9. Вкажіть 4 основні наукові напрями датування виникнення міжнародного права. Які критерії появи цього права висувають їх прихильники?

В науці міжнародного права склалось чотири основні напрями, що датують період його виникнення: 1) середньовіччя; 2) стародавній період; 3) поява в стародавній період зародків міжнародного права (“передісторія” міжнародного права або міжнародне “передправо”), з виникненням його системи в середньовіччі; 4) первісний (племінний) період.

Прихильники 1-го (середньовічча):

Різні його прихильники по-різному датують появу міжнародного права - як початком, так і серединою, чи кінцем середніх віків в залежності від висунутих ними передумов і каталізаторів його появи (поява незалежних держав, принципу суверенітету, папства і єдиної церковної організації, реформація, відродження та ін).

1) Критерій появи ліг і союзів торгівельних та портових міст (ХІІІ ст.¹).

2) Культурно-цивілізаційні та ідеологічні критерії (в сферу дії міжнародного права включалися лише держави Європи і згодом Сполучені Штати Америки, об’єднані цінностями західно - європейської культури. Прихильники: “міжнародне право цивілізованих націй” (М.Таубе, Ф.Мартенс, Д.Анцилотті та ін.); ті, хто перебільшували факт проголошення ООН як критерію становлення міжнародного права (А.Фердросс, Д.Старк, Ч.Фенвік, Дж.Браєрлі, В.Фрідман та ін. ).

3) Рівень культури держав і сповідання ними одних культурних цінностей (підхід був особливо характерним для представників російської дореволюційної науки; Ф.Мартенс).

4) Критерій доктрини чи науки міжнародного права ((італійська та іспанська школи), праць з його теорії Ф.Вітторіа, Д. Сотто, Б. Айали, А.Джентілі, Ф.Суареса, Г.Гроція, ін.)

5) Часті війни, стан постійної ворожості (Г.Мен, Ф.Ліст).

6) Критерій державного суверенітету (появу міжнародного права стали датувати тим періодом, коли складалась сукупність суверенних держав. На думку Ф.Ліста: міжнародне право могло виникнути тільки тоді, коли наприкінці середніх віків, поряд з Німецькою Імперією, утворились і розвинулись великі самостійні християнські держави Європи, які усвідомлювали свій суверенітет (Іспанія, Франція, Англія, Австрія, Скандинавська Північ). Тобто необхідною фактичною умовою виникнення міжнародного права є одночасне існування багатьох держав приблизно однакової могутності, при чому ці держави повинні бути пов’язаними спільністю культури і інтересів і повинні знаходитись в постійних і жвавих зносинах одна з одною). Деякі автори уточнювали, що мова йде про християнські держави (Вішшер).

Спроби систематизувати критерії: Л.Камаровський (1) фізичні особливості Європи, 2) племінне родство європейських народів, 3) їх родство духовне, 4) паралельність їхнього історичного росту та розвитку); М. Таубе (а) ідея культурної єдності, тобто усвідомлення державами своєї приналежності до однієї культурної групи; b) ідея рівності, тобто визнання державами одна за одною однакової право- і дієздатності – усвідомлення ними загальної рівноправності, юридичної рівності в сім’ї народів; с) ідея права, тобто усвідомлення державами необхідності певного правопорядку у взаємних відносинах); Дж.Браєрлі (вважаючи передумовою появи міжнародного права систему сучасних європейських держав з їх атрибутами (суверенітет, територія, громадянство) та усвідомлення ними необхідності мирних відносин).

Загалом, критерії появи міжнародного права в середньовіччі зводяться до таких: 1) наявність певної кількості суверенних держав; 2) знаходження держав на приблизно однаковому рівні культурного розвитку, та усвідомлення ними цієї культурної єдності; 3) існування спільних міжнародних інтересів; 4) усвідомлення державами необхідності врегулювання своїх взаємовідносин нормами права.

Прихильники 2-го (стародавній період):

1) існуванні міжнародних звичаїв, практиці укладання міжнародних договорів і т.ін., вказували й на наявність інститутів міжнародного права (А. Мартін: група держав, яка постійно підтримує відносини, не може не створити систему норм для їх врегулювання. Між державами існували постійні взаємні інтереси, які не лише об’єднували їх і сприяли розвиткові міждержавних відносин, але й викликали до життя необхідні для їх врегулювання інститути міжнародного права. Представники даного напряму справедливо обстоюють можливість існування міжнародного права в інших, аніж європейський, регіонах і епохах. Міжнародне право, як системне явище, не може бути виведене з таких окремих категорій як культурна спільність, розвиток певного географічного регіону чи релігійної системи. Його появу спричиняють об’єктивні вимоги, фактори розвитку міжнародних відносин).

2) існування міжнародного суспільства з приблизно однаковим культурним і цивілізаційним рівнем розвитку,

3) наявність держав, наявність спільних інтересів в цих держав, усвідомлення ними своєї незалежності і вимоги підкоритися у взаємовідносинах праву,

4) наявність писаних джерел міжнародного права,

5) наявність міжнародних союзів держав,

6) вимоги торгівлі і економіки,

7) вимоги міжнародного культурного обігу

Концепція "де суспільство, там і право"(саме нею доводять походження МП в цей період): Основні принципи концепції - неподільність суспільства і права та якщо є суспільство, повинно існувати і право. Згідно з основними положеннями цієї теорії, “право не просто існує там, де існує суспільство, воно повинно там існувати, оскільки право є необхідною умовою існування суспільства як такого, необхідною умовою будь якої систематизованої форми взаємовідносин». Досліджуючи ближче стародавню епоху, можна дійти висновку, що тоді вже міжнародне суспільство вимагало певних міжнародно-правових норм та принципів для внормування своєї життєдіяльності. Про це свідчить велика договірна і звичаєва база стародавнього світу. Це підтверджують і два взаємодоповнюючі елементи даної концепції – право існує лише в суспільстві, та не може бути суспільства держав без права. Концепція “ubi societas ibi jus” поклала наукову основу для виникнення згаданої вище теорії про притаманність міжнародного права будь – якій міжнародній спільноті.

Прихильники 3-го підходу:

Даний напрям склався здебільшого із запозичення аргументів концепції, яка обстоює існування протоправа в первісному суспільстві з його подальшою трансформацією в рабовласницьке міжнародне право. Різниця полягає в тому, що представники цього напряму протоправом називають рабовласницьке міжнародне право, а правом – феодальне.

1) укладання писаних міжнародних договорів (А.Нуссбаум) (співпадає з періодом давніх часів. В даному випадку слід розрізняти укладання писаного міжнародного договору як причину виникнення міжнародного права і як свідчення його дії, існування. В першому варіанті, якщо розглядати такий правовий акт як передумову появи права, то можна дійти до відверто невірних висновків, оскільки міжнародний договір є лише формою існування, впливу міжнародного права, актом, що фіксує його дію. Тому до появи такої форми, міжнародне право мало пройти довгий шлях – мали створитись умови для його виникнення, формування звичаєвих, усних договірних та інших форм, а лише потім – письмового міжнародно – правового договору)

2) виникнення і правотворчу діяльність держави (в стародавній період держави лише почали з’являтись, в класичному вигляді про держави можна говорити лише з періоду розвиненого середньовіччя).

3) В стародавні часи існували певні його інститути. Але вони ще не складали системи, що свідчить про існування тоді періоду передісторії міжнародного права. Протягом цього періоду оформлювались правові підвалини, базуючись на яких міжнародне право як система виникає в середні віки.

4) Представники дійшли компромісу між традиційним і класичним в науці розумінням сутності міжнародного права, як такого, що виникає в середньовічній Європі з відповідними передумовами і критеріями цього процесу та незаперечними даними минулого, зокрема міжнародно-правової практики стародавнього періоду. Сам цей напрям містить в собі декілька теорій, що розглядають необхідними передумовами появи міжнародного права вже відомі критерії укладання писаних договорів, державного волевиявлення та ін. Серед найбільш вивірених і доказових із них – існування відповідних міжнародно-правових джерел чи інститутів міжнародного права в стародавній період.

5) А.Нусбаум: швидше слід говорити про існування в стародавній період своєрідного зародкового міжнародного права, а у середньовіччі виникнення вже нового, сучасного міжнародного права. А.Фердрос: взагалі говорити про виникнення міжнародного права як такого можна лише з етапу Середньовіччя, а в стародавній період існували лише окремі протоправові прояви, неправові правила поведінки, які згодом лише увійдуть як юридичні норми до системи міжнародного права.