81.Визначте та охарактеризуйте поняття «гендерна рівність», «гендер» та «гендерна культура».

гендерна рівність -це дотримання рівних можливостей чол. і жін. щодо отримання освіти, роботи, посади, карєрного росту

гендер -социальный пол, определяющий поведение человека в обществе и то, как это поведение воспринимается. Это то полоролевое поведение, которое определяет отношение с другими людьми: друзьями, коллегами, одноклассниками, родителями, случайными прохожими

гендерна культура це сукупність статево полових ціностей у сферах буття відповідних потреб інтересів діяльності

82.Визначте з якими негеографічними науками найтісніше взаємодіють «Фізична географія», «Суспільна географія» та «Соціальна географія». Для останньої охарактеризуйте сутність зв'язків. Ці науки тісно взаємодіють із філософією(принципи досліджень, підходи, методологія), психологією. При вивчені фізичний стан води, його зміни під впливом конкретних чинників і атмосферний тиск і його залежність від висоти над рівнем моря, про фізичний стан гірських порід та матеріалів, їх зміни під впливом температури і тиску, про сонячну радіацію, її вплив на рухи атмосфери Землі, вплив Місяця та Сонця на припливні явища та багато інших фізична географія взаємодію з фізикою, хімією, біологією. Суспільна та соціальна географія невід’ємно взаємодіють із психологією (вивчення поведінки людини, гендерна георгафія)

83.Складіть схему, яка відображала систему методів дослідження «Соціальної географії». Систематизація методів за такими рівнями:

1філософський :- системний підхід (об’єкт розкладається на складові, вивчається за ними) – синергетичний (акцентує увагу на самоорганізації) - кібернетичний (об’єктні дослідження керовані і потребують заходів з організації)

2загальнонауковий (міждисциплінарний) – в соц. геогр. найчастіше це методи соц. опитування, анкетування математичні, балансові та ін..

3(базовий)загально географ методи дослідження (районування, балансів, регіоналізації, локалізації) 4спеціальні методи

84.Дайте характеристику загальним схемам розміщення населених пунктів.

85.Методика досліджень соціальної географії.

В арсеналі і соціальної географії наявні як традиційні методи дослідження, так і нові, пов’язані з потребами науково-технічної революції (НТР). До першої групи методів належать історичний, картографічний, порівняльний, методи спостережень, системного аналізу, статистичний, економічного районування та ін. Друга група охоплює методи економіко-математичні, дистанційних спостережень, геоінформаційний.

86.Об'єктно-предметне поле та система методів "Гендерної географії".

87.Визначте спеціальні методи досліджень соціальної географії.

88.Охарактеризуйте стан бідності населення в Україні.

89.Назвіть ідеальні системи розселення. Охарактеризуйте модель центральних місць В. Кристаллера.

90.Дайте оцінку системі регулювання міського розселення.

91.Визначте онтологічний статус «Соціальної географії».

92.Назвіть ідеальні системи розселення. Охарактеризуйте модель економічною ландшафту А. Льоша. Тяншанський : місто є центром планетарної системи тому що навколо нього по радіусах на відповідних відстанях виникають допоміжні міста менших розмірів пов’язані з ними економічними зв’язками. Аурербах– модель центральних міст. 1913 р..аналізуючи співвідношення кількості міст великих розмірів виявив закономірність: чисельність населення любого міста = чисельності мешканців найкрупнішого міста поділеного на власний порядковий ранг. Зіф правило Зіфа : якщо територія є цілісним економічним районом то населення н-го розміру складає 1\н к-сті жителів найкрупнішого міста.

Кристалер в 1933 «Центральні міста Німеччини» виклав теорію з позиції оптимальної організації розміщення міст: Центральне місто;доповнюючи райони;конус попиту (радіус зони реалізації центральних товарів ) В основі моделі Кристалера залежність між розмірами і рівнем розвитку функцій центра в роздрібній торгівлі. В 1954 р. нім. Модель Кольба - оптимальне розташування міст за згустками – гніздами. Економіст Льош «Географія розміщеня господарств» в якій спробував вирішити завдання сформування модель міст максимально наближену до реальності. До цього складу входять такі чинники :конфігурація транспортної мережі, забезпеченість тепловими ресурсами. Головним чинником – введення поняття ядра території. Від цього ядра він будує секторну модель з метою активізувати ринкову, транспортну і адміністративну функцію.