
- •Лабораторна робота №1 Дослідження характеристик біполярних транзисторів
- •Опис лабораторного обладнання
- •Домашнє завдання
- •Послідовність виконання роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •Література
- •Лабораторна робота №2 Дослідження підсилювальногокаскаду на біполярному транзисторі
- •Опис лабораторного обладнання
- •Домашнє завдання
- •Послідовність виконання роботи
- •Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Література
- •3. Послідовність виконання роботи
- •3.2. Порядок виконання дослідів:
- •4.Обробка результатів дослідів
- •4.1. За даними п. 3.2.1. Розрахувати коефіцієнт підсилення каскаду по напрузі .
- •Короткі теоретичні відомості.
- •Література:
- •Лабораторна робота №4 Робота тиристора в колі змінного та постійного струму
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Література
- •Лабораторна робота №5 Компенсаційний стабілізатор постійної напруги
- •Опис лабораторного обладнання
- •Домашнє завдання
- •Послідовність виконання роботи
- •Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Література
- •Лабораторна робота №6 операційний підсилювач, як формувач імпульсів спеціальної форми
- •Опис лабораторного обладнання
- •Домашнє завдання.
- •Послідовність виконання роботи.
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №7 Мультивібратори різних модифікацій
- •Опис лабораторного устаткування:
- •Домашнє завдання:
- •Послідовність виконання роботи.
- •Примітки:
- •Контрольні запитання:
- •Короткі теоретичні відомості:
- •Мультивібратор з покращеною формою імпульсів
- •Література
- •Лабораторна робота №8 Дослідження системи імпульсно-фазного керування тиристорами
- •Опис лабораторного обладнання
- •Домашнє завдання
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Блок-схема типового каналу формування імпульсу керування.
- •Література
- •Навчальне видання
Лабораторна робота №7 Мультивібратори різних модифікацій
Мета роботи: Вивчити принципи дії та особливості транзисторних автоколивальних мультивібраторів.
Опис лабораторного устаткування:
Принципова схема лабораторного макету зображена на рис. 1. Макет контактними штирками кріпиться на набірному полі навчально-лабораторного стенду. Напруга на рівні 15 В подається від блока живлення постійним струмом.
В лабораторній роботі досліджуються мультивібратори двох модифікацій: звичайний та з покращеною формою імпульсу. Перехід від однієї модифікації до іншої здійснюється шляхом перемикання тумблера Т(див схему рис.1). Покращення форми вихідного імпульсу спостерігається після введення в схему мультивібратора діодно - резистивних ланцюжків Rd-VD.
Частота перемикання мультивібратора регулюється за допомогою подвоєного резистора RБ.
Розміщення елементів та приладів на лабораторному макеті забезпечує читання їх номіналів та типів.
Домашнє завдання:
1. Накреслити схему найпростішого мультивібратора.
2. Вивчити та зрозуміти принцип роботи мультивібратора в автоколивальному режимі.
Послідовність виконання роботи.
Встановити лабораторний макет в набірне поле. Тумблер Т встановити в положення “Викл”. Під’єднати вхідний шнур осцилографа до вихідних клем мультивібратора. З блока живлення постійним струмом подати напругу ЕК = 15 В.
Обертаючи ручку резистора RБ, визначити за допомогою осцилографа частотний діапазон мультивібратора.
Зняти осцилограми вихідної напруги на колекторному резисторі RK для максимальної, мінімальної та середньої частоти. Виміряти тривалість та період тих же імпульсів і визначити їх скважність.
Перемкнути тумблер Т в положення “Вкл”. Зняти ті ж осцилограми, що й в п.3. Визначити скважність імпульсів мультивібратора та перевірити її залежність від положення тумблера Т.
Рисунок 1.
Зміст звіту:
За даними п.3 визначити відношення f max / f min.
Накреслити суміщені осцилограми вихідної напруги та напруги на резисторі RK, отримані в обох положеннях тумблера Т.
Креслити осцилограми для кожної частоти окремо. За дослідними даними визначити тривалість та скважність отриманих імпульсів та розрахувати ті ж величини окремо для усіх випадків. Порівняти отримані результати
Письмово пояснити вплив ланцюжка Rd-VD на форму імпульсів мультивібратора.
Зробити висновки за результатами роботи.
Примітки:
Скважність імпульсу визначається за допомогою осцилографа. Вона дорівнює відношенню періоду повторення Ті імпульсів до тривалості імпульсу ti, тобто:
Мультивібратором пристрій називається тому, що його вихідна напруга є несинусоїдною і має дуже складний гармонічний склад, тобто спектр вихідного сигналу є надзвичайно широким і вміщує практично нескінченну кількість гармонік (вібрацій).
Контрольні запитання:
Пояснити роботу мультивібраторів в автоколивальному режимі.
Чому генератор вказаного типу називають мультивібратором?
Пояснити, чому при вмиканні діодно-резистивного ланцюжка покращується форма імпульсів.
Короткі теоретичні відомості:
Мультивібратор відноситься до генераторів релаксаційного типу, у котрих форма генерованих коливань різко відрізняється від синусоїдної, а тривалість коливань залежить від параметрів реактивних елементів (частіше конденсаторів), що входять в схему. Мультивібратори широко застосовуються для отримання імпульсів напруги прямокутної форми і можуть використовуватись як задаючі (керуючі) генератори різних пристроїв промислової електроніки.
Мультивібратор може працювати в одному з трьох режимів: автоколивальному, ждучому (загальмованому) та синхронізації (поділювач частоти). В лабораторній роботі використовується перший режим роботи і всі подальші пояснення стосуються тільки його.
В автоколивальному режимі мультивібратор має два стани квазірівноваги, під час яких в схемі відбуваються відносно повільні зміни струмів та напруг. Але перехід від одного стану рівноваги до іншого здійснюється стрибком. Таким чином, в означеному режимі мультивібратор без впливу зовнішніх сил поперемінно переходить стрибком від одного стану квазірівноваги до іншого, тобто, є автогенератором. Параметри генерованих імпульсів (амплітуда, тривалість, частота, форма) залежать тільки від параметрів елементів схеми. До мультивібраторів в автоколивальному режимі висуваються вимоги високої стабільності частоти. Проте, стабільність частоти мультивібраторів без застосування спеціальних мір стабілізації порівняно невисока. Відносна нестабільність частоти під впливом дестабілізуючих факторів (коливань температури, напруги живлення і т. п.) досягає кількох відсотків.
Принципова схема автоколивального
мультивібратора з колекторно-базовими
зв’язками зображена на рис. 2а.
Рис.2.
На бази транзисторів VT1 і VT2, через резистори Rб1 і Rб2, подається від’ємна напруга зміщення від джерела живлення Ек, тому цей мультивібратор називається мультивібратором з від’ємною базою. Він являє собою двокаскадний ключ зі спільним емітером, ємнісним зв’язком між каскадами та виходом, котрий замкнений на вхід протилежного каскаду. З іншого боку мультивібратор можна розглядати як мостову схему з плечима неврівноваженого мосту, що утворені з резисторів Rк1 і Rк2 , а також транзисторів VT1 і VT2, між якими існує зворотний зв’язок, тобто вихідний сигнал транзистора VT1 через конденсатор зв’язку C б2 подається на вхід транзистора VT1 і навпаки. Внаслідок такого зворотного зв’язку міст у відповідні моменти стрибкоподібно змінює свій стан рівноваги і на його елементах з’являються імпульси напруги.
Конденстори Сб1 та Сб2 виконують роль елементів зв’язку і є складовими часовизначних ланцюжків. Другим елементом цих ланцюжків є резистори Rб1 і Rб2. Вихідні імпульси знімаються з колекторів транзисторів VT1 та VT2.
Мультивібратор має два стани квазірівноваги: в одному транзистор VT1 вимкнутий, а VT2 — насичений, в другому — навпаки. В мультивібраторі з від’ємною базою напруга бази вимкнутого транзистора при перезарядці конденсатора знижується по експоненті до рівня (-Ек) (див. мал.2б). Крутизна експоненти біля порогу вмикання ( в мить стрибка ) достатньо велика, що покращує стабільність частоти вихідних імпульсів.
В зв’язку з тим, що мультивібратор працює в автоколивальному режимі, розгляд процесів можна почати з будь-якої миті, наприклад, коли після чергового стрибка VT1 виявляється насиченим, а VT2 — вимкнутим.
Насичений транзистор VT1 в цю мить можна замінити еквіпотенціальною точкою, тому Uк1 0 і Uб2 0. Напруга на конденсаторі Сб2, зарядженому в попередньому циклі з полярністю, вказаній на мал. 2б, прикладена між базою та емітером транзистора VT2 і утримує останній у вимкненому стані. На вимкнутому транзисторі VT2 напруга колектора Uк2=-Ек, а напруга бази Uб2=Uсб2 в першу мить приблизно дорівнює (+Ек), а потім починає знижуватись по експоненті внаслідок перезаряду конденсатора Сб2. Перезаряд конденсатора відбувається по колу: корпус (+Ек) — емітер-колектор VT1-Cб2-Rекв2-(-Ек). Еквівалентний опір Rекв2 складається з внутрішнього опору транзистора rк2, тобто опору його колекторного переходу, а також опору резисторів Rб2 та Rк2, тобто
Rекв2=[(rк2+Rк2)Rб2]/(rк2+Rк2+Rб2) (1)
В той же час заряджається конденсатор Cб2 по ланцюжку: корпус (+Ек) — емітер-база VT1-Cб1-Rк2-(-Ек) з полярністю, зображеній на мал. 2а.
Елементи
схеми завжди вибирають таким чином, щоб
процес зарядки конденсатора Сб1
протікав швидше, ніж
перезарядка Сб2.
Після закінчення зарядки Сб1
транзистор VT1 утримується в насиченому
стані за рахунок протікання базового
струму
достатнього для насичення.
У міру розрядки конденсатора Сб2 напруга на ньому зменшується і в деякий момент досягає нуля. Починаючи з цієї миті, розвивається лавиноподібний процес стрибкоподібної зміни стану схеми. Транзистор VT2 починає вмикатись і напруга на його колекторі Vк2 зростає від (-Ек) до нуля (див. діаграми рис. 4). І як наслідок виникає додатній приріст ΔVк2, котрий через конденсатор Сб1 передається на базу транзистора VT1 і призводить до його вимикання. В процесі вимикання напруга Vк1 знижується (прямує до –Ек) і на колекторі VT1 виникає від’ємний приріст напруги ΔVк2, котрий через Сб2 подається на базу VT2, сприяючи його вмиканню. Транзистор VT2 насичується, VT1 вимикається, а конденсатор Сб2 заряджається по колу: корпус (+Ек) — емітер-база VT2-Cб2-Rк1-(-Ек) з полярністю, вказаній без дужок. Одночасно із зарядкою конденсатора Сб2 триває більш повільний процес перезарядку конденсатора Сб1 згідно з еквівалентною схемою перезарядки, котра складається з опору rк1 колекторного переходу транзистора VT1 а також резисторів Rк1 і Rб1. Полярність перезарядки Сб1 вказана в дужках. Зміна в часі колекторних та базових напруг ілюструється миттєвими діаграмами, зображеними на рис.3, на котрих за тривалість імпульсів ti приймається тривалість відкритого стану першого або другого транзистора. Тоді тривалість імпульсу на колекторі транзистора VT1 дорівнюватиме ti2 і визначається тривалістю перезарядки конденсатора Сб1 через відкритий транзистор VT2 і опір Rекв1.
,
(2)
де
Iк0 — струм утічки колекторного переходу транзистора.
Рисунок 3.
В зв’язку з тим, що опір колектора вимкнутого транзистора rк1 лежить в межах 105-106 Ом і rк1 >>Rк1, опором резистора Rк1 можна знехтувати. Крім того, для підвищення температурної стабільності, вибирають Rб1>> Rк1. (Rб=β·Rк1)
З урахуванням зроблених припущень вираз (2) спрощується:
або, за умовою Eк>>Iк0.Rб1, що часто виконується
(3)
Аналогічно, тривалість імпульсу на колекторі транзистора VT1
(4)
Період повторювання імпульсів
У випадку симетричного мультивібратора, коли Сб1=Сб2=Сб і Rб1=Rб2=Rб, Rк1=Rк2=Rк і ti1=ti2=ti період повторення імпульсів
(5)
З виразів (3) та (4) витікає, що тривалість імпульсів ti1 та ti2 можна регулювати шляхом зміни величини ємності конденсаторів Сб1 та Сб2 або опорів резисторів Rб1 та Rб2, тобто шляхом зміни постійної часу ланцюжка, що задає тривалість імпульсів. В лабораторній роботі використовується спосіб регулювання опору резисторів Rб1 та Rб2.
Скважність
(7)
обмежується часом повного перезаряду конденсатора з більшою ємністю через відповідний опір. При використанні транзисторів з типовим значенням β=30 максимальна скважність становитиме приблизно 10.
Тривалість
фронту імпульсу
в основному залежить від частотних
властивостей транзистора.
Тривалість зрізу імпульсу визначається тривалістю заряду часовизначаючих конденсаторів, тобто tз 3Сб.Rк. В зв’язку з тим, що часовизначаючий конденсатор має відносно більшу ємність, то тривалість зрізу виявляється набагато більшою, ніж тривалість фронту (див. мал. 3).
Транзисторні мультивібратори можуть працювати в жорсткому або м’якому режимі самозбудження. М’який режим характеризується обов’язковим виникненням генерації в разі вмикання напруги живлення. Саме такий режим встановлено в лабораторних пристроях.
Жорсткий режим самозбудження спостерігається в мультивібраторах, коли при вмикнні напруги живлення обидва транзистори виявляються в режимі насичення. Для збудження коливань потрібен сторонній запускаючий імпульс, що для автоколивального режиму недопустимо.
Щоб запобігти жорсткому самозбудженню, наведені нижче нерівності не повинні бути значними:
і
.