Методичні рекомендації до виконання практичного завдання за темою 8

«Організація допоміжних виробництв»

А)Інструментальне господарство підприємства

Планування|планування| потреби підприємства в інструменті включає:

• визначення витрати інструменту на виконання виробничої програми підприємства (витратний фонд|фундація|);

• оцінку запасів інструменту;

• встановлення витратних лімітів для цехів.

Величина загальної потреби в інструменті ( ) в плановому періоді може бути розрахована за формулою:

(8.1)

де – витратний фонд, тобто кількість інструменту, яка буде повністю витрачено при виконанні виробничої програми в плановому періоді, шт.;

– оборотний фонд, тобто кількість інструменту, яку підприємство повинне мати в плановому періоді для забезпечення безперебійного ходу виробництва, на робочих місцях та на складі, шт.;

– фактичний запас інструменту на початок планового періоду, шт.

Витратний фонд|фундація| інструменту може бути визначений трьома методами:

• статистичним;

• за нормами оснащення робочих місць;

• за нормами витрат (розрахунковий).

Статистичний метод базується на звітних даних за минулий період про фактичну витрату даного інструменту на 1 тис. грн. товарної продукції або на 1000 станко-годин роботи устаткування тієї групи, на якій використовується відповідний інструмент. Цей метод застосовується тільки в дрібносерійному і одиничному виробництві для розрахунку витрати інструменту, коли важко встановити терміни його служби.

Метод розрахунку за нормами оснащення базується на прийнятих умовах оснащеності інструментом робочих місць.

Норма оснащення відображає кількість інструменту, яка повинна одночасно знаходитися на відповідному робочому місці протягом всього планового періоду. За цим методом кількість необхідного інструменту ( ) розраховується за формулою:

(8.2)

де РМ – кількість робочих місць, що одночасно застосовують даний інструмент;

– кількість інструменту, що одночасно знаходиться на одному робочому місці, шт.;

Т_зн – машинний час роботи інструменту до повного зносу, год.;

– тривалість використання даного інструменту, год.

Метод розрахунку по нормах витрати інструменту базується на нормах стійкості і зносу.

У одиничному і дрібносерійному виробництвах кількість необхідного інструменту певного типорозміру розраховується за формулою:

(8.3)

де Ф_м – річний фонд машинного часу даної групи однорідних верстатів, год..;

К_вик – коефіцієнт використання даного інструменту (визначається по довідковій літературі);

Т_зн – машинний час роботи інструменту до повного зносу, год.;

К_вт – коефіцієнт випадкової втрати, зносу раніше терміну експлуатації (К_вт = 0,05).

Для серійного та масового виробництв витрата інструменту певного типорозміру розраховується за формулою:

(8.4)

де N_д – кількість деталей, що обробляються даним інструментом за річною виробничою програмою, шт.;

t_м – машинний час на одну детале-операцію, хв.;

n_н – кількість інструментів, які одночасно працюють на верстатах, шт.;

Машинний час роботи інструменту до повного|цілковитого| зносу розраховується за формулою:

(8.5)

де L – допустима загальна|загальна| величина заточування робочої частини|частини| інструменту, мм;

l – середня величина шару поверхні ріжучої частки|частини|, що знімається під час кожного заточування, мм;

t_ст – стійкість інструменту, тобто машинний час його роботи між двома переточуваннями, год.

Б)РЕМОНТНЕ ГОСПОДАРСТВО ПІДПРИЄМСТВА

Система планово-попереджувальних ремонтів (ППР) представляє собою комплекс організаційно-технічних заходів щодо нагляду, обслуговуванню і ремонту устаткування, що проводяться профілактично, за заздалегідь розробленому плану, з метою попередження несподіваних виходів устаткування зі строю.

Ці заходи носять попереджувальний|превентивний| характер, тобто після|потім| того як|відробляння| кожна одиниця устаткування|обладнання| відробила певну кількість часу проводяться|виробляють| профілактичні огляди і планові ремонти. Послідовність та періодичність ремонтів визначається призначенням устаткування|обладнання|, його конструктивними і ремонтними особливостями та умовами експлуатації.

Система планово-попереджувальних ремонтів устаткування|обладнання| передбачає виконання наступних|слідуючих| робіт:

• міжремонтне обслуговування;

• періодичні огляди;

• періодичні планові ремонти.

Кількість середніх ремонтів у перебігу ремонтного циклу розраховується за формулою:

(8.6)

де – кількість середніх ремонтів в перебігу ремонтного циклу;

– тривалість ремонтного циклу;

– тривалість міжремонтного періоду середнього ремонту.

Кількість поточних ремонтів в перебігу ремонтного циклу розраховується за формулою:

(8.7)

де – кількість поточних ремонтів в перебігу ремонтного циклу;

– міжремонтний період поточного ремонту.

Розрахунок оглядів в перебігу ремонтного циклу здійснюється за формулою:

(8.8)

де – кількість оглядів в перебігу ремонтного циклу;

– період між оглядами.

Тривалість ремонтного циклу складається з кількості годин оперативного часу роботи устаткування, впродовж якого проводяться всі ремонти, що входять в його склад. тобто проміжок часу між двома капітальними ремонтами.

Тривалість ремонтного циклу ( ) розраховується за формулою:

(8.9)

де – час перерв в роботі;

– час експлуатаційної готовності устаткування|обладнання|. Цей показник розраховується за формулою:

(8.10)

де – час роботи;

– час резерву;

– час планово-запобіжних ремонтів;

– час аварій.

При розрахунку тривалості ремонтного циклу використовуються коефіцієнти ( ) експлуатації готового устаткування|обладнання| і коефіцієнти простою устаткування|обладнання| ( ). Формалізація цих коефіцієнтів здійснюється за формулами:

(8.11)

(8.12)

Тривалість міжремонтного (Т_мр) та міжосмотрового (Т_мо) періодів розраховується за формулами:

(8.13)

(8.14)

Трудомісткість (ТМ) ремонтних робіт для кожної одиниці устаткування в розрізі верстаних, слюсарних і інших робіт розраховується за формулою:

(8.15)

де m – кількість видів робіт, проведених впродовж року відповідно з планом-графіком для даної одиниці устаткування|обладнання|;

Vi – обсяг ремонтних робіт i-го виду;

t_i – трудомісткість ремонтних робіт i-го виду у годинах.

Необхідна кількість ремонтників (верстатників і слюсарів) (Чр) для виконання планових ремонтів розраховується за формулою:

(8.16)

де Ф_еф – річний ефективний фонд часу одного ремонтника;

К_н.в. – запланований середній коефіцієнт виконання норм виробітку ремонтниками.