Задачі:

Задача № 1.

Іванов маючи у власності будинок постійно влаштовував там вечірки, які тривали всю ніч. Гості слухали гучно музику та співали пісень. Сусіди неодноразово скаржилися Іванову на шум. Іванов на зауваження сусідів не реагував і пояснював їм, що це його приватна власність і він має необмежене і абсолютне право займатися в межах своєї садиби чим завгодно.

Дайте поняття «здійснення права приватної власності» та «зловживання правом». Визначте межі здійснення права приватної власності.

Чи існують обмеження здійснення права приватної власності? Чи можуть сусіди Іванова заборонити йому влаштовувати вечірки?

ІІІ. Порядок проведення заключної частини заняття.

Підведення підсумків роботи студентів на занятті. З’ясування ступеню засвоєння знань та оволодіння навичками.

Модуль № 2.

Змістовий модуль № 4: Особливості права власності на окремі об’єкти цивільного права.

Тема № 4. Право власності на нерухомість.

Практичне заняття: Право власності на нерухомість.

Навчальна мета заняття: З’ясувати особливості права власності на нерухомість.

Час проведення 2 год.

Навчальні питання:

1. Поняття та ознаки нерухомості.

2. Загальні положення права власності на нерухомість.

3. Види нерухомих речей.

4. Правові підстави виникнення права власності на житло (приватизація, спадкування, договір тощо).

5. Особливості здійснення права власності на земельну ділянку.

ІІ. Порядок проведення основної частини заняття.

Усне опитування.

Нерухомість – єдина частина національного багатства, яка ніколи не залишить межі країни. Отже, вона завжди лежатиме в основі всіх інших видів власності. Але регулювання правовідносин щодо нерухомості пов’язане з низкою проблем, одна з яких – неоднозначне розуміння поняття “нерухоме майно”.

Чіткий законодавчий критерій поділу майна на рухоме та нерухоме вкрай необхідний. Адже за безсистемного віднесення різних видів майна до нерухомого постає питання про умовність поняття “нерухоме майно”. З практичного погляду це неприпустимо, оскільки законодавство розрізняє правові режими рухомого та нерухомого майна.

Три теорії нерухомості

У юридичній науці склалися три теорії нерухомості. Перша, найбільш розповсюджена пропонує визнавати нерухомістю речі, які мають міцний зв’язок із землею (К. Побєдоносцев, Е. Васьковський, Ю. Гамбаров).

Представники другої концепції (Г. Шершеневич, К. Малишев, І. Францессон), посилаючись на судову практику свого часу, пропонували при визначенні ознак нерухомості керуватися критерієм “наявності юридичного зв’язку прав володільця будови із землею, на якій воно збудоване”, вважаючи, що не треба визнавати нерухомістю споруди, збудовані на чужій землі і тимчасові.

Існувала і проміжна думка, згідно з якою можна виокремити і третю теорію. Її представники – А. Вормс, В. Єльяшевич та А. Думашевський. На їхню думку, споруди, збудовані на чужій землі, у силу зобов’язального права необхідно вважати речами рухомими, а будови, створені в силу речового права на цю землю, – нерухомими речами. Остання теорія може знайти в сучасних правових системах як прихильників, так і опонентів, але, на нашу думку, дуже важко не вважати нерухомістю будівлю, що зведена на землі, взятій у довгострокову оренду, наприклад на 90 років.

Указати на правові підстави виникнення (первісні та похідні) права власності на житло. Розкрити поняття приватизації, спадкування житла, укладення цивільно-правових договорів. Проаналізувати особливості здійснення права власності на земельну ділянку.

Дискусійне обговорення зазначених питань.

Розв’язування задач.