19.Демографічна криза в Україні.

Демографічна ситуація в Україні залишається складною. Скорочення

чисельності населення, зниження тривалості життя, падіння народжуваності і

від'ємне сальдо міграції є головними показниками демографічної кризи.

 Причини такого явища мають історичне коріння. Це, зокрема, втрати під час першої та другої світових війн, впродовж трьох голодоморів (1921, 1932-1933, 1947 років), примусової колективізації, масових репресіях 30х-50х років.

 Негативно вплинула на демографічну ситуацію Чорнобильська катастрофа та затяжна економічна криза 90-х.

 Переважно через низький рівень народжуваності Україна за 1993-2004 роки втратила більше, ніж 4 мільйони населення. В державі, починаючи з 1995 року, фіксують від'ємний природний приріст населення, тобто смертність переважає народжуваність.

Про основні проблеми народонаселення в Україні можна сказати наступне:

 Основні проблеми - це зменшення терміну життя населення України, скорочення населення та погіршення продуктивного оздоровлення населення.

 Демографічна криза - це передовсім коротке життя. (37% 16-річних хлопчиків не мають шансу дожити до пенсійного віку.)

 У нас надмірно висока смертність немовлят (в нас, практично, від усіх захворювань люди помирають раніше, ніж в більшості європейських країн.)

 Передусім, на жаль, від'їжджає висококваліфікована молодь.

20.Соціально-демографічна політика.

Кожна країна тою чи іншою мірою впливає на геодемографічні процеси і проводить свою демографічну політику.Одні держави намагаються збільшити народжуваність і природний приріст інші шукають шляхи обмеження народжуваності.Помітно зростає частка країн, що мають намір регулювати процеси відтворення народонаселення: в 1970 таких країн було 45%, а в 1990х – понад 60%. Організація демографічної політики різна у різних країнах. У розвинених країнах розгортається все більш активна демографічна політика, орієнтована на стимулював народж. Для розвинен країн х-рна тенденція звуження відтвор населення. Диференційована демограф ситуація в країнах, що розвив. У середині 1980х темпи приросту населення в Африці сягали3.0% у Лат.Амер-2.2%, Азії-1.9%. Ефективн демогр політик у Китаї і Пд.Кореї знизила природний приріст. Індія була першою країною де здійснюв офіційна прогр зменш народж.

21.Сутність урбанізації.Процес урбанізації в різних регіонах і країнах миру має свої особливості. Сучасний тип урбанізації - це вже не стільки швидкий темп росту частки міського населення, скільки особливо інтенсивний розвиток процесів субурбанизации й утворення на цій основі нових просторових форм міського населення - міських агломерацій, мегаполісів. Міста є осередком промислової й економічної діяльності. Але сам факт росту й розвитку міст породжує проблему витрат, не говорячи вже про неминучу соціальну напруженість, характерної для районів з високою щільністю населення. Остання обставина робить міське життя менш привабливої. У країнах, що розвиваються, демографічному вибуху супроводжує «вибух» урбаністичний. При порівняно низьких показниках урбанизированности населення багато країн, що розвиваються, відрізняються відносно високими темпами урбанізації.

22.Етапи розвитку урбанізації.У світовому процесі можна виділити 3 найбільш характерні етапи розвитку урбанізації:

1-й або початковий характеризується локальними процесами урбанізації і охоплює ряд країн Зах.Європи і Пн.Ам з кінця 18ст до кін19ст. Чітко виражено локальною урбанізм є цей процес у Велик Брит. Саме за рахунок задноєвроп і північноамерик урбанізації значною мірою зросла частка міського населення у всьому світі.

2-й, переважно планетарний припадає приблизно на 1-у пол. 20ст. Він х-ється тим, що швидке зростання міст і міського населення охоплює більшість регіонів світу, набуваючи стійкого характеру, спостерігаються високі темпи зрост промислового виробництва. Характерне переважно екстенсивне зростання міст

3-й, глобальний розпочався у 2й пол. 20ст і органічно пов’язаний з науково-техн прогресом. Цей етап х-ться чітко вираженими зрост міського населення в великих містах і агломераціях. Х-ється інтенсивним характером урбанізації в умовах науково-техн прогресу.