27.Механізм розвитку і перспективи урбанізації.

Урбанізація проходить екстенсивний та інтенсивний шляхи розвитку.Екстенсивний шлях характер. для аграрних у минул. країн,зростання міст і формув. міських структур залежить насамперед від потреб матеріал. виробництва(екстенсивного розширення індустріал.бази на основі буд. фабрик і заводів,освоєння нових родовищ корис. копалин).Відрізняється шв.темпами зростання міськ.населення і виникненням багатьох нових міст.Інтенсивний шлях відбув. не стільки створення нов..міст,скільки вдосконалення соц..-економ. розвитку існуючих,формув. мережі міст відповідно до потреб країни.Характерним є перехід на багато функціонал.основу розвитку міст,що виражається в ускладненні структури і розшир. складу міських функцій.Відбув. вдосконал. і подальше перетвор. міських поселень,ускладнення форм та систем урбанізації структур у межах охоплених містами територій.Дослідники Європи та США вважають,що в розвин.країнах,де резерви відносно зростання міськ.населення значною мірою вичерпані,урбанізація продовжується,набуваючи значною мірою нових рис і напрямів.Проходять глибокі якісні зміни системи міст,форми міськ.розселення продовжують ускладнюватися і перетворюватися.Набуваючи нових рис,форм і напрямів,урбанізація буде сприяти подальшому розвитку і поширенню міськ.способу життя та міськ.розселення,викликаючи якісні зміни процесу і впливаючи на еволюцію як усієї системи міськ.розлення ,так і окреми міськ.структур.

28.Структура господарства та її особливості і динаміка..Структура господарства – головна характеристика економіки країни, регіону міста. Прогресивна високотехнологічна структура регіону являє собою основу високого рівня економіки, і навпаки – застаріла й розбалансована структура економіки є першопричиною її відставання. Структура госп. Характеризує склад і співвідношення складових частин господарстваа саме: сфер, економічних секторів, підрозділів, міжгалузевих комплексів, груп галузей, галузей, видів економ діяльності. Загально прийнятої ідеальної структури господарства не існує. Тому наявну структуру економіки країни, регіону, міста оцінюють методом порівняння з більш і менш розвиненими країнами, регіонами та містами відповідно.

29.Розвиток третинного сектору. третинний сектор, або сфера послуг, - невиробнича сфера діяльності, спрямована на створення умов для функціонування господарства і життєдіяльності населення. (З цієї третинної сфери виділяють і четвертинну сферу - науку, або наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки - НИОКР).

Звідси випливає, що і транспорт, та й усю виробничу інфраструктуру можна і варто віднести до невиробничої сфери. Це перша, "систематизаційна", особливість третинного сектора. Далі треба відзначити темпи опереджаючого розвитку третинного сектора в країнах - членах Організації економічного співробітництва і розвитку (промислово розвинені країни Заходу).

І, нарешті, третя особливість - інтенсивна зміна внутрішньої покомпонентної структури третинного сектора - зростання ролі виробничих послуг, що забезпечують кардинальні зрушення в галузевий, територіальній і організаційній структурі основних виробничих галузей. Ці зміни в складі третинного сектора проявилися за останні 15-20 років. Виробничі послуги не тільки не залежать від рівня основного виробництва, але стають галузями, що саморозвиваються, що усе в більшому ступені визначають, що і як робиться. Наприклад, у Великобританії число зайнятих у сфері виробничих послуг за 1980-1995 доля виросло на 40% (на 1720 тис. чоловік), тоді як у сфері особистих послуг лише на 15% (на 600 тис. чоловік).

30.Сфера обслуговування населення..Частка зайнятих у сфері послуг один із головних показників соц.- економ. Розвитку країни . У розвинених країнах вона вже перевищує 70 – 75% самодіяльного населення, а у слаборозвинених не сягає й 10 – 15%.Сфера послуг займає стикове положення між матеріальним нематеріальним виробництвом, але більшою частиною представлене нематеріальними послугами. Розрізняють послуги: матеріальні нематеріальні; особисті, групові, громадські; постійні, регулярні, епізодичні; соціальні, ділові та інші. Заклади, підприємства і комунікаційні мережі сфери послуг утворюють соціальну інфраструктуру. Географія обслуговування – це галузь суп. Гео, що вивчає територіальні відмінності інтересів і потреб населення, ступін задоволення таких потреб, особливості територіальної організації сфери послуг у різних країнах, регіонах та містах.

31. Функції сфери обслуговування. Дві групи: економічні і соціальні. До економічних відносяться обслуговування процесу виробництва матеріальних благ, відтворення робочої сили і створення додаткових матеріальних благ. До соціальних: задоволення потреб населення в різних видах обслуговування, забезпечення зниження витрат і покращення умов праці в домашніх господарствах, реалізація вільного часу, забезпечення безпеки і нормального функціонування держави, охорони громадського порядку.