8. Вкажіть основні наукові періодизації історії міжнародного права.

Не існує єдиної історичної періодизації міжнародного права для усіх регіонів. Часто дослідники історії міжнародного права, не лише клали в основу її поділу загальноісторичні критерії і факти, а й поділяли згідно з ними його історичні періоди. Якщо якийсь важливий для розвитку людства факт не вписувався як критерій для відділення того чи іншого історичного періоду розвитку міжнародного права, його використовували для дроблення цього періоду. Найчастіше такими фактами виступали малохарактерні для міжнародного права, внутрідержавні політичні зміни.

Загальноісторична: Частіше за все періодизація міжнародного права проводиться згідно із загальноісторичною періодизацією і критеріями. Вважаючи історію міжнародного права частиною загальної історії, дослідники запропонували хронологічний поділ періодів міжнародного права, який залишається найбільш поширеним. Така періодизація є загальною, містить три – чотири періоди, як правило: стародавній, середньовіччя, новітній.

Європейський погляд: перший період – з найдавніших часів до Римської Імперії (держави як такі не мали взаємних права та обов’язків; спорідненість була основою відносин між еллінськими утвореннями). Другий період – від Римської Імперії до Реформації (відносини між державами повинні регулюватись спільною вищою владою: довгий час Римська Імперія була такою владою). Третій період – від Реформації до нашого часу (керівний принцип, що держави є утвореннями в великому суспільстві, члени якого мають взаємні права та обов’язки).

За критерієм укладання найбільш значних міжнародно-правових актів (основоположник – Вітон):

1) Міжнародне право розвивалось за такими періодами: І етап передісторії міжнародного права, що включав у себе міжнародно-правові наробки стародавніх Греції і Риму та сусідніх із ними народів. ІІ етап (власне появу міжнародного права) автор датує від Вестфальського миру 1648 р., що на його думку “може бути обраним як етап, з якого починається сучасна наука міжнародного права.” ІІІ етап починається із укладення Утрехтського миру 1713 р. ІV етап від Утрехтського миру до Паризького і Хубертсбурзького договорів 1763 р.; V етап від Паризького і Хубертбурзького договорів 1763 р. до Французької революції 1789 р.; VI етап – від Французької революції 1789 р. до договору Вашингтона 1842 р.

За Вітоном.

2) За Лістом: І період – від давнини, коли виникали поодинокі прояви міжнародно – правового регулювання, що стали зародками майбутніх правових інститутів до Вестфальського договору 1648 р., який кладе собою початок міжнародного права; ІІ – від 1648 р. – до Віденського конгресу 1814 (15) рр.; ІІІ – від 1814 (15) рр. – до 1865 р. (укладання Паризького мирного договору); ІV – від 1865 р. – до 1878 р. (укладання Сан – Стефанського мирного договору); V – від 1878 р. – до 1900 р. (Гаазьких мирних конференцій).

3) За Мартенсом: І – з давнини до Вестфальського миру (в цьому періоді автор виділяє два півперіоди: стародавні часи і раннє середньовіччя); ІІ – від укладання Вестфальського миру до Віденського конгресу 1815р. (цей період поділяється також на два півперіоди, водорозділом яких є перша французька революція); ІІІ – від 1815р. до кінця ХІХ – початку ХХ ст. (тут також включено два півперіоди, які відділяються за Паризьким миром 1865 р.).

За виникненням, зміною чи характеристикою міжнародно-правових шкіл і наукових напрямів: І – й етап (перехідний) IV - VІІІ ст. (діяльність І.Севільського 570 – 632 рр., пап Леона І 440 – 461 рр. і Григорія І 590 – 604 рр.) – початок науки міжнародного права; ІІ – й етап (VІІІ – друга половина ХІ ст.) – відносини між папською і світською владами та їх вплив на формування науки і ідей міжнародного права; ІІІ – й етап (кінець ХІ ст. – кінець ХІІІ ст.) – продовження боротьби між імперією Оттона Великого і папством, Декрет Граціана, діяльність декретистів, Ф.Аквінський, схоластична література, їх вплив на розвиток міжнародно-правових ідей.

Регіональний критерій: Періодизація міжнародного права О.В.Задорожнього, А.І.Дмитрієва та Ю.А.Дмитрієвої, які поділяють його історію на два періоди, локального (регіонального) (стародавнього та середньовічного) і універсального міжнародного права (від Вестфальського миру до наших днів. Як різновид цієї періодизації є пропозиція розглядати історію міжнародного права, як локального (додержавний, родоплемінний період), регіонального (стародавнє, середньовічне й класичне до ХХ ст. міжнародне право) та універсального (від створення Ліги націй 1919 р.).

Радянська періодизація МП за суспільно – економічими формаціями: ) міжнародне право рабовласницького суспільства; 2) міжнародне право феодального суспільства; 3) буржуазне міжнародне право; 4) сучасне міжнародне право, тобто право епохи переходу від капіталізму до соціалізму.

За А.Касезе: пропонує періодизацію міжнародного права з його поділом на чотири основні етапи: 1) від його поступової появи (ХVІ – початок ХVІІ ст.) до І – ї світової війни; 2) від встановлення Ліги Націй до кінця ІІ – ї світової війни (1919 – 1945рр.); 3) він встановлення ООН до кінця “холодної війни” (1945 – 1989); 4) сучасний період.

З розпадом СРСР: докласичний (стародавній і середньовічний), класичний та сучасний періоди. Докласичне міжнародне право у свою чергу пройшло два етапи формування: стародавній і середньовічний (феодальний), кожному з яких характерні свої особливості суб’єктів, структура, рівень системності зв’язків між нормами і інститутами, конкретно історична специфіка джерел та ін. Класичний період, що починається із переходом до вестфальської системи міжнародного права позначив собою увесь час до кінця ХХ ст., коли відбувається відхід від вестфальських принципів (суверенітету, втрата державою пануючого в міжнародній системі становища, вихід на перший план індивіда, перехід від позитивістської до ліберально-демократичної концепції міжнародного права тощо) до сучасного ліберально-демократичного міжнародного права. При цьому перехід від одного періоду міжнародного права до наступного не є різким а характеризується важливим процесом історичної трансформації, яка є проміжним етапом між такими історичними періодами.