1.5. Висновки по лекції.

Застосування інформаційних систем в діяльності організацій призводить до зменшення виробничих і адміністративних витрат, підвищення операційної та функціональної ефективності процесу управління, а також підвищення якості обслуговування клієнтів.

Сучасні інформаційні технології в своєму розвитку пройшли чотири етапи: машинних ресурсів, програмування, нових і високих ІТ. Інформаційні технології можна класифікувати за способом реалізації в ІС, ступенем охоплення задач управління, способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації, типом користувальницького інтерфейсу, способом побудови мережі, моделями обчислювального процесу, класом реалізованих технологічних операцій та предметними областями тощо.

Згідно Декларації про глобальне інформаційне суспільство інформаційні технології визнані одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства 21 століття.

Тема 2. Економічна інформація як об'єкт автоматизованої обробки

2.1. Мета та завдання лекції.

Метою лекції є ознайомлення з особливостями автоматизованої обробки економічної інформації.

Завдання лекції:

• ознайомити з поняттям та видами інформації;

• розкрити поняття, особливості та вимоги до економічної інформації;

• розглянути основні види економічної інформації;

• розкрити структуру економічної інформації та ознайомити з режимами її автоматизованої обробки.

2.2. План лекції.

План:

1. Поняття та види інформації.

2. Поняття, особливості та вимоги до економічної інформації.

3. Класифікація економічної інформації.

4. Структура економічної інформації.

5. Режими автоматизованого оброблення економічної інформації.

2.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.

Інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі й оцінені користувачем як корисні.

Інформаційна підсистема - сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції.

Інформаційний масив - структурна одиниця економічної інформації, яка представляє собою сукупність інформаційних повідомлень.

Інформаційний потік - сукупність інформаційних масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи.

Інформаційне повідомлення - сукупність економічної інформації, достатня для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт).

Економічна інформація – це інформація, що відображає процеси виробництва, розподілу обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

Оброблення інформації - вся сукупність операцій з інформацією (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналам передачі даних.

Показник - структурна одиниця економічної інформації, що характеризує конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків як сума реквізиту-основи і певної кількості реквізитів-ознак.

Реквізит-ознака - це логічно неподільний елемент економічної інформації, який якісно характеризує об'єкти управління.

Реквізит-основа - це логічно неподільний елемент економічної інформації, який кількісно характеризує об'єкти управління.

2.4. Текст лекції.

Інформація є найважливішим ресурсом суспільства, невід'ємною складовою господарської діяльності на всіх рівнях. Це такий самий принциповий фактор розвитку, як матеріальні, людські та фінансові ресурси.

Ключовою ланкою в ринковій економіці є інформованість керівного і адміністративно-управлінського апарату, створення інформаційного сервісу для осіб, які приймають рішення (ОПР), збільшення інтелектуального продукту, виробленого суспільством. Інформація є продуктом творчих сил людства. Вміле її використання сприяє науково-технічному прогресу.

Інформаційна сфера діяльності людини давно стала визначальним фактором розвитку економіки, техніки, науки. За даними ЮНЕСКО, більше половини зайнятого населення розвинутих країн бере особисту участь у процесах виробництва та поширення інформації, до половини національного продукту цих країн пов'язано з інформаційною діяльністю суспільства.

Ресурси інформації використовуються безупинно для зв'язку і координації кожної фази процесу перетворення. Наявність великої кількості видів інформації, різноманітність її джерел потребують застосування нових ІТ. З впровадженням нових ІТ виникла інформаційна індустрія, а паралельно з нею почала розвиватися інформаційна економіка (бізнес), пов'язана з продажем інформації, програмного забезпечення, наданням послуг з обробки та передачі інформації.

Особливе значення має здатність інформації перетворюватися в процесі обробки на нові знання, які можуть бути використаними для прийняття управлінських рішень і поповнення знань управлінського персоналу.

Термін „інформація” походить від латинського слова “informatio” і означає пояснення, викладення фактів, подій.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

• комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);

• позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);

• міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);

• заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);

• передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);

• міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);

• ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);

• відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);

• властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

• фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);

• універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);

• документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).

Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі й оцінені користувачем як корисні.

Інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для пересилання, інтерпретування чи оброблення за участю людини або автоматичними засобами, називається даними.

Основними видами інформації є:

• статистична інформація;

• масова інформація;

• інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

• правова інформація;

• інформація про особу;

• інформація довідково-енциклопедичного характеру;

• соціологічна інформація;

• адміністративна (управлінська) інформація.

Кожному рівню управління необхідна інформація, яка здобувається і розповсюджується в процесі комунікацій (зв'язку), переміщується всередині організації з рівня на рівень: по спадній, тобто з вищих на нижчі рівні; по висхідній (від нижнього до вищого). Крім того, організація потребує горизонтальних комунікацій для координації завдань і дій.

Різновидом управлінської інформації є економічна інформація – це інформація, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

В управлінні виробництвом вирізняють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмету праці («сира інформація») і продукту праці («оброблена інформація»). Якщо підійти до поняття економічної інформації з кібернетичних позицій, то інформаційний процес управління можна кваліфікувати як перетворення первинних відомостей (вхідних даних) на економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, які спрямовані на забезпечення заданого стану економіки і її оптимального розвитку.

Економічна інформація є об'єктом автоматизованої обробки і має наступні особливості:

• відображає різнобічну діяльність підприємств через систему натуральних, вартісних та інших показників;

• є цифровою, текстовою або графічною;

• має багато джерел і споживачів;

• характеризується тривалістю збереження і необхідністю накопичення, повторюваністю циклів оброблення;

• має великі обсяги і складну структуру.

Вимоги до економічної інформації:

 економічна цінність для ефективності управління (збір даних і їх обробка потребують витрат і не створюють вартості; вартість (ціна) інформації зумовлена додатково виробленою вартістю, яку приносять викликані прийнятими за її допомогою рішеннями зміни, мінус вартість виробництва інформації);

 актуальність - цінність інформації в момент використання;

 репрезентативність - достатня структура і кількість для адекватного відображення властивостей об’єкта;

 повнота - достатність для ефективного використання;

 змістовність - відношення показника кількості семантичної інформації до її загальної кількості;

 своєчасність - надходження в термін, що не порушує регламентного розв’язування задачі;

 достовірність - реальне відображення об’єкта з необхідною точністю;

 точність - ступінь наближення показника відображення до реальних параметрів;

 доступність - можливість отримувати і сприймати інформацію;

 стійкість - можливість зберігати свої властивості на певному відрізку часу.

Класифікація економічної інформації: