
- •6. Спільне і особливе понять «тип» та «період» міжнародного права.
- •7. Радянська періодизація історії міжнародного права.
- •8. Вкажіть основні наукові періодизації історії міжнародного права.
- •9. Вкажіть 4 основні наукові напрями датування виникнення міжнародного права. Які критерії появи цього права висувають їх прихильники?
- •10. В чому полягають критерії датування появи міжнародного права для регулювання міжплемінних відносин?
- •Концепція походження міжнародного права в.Грабаря.
- •Перелічіть основні передумови появи міжнародного права.
- •Охарактеризуйте динаміку становлення міжнародного права у додержавний період та в міжнародних відносинах стародавніх держав.
- •У чому полягає поділ стародавніх міжнародних відносин на різні рівні?
- •Вплив ускладнення соціально-політичної організації суспільства на процес становлення міжнародного права
- •16. Перелічіть характерні особливості міжнародного права стародавнього періоду
- •3. Третьою особливістю міжнародного права стародавнього періоду є
- •5. У даний період мав місце неоднаковий міжнародний статус суб’єктів міжнародного права.
- •8. Становлення принципу непорушності правових принципів.
- •11. Серед засобів забезпечення дотримання міжнародного договору застосовувались
- •17. Вкажіть особливості формування елементів та компонентів міжнародного права у стародавній період.
- •18. Які інститути та принципи, відомі сучасному мп, виникли в стародавній період?
- •19. Концепції переважання війн і насильства в стародавніх мв: аргументи за і проти.
- •20. Дайте визначення та розкрийте суть процесу історичної трансформації міжнародного права
- •21. Порівняйте процеси трансформації стародавнього міжнародного права у середньовічне в регіонах римської імперії, Індії, Китаю, Середньої Азії та Персії.
- •22. В чому полягає динаміка становлення міжнародного права як міждержавного?
- •23. Вкажіть основні характерні риси міжнародного права середньовічного типу.
- •24. Які фактори лягли в основу появи рис універсалізму в середньовічному міжнародному праві?
- •25. Закономірності перетворення міжнародного договору на основне джерело міжнародного права у Середньовіччі.
- •36. В чому полягав вплив ідей просвітництва на розвиток міжнародно-правової теорії і практики?
- •37. Як колонізаційна політика європейських держав хvіі-хіх ст. Ст. Вплинула на становлення класичного міжнародного права?
- •38. Встановіть витоки становлення, спільне та особливе понять «міжнародне право», «міждержавне право», «право цивілізованих націй», «універсальне міжнародне право».
- •39. Які нові інститути та галузі з’явилися в міжнародному праві хіх ст.? Які фактори вплинули на їх появу?
- •40. Вкажіть основні тенденції в міжнародному праві хіх-початку хх ст.
- •46. В чому проявився процес трансформації класичного міжнародного права на початку хх ст.?
- •47. Порівняйте характерні особливості міжнародного права у хх ст. До та після іі-ї Світової війни.
- •48. Встановіть особливості розвитку системи міжнародного права хх ст.: процес «кодифікації та прогресивного розвитку», поява нових галузей.
- •49. Порівняйте процеси універсалізації міжнародного права 50-60 х рр.. Хх ст. Та процес глобалізації початку ххі ст.
- •50. Сутність концепції «міжнародного права людства».
Охарактеризуйте динаміку становлення міжнародного права у додержавний період та в міжнародних відносинах стародавніх держав.
Особливості динаміки формування міжнародного права зумовлені відповідними чинниками у міжнародних відносинах стародавнього періоду. Процес формування цього права проходить дві стадії: додержавного періоду та періоду взаємодії стародавніх держав, які надають цьому праву новий поштовх.
Генезис міжнародного права можна віднести до періоду існування ще додержавних політичних об'єднань (“додержавних” міжнародних відносин). Першими (ще в первісні часи) з'являлись зародки тих інститутів міжнародного права, які були покликані забезпечити поточний обмін між різними суспільними групами в умовах їх майже цілковитого взаємного невизнання і які є ключовими, необхідними для правового регулювання міжнародних відносин. Міжнародне право за своїм походженням є тією системою, що пов'язує такі групи і уможливлює мирні відносини між ними. Відносини між утвореннями додержавного типу були достатньо розвиненими і охоплювали собою практично всі напрями і особливості функціонування міжнародних відносин наступних епох та вимагали вже у той час виникнення відповідних норм та принципів правового характеру для їх врегулювання. Міжнародні відносини в їх класичному розумінні мають свої витоки і передумови формування у відносинах первісних племен, родинних кланів, груп. В додержавний період формування міжнародного права можна говорити частково про правові, а частково про протоправові регулятори міжнародних відносин. Вже на рівні племінних відносин торгівля і обмін не лише відігравали роль зближення народів, а й в їх структурі зароджувались основні елементи майбутнього міжнародно-правового регулювання (обмін).
Про появу міжнародних відносин, чи їх прототипу (як і прототипу міжнародного права) мова може йти з появою надобщинних політичних структур: протодержав (вождеств) і ранніх держав. Основні генетичні наробки міжнародних відносин і міжнародного права створювались ще в міжгруповому, міжобщинному спілкуванні.
Динаміку становлення інститутів міжнародного права можна простежити з розвитку інституту династичних шлюбів. Вже на етапі існування локальних груп між ними існувало правило обміну жінками, сприяло появі одного з перших елементів норми “я тобі – ти мені” (прототипу принципу взаємності, правової еквівалентності). Інститут династичних шлюбів відігравав велику роль в додержавний період у відносинах між стародавніми народами, коли він тісно увійшов зокрема до процедури укладання міжнародних договорів.
Інститут еквівалентного дарунку сприяв розвитку торгівельних звичаїв, що зумовлюють з часом становлення різних неузгоджених інститутів міжнародного права: гостинності, сплати данини, розвитку торгівельного права, як сфери зовнішньої діяльності спільноти. Взагалі інститут дарунків чи обміну подарунками є одним з ключових для розуміння механізму становлення міжнародних контактів. Даний інститут виникає ще на етапі міжобщинних відносин.
На етапі локальних груп в їх взаємних відносинах з’являються зародки майбутніх інститутів міжнародного права, таких як посередництво в конфлікті, ієрархія санкцій за порушення відносин з іншою группою, гостинність, проксенія, статус іноземців, статус території, кордонів та ін. Вже в цей період проявляється становлення у першу чергу самих необхідних, нагальних міжнародно-правових норм і інститутів.
В “додержавний період” формування відносин між існуючими стародавніми утвореннями та вироблення ними в процесі взаємодії відповідних норм для її регулювання стали ефективною основою міжнародного права та відносини подальших (“державних”) періодів та створили собою передумову характерних рис та особливостей норм і принципів міжнародного права наступних історичних періодів.
Зародження держав не могло якісно не вплинути на сутність цих відносин. В міжнародних відносинах виділяється центральна ланка – міждержавні зносини, які стають головним фактором формування міжнародного права, а нормам останнього надається санкціонована державою обов’язковість. Разом з тим, вказані відносини по суті і по формі дуже тісно пов’язані з їх попередниками (відносинами додержавних структур, які в свою чергу "взяли" всі основні протоправові наробки первісного, племінного періоду).
Відносини між першими ранніми державами обмежені тими ж регіонами, що й "їх попередники" – відносини, наприклад між вождествами.
Процес державотворення а за ним і міжнародного правотворення сприяє на завершальних стадіях існування ранніх держав сформуванню інституту суб'єктів міжнародного права як специфічної сукупності норм, незалежних від волі окремої держави.
З появою ранніх держав продовжує розвиватись принцип еквівалентності та ін. ключові принципи взаємовідносин, нароблені у додержавний період. Зокрема залишився і зміцнів принцип престижного дарообміну.