Мультивібратор з покращеною формою імпульсів

Для отримання форми вихідних імпульсів близької до прямокутної за рахунок скорочення тривалості зрізу t_з застосовують схему мультивібратора з відсікаючими (вимикаючими) діодами Д₁, Д₂ (див. рис. 4).

Рисунок 4.

Ця схема дозволяє отримати майже однакову тривалість фронтів при вимиканні та вмиканні транзисторів. В такому мультивібраторі після вмикання транзистора VT1 починає заряджатись конденсатор C_б2, діод Д₁ запирається напругою на резисторі R_d1, тому що V_Rd1 стає більшим за VR_к1. В цей момент резистор R_к1 відключається від кола зарядки і напруга на колекторі транзистора VT1 стрибком зменшується доЕ_к, а перезаряд конденсатора С_б2 триває через резистор R_d1. Коли транзистор VT1 насичений, конденсатор С_б2 розряджається через насичений транзистор та відкритий діод Д₁. Опір колекторного навантаження в цей час:

Звичним для таких схем є співвідношення: R_к=R_d.

Недоліком мультивібратора з відсікаючими діодами по підношенню до вихідної схеми є менша максимальна скважність.

Література

1. Основы промышленной электротехники. Исаков Ю.А., Платонов А.П., Руденко В.С., Сенько В.И. и др. –К. Техника, 1976. с. 286-292.

19. А.Я. Хесин. Импульсная техника. –М. Энергия, 1971 г. с. 79-84.

20. В.С. Руденко, В.Я. Ромашко, В.В. Трифонюк Промислова електроніка. Київ, Либідь, 1993р, с. 201-208.

21. Основы промышленной электроники. Под ред. Герасимова В. Г. М.: Высшая школа, 1986г., с. 205-208.

Лабораторна робота №8 Дослідження системи імпульсно-фазного керування тиристорами

Мета роботи: Вивчити структуру, принцип роботи та послідовність формування імпульсу з регульованою фазою, який використовється для вмикання тиристора.

Опис лабораторного обладнання

Принципова та монтажна схеми досліджувального пристрою виконані на лабораторному макеті, котрий контактними штирками закріплюється на набірному полі лабораторного стенду, гнізда якого використовуються для підключення потрібних джерел живлення та контрольно-вимірювальних приладів. Для виконання лабораторної роботи використовуються:

1. Двопроменевий осцилограф СІ-93.

22. Амперметр М2044 з межею вимірювання 0.5А.

Увага! Для виконання роботи використовується двопроменевий осцилограф, один із каналів якого постійно підключається до вхідного джерела змінної напруги. Ця напруга є опорною і відносно неї, за допомогою другого каналу, досліджується послідовність формування вихідного імпульсу.

Домашнє завдання

1. Ознайомитись з призначенням та межами застосування систем імпульсно-фазового керування тиристорами.

23. Ознайомитись з так званим методом “вертикального” формування імпульсів керування. В чому полягає його сутність?

24. Ознайомитись з типовою блок-схемою каналу формування імпульсу керування.

Послідовність виконання роботи

1. Підключити джерела постійної та змінної напруги у відповідності з позначеннями на дослідному макеті. Змінний струм взяти з однієї з фаз блоку трифазних напруг.

2. Підключити перший вхід осцилографа до гнізд зі змінною напругою до точок 0-0’, а другий до точок 0-1. Зняти осцилограму напруги синхронізації відносно напруги живлення (див. рис. 3 теоретичних положень, також схему на лабораторному макеті).

3. Послідовно підключаючи вхід осцилографа до точок 2,3,4, зняти осцилограми для трьох положень резистора R_к — крайнього лівого, правого та середнього.

4. До клем А, Б підключити амперметр. Вхід осцилографа послідовно підключити до гнізд БВ, ВГ та ГД і зняти осцилограми для тих же положень резистора R_к , що і в п.3.

5. Користуючись осцилограмою падіння напруги на опорі навантаження R_н (гнізда Б, В), зняти залежність показів амперметра від кута вмикання α тиристора VT.

Зміст звіту

1. Використовючи осцилограми, одержані в п.2, 3 та 4 дослідів, накреслити їх відносно єдиної точки відрахунку. За останню взяти початок додатнього напівперіоду вхідної напруги.

2. В одній системі координат побудувати експериментальну та розрахункову залежності струму тиристора від кута α. Порівняти отримані криві.