Експорт

Станом на 2010 рік сума товарів на експорт становила 765,2 млрд доларів США. Головними партнерами Японії в 2009 році були:

•  КНР 18,88%

•  США 16,42%

•  Південна Корея 8,13%

•  Республіка Китай 6,27%

•  Гонконг 5,49%

Імпорт

Станом на 2010 рік сума товарів на імпорт становила 636,8 млрд доларів США. Головними партнерами Японії в 2009 році були:

•  КНР 22,2%

•  США 10,96%

•  Австралія 6,29%

•  Саудівська Аравія 5,29%

•  ОАЕ 4,12%

•  Південна Корея 3,98%

•  Індонезія 3,95%

На перебіг торгів на фондовому ринку Японії , окрім масштабного зниження попиту на американських ринках, впливає японська валюта. Єна демонструє вельми неприємну для японських експортерів тенденцію до зміцнення щодо американського долара. Курс єни на торгах у Токіо доходить до 112 єн за 1 долар США. Відповідно, чим вищий курс єни до долара, тим менш конкурентні японські товари в США.

Значними проблемами, які впливають на японську економіку, є старіння суспільства і зменшення населення. Чисельність тих, кому за 65 років, збільшилася на 20%, народжуваність впала на 1,25%. Загальне населення Японії почало зменшуватися з початку 2005 року.

Особливості структури виробництва. Японія має відмінну від інших західних країн соціальну структуру виробництва. Основне місце належить дрібним та середнім підприємствам, які об’єднуються у союзи, асоціації, кооперативи.

У країні зберігається значна різниця у рівням з/п між великими, середніми та малими компаніями. з/п на останніх становить близько 60% від оплати на великих підприємствах.

У зовнішньоекономічній діяльності Японія має два головних пріоритети:

• Тісне співробітництво з партнерами по ОЕСР, особливо в межах G7

• Зміцнення позицій країни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні

Японія є членом АТЕС та відіграє важливу роль у цьому об’єднанні, а також бере участь у діяльності більшості регіональних банків розвитку.

Японія посідає друге місце в світі за розмірами грошових внесків у такі міжнародні організації, як ООН, МВФ, МБРР, постійно збільшуючи свій внесок і вплив у цих організаціях.

Інвестиції. Японці надають перевагу вітчизняним товарам, оскільки їх менталітет базується на понятті – «японське – це найкраще». Водночас Японія є одним із найбільших інвесторів у світі.

Особливості ділової етики Японії. Велику роль у досягненні значного успіху у Японії, крім економічних причин, відіграють працелюбність, наполегливість, акуратність, терпіння, здатність чітко організовувати роботу не лише для самих себе, а й з іноземними партнерами. Особливості ділової культури Японії мають історичні, релігійні та загальнокультурні передумови. Дисциплінованість японських робітників певною мірою зумовлена релігійними засадами буддизму і синтоїзму. Ієрархія, колективізм, чиношанування – специфічні характеристики східної ділової культури. Східній діловій культурі характерні колективізм і групова орієнтація. Людина ідентифікує себе передусім з групою і менше всього як індивідуум. Особа – це не самостійна одиниця, а функція групи і корпоративної належності. Японці вважають слово «ні» неввічливим і всіляко уникають його під час ділової зустрічі. Японські бізнесмени приходять на переговори групою, з уже готовим рішенням. Члени японської групи погоджують між собою свою позицію ще до початку переговорів. Взагалі японці вважають, що переговори призначені для оголошення рішення, і щоб показати те, що всі з цим рішенням згодні, а не для обговорення проблеми і пошуку рішення, як у західних країнах. Компроміс у Японії має негативний відтінок. Піти на компроміс означає виявити слабкість характеру, нездатність утримати свою позицію. Для японців економічне життя – це сам процес роботи, а не досягнутий результат. Японська компанія виробляє продукти, тоді як американська компанія орієнтується на прибутки. Менеджмент для японської компанії – доброзичливе використання влади для забезпечення порядку і гармонії. Залежно від стажу роботи встановлюється рівень оплати праці. Трудові відносини будуються на принципі – «фірма – наш загальний будинок».