутами, фізичними особами, висловлює свою думку щодо міжнародних угод. Суд складається з 27 суддів і 8 генеральних прокурорів. Місцезнаходження Європейського Суду – Люксембург.

• Економічний і соціальний комітет. Інституція має консультативний характер і складається з 344 представників. Кількість представників від країни залежить від кількості населення. Комітет репрезентує різні думки, але не має юридичної можливості безпосередньо впливати на остаточне рішення, чим і відрізняється від Європарламенту.

Порядок вступу до ЄС. Країна на момент вступу в ЄС повинна відповідати Копенгагенським критеріям членства в ЄС.

Для подання заявки країна має виконати такі умови:

1. Країна має бути європейською (тобто географічно розташованою в Європі)

2. Країна має поважати європейські цінності. А саме повага до людської гідності, волі, демократії, рівності, верховенства права і т.д.

Цього достатньо для прийняття заявки.

Сучасний стан та проблеми ЄС. Розширення ЄС – одна з ключових проблем в Європі сьогодні. В ЄС є два стратегічні напрямки: збільшення та поглиблення. Перший передбачає територіальне розширення шляхом прийняття нових членів, другий – якісне вдосконалення системи співіснування теперішніх членів. Хоч останні 5 років ЄС старається рухатись обома курсами одночасно. Також спостерігається розкол у поглядах на проблеми Іраку, Лівану; загальне старіння націй Європи: на 100 працюючих припадає приблизно 35 пенсіонерів. Пенсії виплачуються з податкових надходжень, тому через зростання чисельності пенсіонерів повинні зростати або податки, або державний борг, або і те, і те; проблема дешевої робочої сили з країн Центральної, Східної Європи та країн СНД. Окремою є проблема євровалюти. Виведення з обігу відразу 13 національних валют та введення нової спільної валюти було досить ризиковим кроком.