6. За стабільністю:

- постійна інформація - не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані);

- умовно-постійна інформація - зберігає свої значення протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми);

- змінна інформація - характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати).

При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Так, стабільність можна встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.

7. За технологією розв'язування задач:

- вхідна інформація - інформація, що підлягає обробці, наприклад, первинна і похідна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна інформація при особливо великій ролі умовно-постійної;

- проміжна інформація - інформація, що знову надходить для чергового оброблення;

- вихідна інформація - видається наприкінці обробки. Вихідна інформація може бути для зовнішнього використання в системах управління більш високого рангу або партнерів, а також для внутрішнього використання - це власне інформація для управління об'єктом.

Оброблення інформації на ЕОМ потребує структуризації та формалізованого опису окремих її сукупностей. Розглядаючи структуру економічної інформації, виділяють її окремі елементи - прості й складні інформаційні одиниці:

1. Реквізит - це логічно неподільний елемент, який кількісно і якісно характеризує об'єкти управління і буває двох видів:

а) реквізити-основи - кількісно характеризують об'єкти управління (можуть бути кількісні, трудові, грошові (вартісні), абсолютні, відносні) – наприклад, кількість, ціна, сума.

б) реквізити-ознаки - якісно характеризують об'єкти управління (можуть бути довідкові, групувальні, спеціальні) - наприклад, склад, одиниця виміру, назва податку, ознака групування.

Характеристиками реквізиту є:

1. Форма реквізиту, яка включає:

- найменування (ім'я) - служить для звернення до реквізиту. Як правило, подається словом або групою слів. Наприклад, "табельний номер робітника". Це може бути також назва графи документа. При алгоритмізації та програмуванні використовують скорочені імена - ідентифікатори, що мають обмежену довжину;

- структуру (формат) - це спосіб подання значень реквізиту. У структурі розрізняють:

- довжину - кількість символів, що утворюють значення реквізиту. Вона може бути сталою або змінною. Наприклад, "Код підрозділу" (№ кафедри) - 2 знаки, "Кількість курсантів" - може займати від однієї до чотирьох позицій.

- тип - залежить від видів значень реквізиту. Найпоширенішими є чисельний, текстовий, логічний типи.

2. Значення реквізиту - послідовність символів (літер, цифр, різних знаків і спеціальних позначень).

Під час оброблення інформації над реквізитами-основами виконують арифметичні операції, а за допомогою реквізитів-ознак здійснюють пошук інформації, її сортування, вибірку, порівняння (логічні операції).

Однорідні за формою реквізити-ознаки, які мають різні значення, об'єднують у номенклатури. Наприклад, номенклатура продукції - це набір кодових позначень або найменувань продукції.

2. Показник - структурна одиниця, що характеризує конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків як сума реквізиту-основи і певної кількості реквізитів-ознак. Показник - це мінімальна сукупність інформації, що має остаточний економічний зміст (наприклад, 5000 грн.).

3. Інформаційне повідомлення - сукупність економічної інформації, достатня для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт) (наприклад, оклад складає 5000 грн.).

Повідомлення, яке зафіксоване на матеріальному носію відповідно до існуючих правил та має юридичну силу, називається документом.

4. Інформаційний масив - сукупність інформаційних повідомлень.

Масив як структурна одиниця інформації набув провідного значення за автоматизованого оброблення інформації. Наприклад, можна сформувати масиви окладів менеджерів різних рівнів.

5. Інформаційний потік - сукупність інформаційних масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи (наприклад, роботи з фінансами або кадрами).

6. Інформаційна підсистема - сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції (наприклад, плануванням, організовуванням, мотивуванням, контролюванням або регулюванням).

7. ІC - сукупність інформаційних підсистем, що характеризують управління об'єктом загалом. Вона є структурною одиницею вищого рівня і цілком охоплює всю інформацію об'єкта (підрозділу, підприємства, установи, організації, галузі).

З елементів інформації - одиниць нижчого рангу - утворюються складові сукупності - одиниці вищого рангу. Одиницями нижчого рангу є реквізити, а одиницею вищого рангу – ІC (рис. 2.1). Структура економічної інформації не залежить від технічних засобів її оброблення.

Рис. 2.1. Структура економічної інформації

Оброблення інформації - вся сукупність операцій з інформацією (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналам передачі даних.

Режими автоматизованого оброблення економічної інформації:

1. Пакетний режим - використовується при централізованій обробці інформації в спеціальному підрозділі - інформаційному обчислювальному центрі, користувач не має доступу до машинних ресурсів.

2. Режим телеоброблення інформації (режим клієнт-сервер) - режим роботи засобів обчислювальної техніки, встановлених на різних робочих місцях, при наявності однієї ЕОМ-серверу, що зберігає інформацію спільного користування і виконує різні функції для обслуговування користувачів.

3. Інтерактивний (діалоговий) режим - користувач безпосередньо бере участь в процесі оброблення даних на ЕОМ, який ведеться у вигляді діалогу.

4. Режим реального часу - забезпечує обробку інформації зі швидкістю, близькою до швидкості процесу в реальному житті. Тому цей режим використовують для управління швидкоплинними процесами (наприклад, передачею та обробленням банківської інформації в глобальних міжнародних мережах типу SWIFT) і безперервними технологічними процесами (наприклад, в АСУТП металургійного виробництва, АС управління повітряним рухом).

5. Режим поділу часу - до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм, а оброблення інформації здійснюється так, що в користувача створюється враження монопольного володіння машинними ресурсами.