Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з ІС в менеджменті2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3.55 Mб
Скачать

5.5. Висновки по лекції.

Основними напрямками розвитку ІС є наступні: системи автоматизації діловодства, системи підтримки виконання операцій, системи управління процесами, системи управління електронним документообігом, системи підтримки прийняття управлінських рішень, експертні системи, системи управління знаннями, системи стратегічної інформації, системи бізнес-інформації, інтегровані системи.

За рівнями управління та змістом управлінської діяльності менеджерські ІС розділяються на три групи: нижчого (оперативного), середнього (тактичного) і вищего (стратегічного) рівня.

За функціональною ознакою виділяють маркетингові, кадрові, операційні, фінансові та бухгалтерські ІС.

За стандартами управління підприємством можна відокремити MPS - системи, SІC - системи, MRP - системи, CRP - системи, MRP ІІ - системи, ERP - системи, ERP ІІ - системи, ЕАМ - системи, СRM - системи, SCM - системи та BPM - системи.

Тема 6. Планування розвитку менеджерських інформаційних систем

6.1. Мета та завдання лекції.

Метою лекції є ознайомлення з методологією впровадження інформаційних систем в діяльність організацій.

Завдання лекції:

  • ознайомити з поняттям методології планування ІС, його основними аспектами і принципами;

  • розкрити поняття і структуру життєвого циклу ІС, розглянути існуючі підходи до моделювання життєвого циклу ІС;

  • навести основні підходи до впровадження нових інформаційних технологій в організації;

  • ознайомити з основними показниками ефективності впровадження ІС в організації.

6.2. План лекції.

План:

  1. Поняття методології планування ІС, його основні аспекти і принципи.

  2. Поняття життєвого циклу ІС та його структура.

  3. Моделі життєвого циклу інформаційних систем.

  4. Підходи до впровадження нових інформаційних технологій в організації.

  5. Оцінка ефективності впровадження ІС в організації.

6.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.

Валідація ІС - це процес визначення відповідності параметрів ІС встановленим вимогам.

Верифікація ІС - це процес визначення відповідності поточного стану розробки ІС, досягнутого на даному етапі, вимогам цього етапу.

Життєвий цикл ІС – сукупність взаємозалежних процесів створення і послідовної зміни стану ІС від формування вихідних вимог до неї до закінчення експлуатації та утилізації комплексу засобів автоматизації ІС.

Етап створення ІС - частина стадії створення ІС, виділена з міркувань єдності характеру робіт і (або) завершального результату або спеціалізації виконавців.

Методологія планування ІС - організація процесу створення ІС і забезпечення управління цим процесом таким чином, щоб гарантувати виконання вимог як до самої ІС, так і до характеристик процесу її розробки.

Модель життєвого циклу ІС - структура, що визначає послідовність виконання і взаємозв'язки процесів, дій і завдань, які виконуються протягом життєвого циклу.

Процес створення ІС - сукупність робіт від формування вихідних вимог до системи до впровадження її в дію.

Розвиток ІС - цілеспрямоване поліпшення характеристик або розширення функцій ІС.

Стадія створення ІС – одна з частин процесу створення ІС, установлена нормативними документами, яка закінчується випуском документації на ІС, що містить опис повної моделі ІС на заданому для даної стадії рівні, або виготовленням несерійних компонентів ІС, або прийманням ІС в експлуатацію.

Супроводження - внесення змін до ІС з метою виправлення помилок, підвищення продуктивності або адаптації до умов, роботи чи вимог, що змінилися.

6.4. Текст лекції.

Методологія планування ІС полягає в організації процесу створення ІС і забезпеченні управління цим процесом таким чином, щоб гарантувати виконання вимог як до самої ІС, так і до характеристик процесу її розробки.

Під час планування ІС розглядаються в п’яти взаємопов’язаних аспектах:

• технічному, як апаратно-комунікаційний комплекс, що має конкретну конфігурацію і служить для обробки і передачі інформації;

• програмно-математичному, як набір статистичних, математичних, алгоритмічних машинно-орієнтованих моделей та програм;

• методичному, як сукупність засобів реалізації функцій управління по відношенню до економічного об’єкта – підприємства, об’єднання, регіонального господарства;

• організаційному, як опис документообігу і регламенту діяльності апарату управління;

• поопераційному, як сукупність технологічних, логічних і арифметичних операцій, що реалізуються в автоматичному режимі.

Основні принципи планування ІС:

1. Принцип системності - встановлення зв'язків між структурними елементами системи, які забезпечують цільність ІС та її взаємодію з іншими системами.

2. Принцип відкритості (розвитку) - створення ІС з урахуванням можливості поповнення і поновлення функцій і складу ІС без порушення її функціонування.

3. Принцип сумісності - реалізація інформаційних інтерфейсів, завдяки яким ІС може взаємодіяти з іншими системами у відповідності з встановленими правилами.

4. Принцип стандартизації (уніфікації) - раціональне застосування при створенні ІС типових, уніфікованих і стандартизованих елементів, проектних рішень, пакетів прикладних програм, комплексів, компонентів.

5. Принцип ефективності - досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення ІС і результатом від її використання.

Методологія планування ІС описує процес створення і супроводу інформаційних систем у вигляді життєвого циклу (ЖЦ) ІС – сукупності взаємозалежних процесів створення і послідовної зміни стану ІС від формування вихідних вимог до неї до закінчення експлуатації та утилізації комплексу засобів автоматизації ІС.

Процес створення ІС – сукупність робіт від формування вихідних вимог до системи до впровадження її в дію.

Основними нормативними документами, що регламентують склад процесів ЖЦ ІС, є міжнародний стандарт ІSO/ІEC 12207:1995 «Information Technology — Software Life Cycle Processes» (ІSO - Іnternatіonal Organіzatіon of Standardіzatіon - Міжнародна організація по стандартизації, ІEC - Іnternatіonal Electrotechnіcal Commіssіon - Міжнародна комісія з електротехніки) та розроблений на основі нього державний стандарт України ДСТУ 3918-1999 «Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення». Вони визначають структуру життєвого циклу, що містить процеси, дії й завдання, які повинні бути виконані під час створення ПЗ. Кожен процес розділений на набір дій, кожна дія - на набір завдань. Кожен процес, дія або завдання ініціюється і виконується іншим процесом у міру необхідності, причому не існує заздалегідь певних послідовностей виконання. Зв'язки за вхідним даними при цьому зберігаються.

Структура ЖЦ ІС базується на трьох групах процесів: