8.11. Особистий внесок здобувача

Дисертація — це одноосібне наукове дослідження, яке відби­ває особистий внесок здобувача у розв'язання наукової пробле­ми, що дає підстави присудити його автору науковий ступінь.

Здобувач повинен уміти в концентрованому вигляді відоб­разити особистий внесок у дослідження наукової проблеми у вступі до дисертації.

При написанні дисертації здобувач повинен обов'язково по­силатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріал або окремі результати. У разі використання в дисертації ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опуб­ліковані наукові праці, здобувач повинен зазначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням осо­бистого внеску в ці праці або розробки. Крім того, цей факт має бути зазначеним в актах про впровадження результатів дослі­дження, якщо автор є учасником колективної НДР.

Основним документом, який підтверджує особистий вне­сок здобувача у роботи, виконані разом із співавторами, є висновок організації, де виконувалась дисертація. Він оформ­ляється як протокол засідання структурного підрозділу (відділу, кафедри), де працює здобувач або де виконувалось дослідження. На засідання необхідно запросити співавторів здобувача, і зазначити факт присутності їх у протоколі. У документі слід вказати, які саме конкретні результати, наве­дені в кожній з публікацій, виконаних у співавторстві, нале­жить здобувачеві (теорема, висновок, результат експеримен­ту, методика та ін.) Не дозволяється вказувати лише відсот­кові частки участі співавторів у виконанні певної роботи. У випадку, коли здобувач проводив наукові дослідження по­запланово, за особистою ініціативою, то його особистий вне­сок у спільні роботи може визначити долучена до атестацій-ної справи довідка від співавторів, підписи, яких мають бути засвідчені печатками установ, в яких вони працюють.

Якщо автор дисертації недостатньо довів свій особистий внесок у досягнення наукових результатів, у сукупну цінність колективної роботи, це може розглядатися спеціалізованою радою і ВАК як наукова недобросовісність. У разі викорис­тання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права Ті повторного захисту.

12. Апробація результатів дисертації

У цій частині вступу зазначається, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено ре­зультати досліджень, що включені до дисертації.

13. Публікації

Обов'язково подають відомості про публікації здобувача. Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових жур­налах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конфе­ренцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати дисер­тації. Слід підкреслити кількість статей, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

При написанні цієї частини вступу підкреслюють, чи всі результати або висновки дисертації опубліковано або захи­щено. Про це може свідчити відповідність назви конференції (з'їзду, симпозіуму, семінару) темі дисертації або окремим її розділам. Пріоритет автора підтверджує дата проведення кон­ференції, рік видання статті, дата читання лекцій за темою дослідження або обговорення дисертації на засіданні кафед­ри (відділу) та ін.

У кінці вступу бажано розкрити структуру дисертації, подати перелік її структурних елементів, обґрунтувати по­слідовність їх викладу, вказати обсяг дисертації, обсяг текс­ту, списку використаних джерел, додатків.

Приблизний обсяг вступу — 12 сторінок тексту. Він пи­шеться, як правило, після того, як дисертаційне дослідження завершено.