
- •7. Класифікація методів педагогічної психології.
- •8. Застосування організаційних методів у психолого-педагогічному дослідженні.
- •9. Експеримент в педагогічній психології. Види та вимоги до організації.
- •15. Теорії співвід. Навч. Та розвитку. За яких обставин навч. Виступає умовою розв-ку?
- •16. Основні ліній психічного розвитку людини в умовах шкільного навчання.
- •17. Психологічні моделі основних типів навчання, діючих у сучасній освіті.
- •20. Класифікація теорій сучасного навчання.
- •21. Принципи організації сугестопедичного навчання.
- •22. Перспективи застос. Знаково-контекстного навч. В умовах вищих навч. Закладів.
- •23. Потенціал кредитно-модульної організації навчання в сучасній освіті.
- •24. Поняття, механізми та закони научіння. Научіння та учіння.
- •29. У чому необхідність здійснення рівневого аналізу навчальної діяльності? Відтворіть склад
- •30. Розвиток мотивів учіння в ході шкільного навчання.
- •38. Основні психолого-педагогічні ознаки знання. Розкрийте психолого-педагогічні умови ефективного засвоєння знань.
- •46. Методологічні та методичні принципи сучасного виховання.
- •52. Формування самостійності дитини. Методика чотирьох зон.
- •56. Основні психологічні фактори сімейного виховання.
- •57. Основні напрямки психологічного аналізу сім'ї.Психологічні фактори сімейного виховання дитини.
- •58. Зв'язок акцентуацій характеру, важковиховуваності та порушень сімейноговиховання.
- •59. Причини та симптоматика шкільної психологічної дезадаптації.
- •62. Функції, компоненти та рівні педагогічного спілкування.
- •66. Завдання та основні напрями діяльності практичного психолога освіти.
- •67 Види робіт практичного психолога освіти
- •69. Психологічний зміст актуального напрямку діяльності практичного психолога освіти. Психолого-діагностичний інструментарій готовності дитини до шкільного навчання.
- •Питання
20. Класифікація теорій сучасного навчання.
Для усвідомлення широкого розмаїття сучасних психологічних теорій навчання їх можна диференціювати із позиції певних загальних критеріїв. Зимня пропонує:
1.За критерієм наявності управління освітнім процесом навчання: 1-традиційне, що не базується на управлінні; 2-навчання, що вважає управління основним механізмом, яке забезпечує засвоєння навчального матеріалу.
2.За критерієм врахування принципу свідомості виділяють види навчання, які різною мірою співвідносять характер освоювання учнем навчального досвіду з його усвідомленням цього процесу. 1-теорії сугестопедичного напряму, які базуються на методах занурювання в ситуацію навчання й використання механізмів як активної, так і периферійної зон свідомості. 2-теорії, які грунтуються на принципі свідомості. Залежно від того, що є об'єктом усвідомлення, виділяють види навчання, які описуються: -теорією традиційного навчання, якщо учень усвідомлює тільки правила й засоби дій; -теорією цілеспрямованого формування розумових дій, якщо це усвідомлення самих дій, підпорядкованих певним правилам; -теорією програмованого й алгоритмованого навчання, якщо передбачається усвідомлення програми, цілісного алгоритму дій; -теорією проблемного навчання, якщо це — усвідомлення проблеми або задачі, для розв'язання якої необхідне освоєння певних способів, прийомів і засобів активності.
3.За критерієм способу організації навчання виділяють навчання з використанням активних форм і методів (проблемних ситуацій, дискусій, ділових та імітаційних ігор) та без них. Це, відповідно, такі види навчання, як проблемне, сугестопедичне, знаково-контекстне навчання (перший випадок) і традиційне, інформаційно-повідомляюче навчання (випадок другий).
4.За критерієм зв'язку навчання з майбутньою професійною діяльністю, поряд із традиційним навчанням позакон-текстного типу можна виділити і контекстне, або знаково-контекстне навчання.
5.За критерієм безпосередності (опосередкованості) взаємодії педагога й учнівської аудиторії розрізняють контактний і дистанційний види навчання. До першого виду належать практично всі різновиди сучасних теорій навчання, які передбачають реальну взаємодію педагога й учнів, до другого — форми навчання, які не потребують безпосереднього контакту викладача і учнів, а використовують для передавання навчальної інформації та управління засвоюванням її спеціальні електронні технічні засоби (персональні комп'ютери та Інтернет).
6.За критерієм потенціалу індивідуалізації навчання спеціальну групу становлять теорії проектного, програмованого, модульного й дистанційного навчання. Кожне з них надає всім суб'єктам навчального процесу (як педагогам, так і учням) широкі можливості для індивідуального визначення й модифікації з огляду на сучасні освітні стандарти, необхідного змісту та обсягу навчальних матеріалів, зміни їхніх морально застарілих частин у відповідності з розвитком науки й забезпечує розподіл засвоювання такої навчальної інформації в часі.
7. За критерієм взаємозв'язку освіти й культури концепції можуть бути поділені на: 1 навчання, яке побудоване на дисциплінарно-предметному принципі (традиційний спосіб організації змісту навчання); 2-навчання, яке передбачає проекцію образу культури в освіту й формування в учнів проектного способу взаємодії зі світом.
Більшість із представлених видів навчання за різними критеріями протистоять традиційній системі організації навчального процесу. На сьогодні затвердилась установка вважати їх інноваційними, тобто такими, які при правильному впровадженні сприяють активному розвиткові новоутворень психіки учнів.