8.4. Вступ, його композиція

Вступ до дисертації — дуже відповідальна частина ди­сертаційного дослідження, оскільки розкриває сутність і стан дослідженості наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику дисертації в реко­мендованій нижче послідовності: актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мета і за­вдання дослідження, об'єкт, предмет, методи дослідження, на­укова новизна одержаних результатів, їх практичне значен­ня, особистий внесок здобувача, апробація результатів дисер­тації, публікації автора за темою дослідження. Вступ не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, а й містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Тому основні складові вступу до дисертації розглянемо докладніше.

Заголовки змісту мають точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх за іншою редакцією, по­слідовністю і підпорядкованістю порівняно із заголовками в тексті не можна.

Заголовки необхідно розмістити один під одним. Заголо­вок кожного наступного ступеня зміщують на три — п'ять знаків вправо відносно заголовка попереднього.

8.5. Актуальність дослідження

Актуальність теми — обов'язкова вимога до будь-якої дисертації, перший критерій, за яким здійснюється її експер­тиза офіційними опонентами, організацією, де виконана ро­бота, а також членами спеціалізованої вченої ради.

Тому цілком природно, що вступ до дисертації має почи­натися з обґрунтування актуальності теми. В цій частині

вступу через критичний аналіз та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтову­ють актуальність та доцільність роботи для розвитку відпо­відної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Актуальність (лат. actualis — дієвість) теми — це важ­ливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяль­ності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з да­ної проблеми вже відомо і що досліджується здобувачем упер­ше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробництва мають цінність наукові результати дисертації.

Актуальність дослідження — це складова вступу до ди­сертації та автореферату, невід'ємний елемент пояснюваль­ної записки до вибору і затвердження теми дослідження.

Обґрунтування актуальності вибраної теми дисертації як кваліфікаційної роботи свідчить про те, як автор уміє вибра­ти важливу для теорії і практики тему, як розуміє й оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми характеризує наукову зрілість і професійну підготовленість здобувача.

Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки коротко викласти:

• сутність проблеми дослідження;

• соціальну значущість проблеми дослідження, вирішен­ня якої має важливе народногосподарське та соціально-куль­турне значення в умовах України;

• суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва; теорії і практики.

• значення для створення нових напрямів певної галузі науки;

• вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві;

• доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відо­мими розв'язаннями проблеми (наукового завдання).

Важливою складовою актуальності є формулювання проб­лемної ситуації, виклад її сутності. В кандидатській ди­сертації, як правило, вирішується лише одна наукова пробле­ма. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуа­цію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній суспільній практиці і вимо­гами суспільства до його більш ефективного функціону­вання.

Будь-яке наукове дослідження здійснюється для того, щоб подолати певні труднощі в процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти або виявити неповноту ста­рих засобів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найви­разнішій формі виявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли набуте наукове знання виявляється недо­статнім для вирішення нових завдань пізнання.

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже стає недостатнім, а нове знання ще не набуло розвиненої форми. Таким чином, проблема в науці — це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення. Така ситуація виникає найчас­тіше в результаті відкриття нових фактів, які явно не вклада­ються у рамки попередніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій неспроможна пояснити нові факти.

Правильна постановка і чітке формулювання нових проб­лем часто має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і напрями наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати нау­кову проблему — означає показати вміння відокремити го­ловне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки не відомо науці з предмету дослідження.

Таким чином, якщо здобувачеві вдається показати, де про­ходить межа між знанням і незнанням про предмет дослі­дження, тоді йому легко чітко й однозначно визначити нау­кову проблему, сформулювати її сутність.

Вибираючи тему дисертації, слід зважати на те, що праці, присвячені широким темам, часто бувають поверховими і недостатньо самостійними. Вузька ж тема проробляється до­кладніше і глибше.

При обґрунтуванні актуальності теми зазначають стан її розробки. Для цього складається стислий огляд літерату­ри, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкри­та лише частково, не в тому аспекті) і тому потребує подаль­шої розробки. Якщо такого висновку здобувач не може дійти, він позбавляє себе можливості розробляти дану тему.

Завершується ця частина вступу рубрикою Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тут коротко викладають зв'язок теми дисертації з плановим дослідженням.

1. Тема входить до державної програми чи програми міжнародних досліджень.

2. Тема входить до галузевої програми, планів НАН Украї­ни, галузевих міністерств, планів міжгалузевих об'єднань чи до тематичного плану установи.

3. Тема, пов'язана з планами організації, де виконана ро­бота.

4. Ініціативна робота.

При наявності такого зв'язку наводять назву конкретної програми, її шифр, державний реєстраційний номер теми до­слідження, а також рівень впровадження результатів дисер­таційного дослідження в цій галузі.